Змістовий модуль1. Загальні засади діяльності юридичної клініки

1.Юридична клініка: поняття та історичний екскурс.

2.Мета, завдання, принципи та методи діяльності юридичної клініки.

3.Основи менеджменту юридичної клініки.

4. Етичні основи роботи юриста. Етичний кодекс юридичної клініки.

1. Юридична клініка: поняття та історичний екскурс.

Більш ніж протягом 100 років правові школи в Сполу­чених Штатах Америки використовували "діловий метод" навчання. Студентам пропонувалася можливість читати, аналізувати і обговорювати рішення, написані суддями по важливих справах. Метод навчання у справах виявився найе­фективнішим у вивченні теорії закону і підготовці студентів до аргументування законних вимог в апеляційних судах або, для підготовки професорсько-викладацького складу для юридичних факультетів. Метод навчання у справах, проте, не став достатньо ефективним в навчанні студентів прак­тичному застосуванню закону: студентів не навчали тактиці спілкування з клієнтами, надання порад, підготовці справи для судового розгляду або проведенню судового розгляду безпосередньо.

Для того, щоб забезпечити студентів практичними на­виками, в рамках юридичних факультетів почали розвива­тися юридичні клініки. У таких клінік було дві цілі: по-перше, звичайно, це забезпечення практичного навчання студентів-правознавців. Другою метою було надання право­вої допомоги людям, які не в стані найняти приватного юриста.

Одну з перших юридичних клінік створив Гарвардсь­кий Університет в 1913 році, і називалася вона "Гарвардсь­ка Юридична Консультація". Вона давала студентам, які в ній працювали, можливість отримати практичні знання, маючи справу з реальними клієнтами і реальними справа­ми, допомагаючи багатьом незабезпеченим людям в наданні правової допомоги. У той час, і навіть сьогодні, гарвардсь­ка правова школа є однією з найвпливовіших і найпрестижніших в країні. Фактично, використання ділового методу ввів саме Гарвардський Університет, а врешті решт цей ме­тод став стандартним майже в кожному правовому вузі.

Цікаво знати, що...

... довгий час вважалося, що ідея клінічної юри­дичної освіти прийшла із заходу, перш за все із США, а перші юридичні клініки з'явилися в 20 столітті. В той же час, російські вчені встановили факт, що насправді ще в 19 столітті в Росії з'явилися структури, схожі на сучасні юридичні клініки для вдосконалення юридич­ної освіти. Принаймні, 150 років тому юридична клініка (її назва була саме такою) під керівництвом професо­ра Д.І. Мейера працювала при юридичному факуль­теті Казанського університету. Заняття, що проводи­лися в клініці, дозволяли студентам спостерігати за роботою свого професора, який консультував в їх при­сутності населення.

Протягом наступних 50 років багато вчених закликали до нового погляду на юридичну освіту. Визнавши цінність методу ділового навчання, вони, проте, затверджували, що він не здатний забезпечити практичне навчання, необхідне для підготовки гарних адвокатів. Багато вчених запропо­нували правовим вузам ввести клінічну юридичну освіту як необхідну частину навчального плану. Відповідно до тако­го плану, студентам надавалася можливість працювати в юридичній клініці, обслуговуючи клієнтів, але під керівниц­твом викладачів-правознавців. Практичний досвід, отрима­ний в юридичній клініці, міг обговорюватися і аналізувати­ся на аудиторних заняттях. А нові методи і стратегії, вив­чені на аудиторних заняттях, могли застосовуватися в клініці.