
- •3 Характеристика сировини, допоміжного матеріалу та продукту процесу
- •5 Розрахунок матеріального балансу
- •6 Технологічні розрахунки, вибір основних апаратів і обладнання
- •6.2 Розрахунок абсорбера
- •6.2.1 Матеріальний баланс абсорбера
- •6.2.2 Тепловий розрахунок абсорбера
- •6.2.3 Розрахунок діаметра абсорбера
- •6.2.4 Опис абсорбера
- •6.3 Розрахунок десорбера
- •6.3.1 Матеріальний баланс десорбера
- •6.3.2 Тепловий баланс десорбера
- •6.3.3 Розрахунок розмірів десорбера
- •6.3.3.1 Розрахунок діаметру десорбера
- •6.3.3.2 Розрахунок висоти десорбера
- •6.4 Розрахунок теплообмінника
- •6.5 Розрахунок теплообмінника
- •6.6 Розрахунок холодильника
- •6.7 Розрахунок конденсатора-холодильника
- •6.8 Розрахунок випарника
- •6.9 Розрахунок сепаратора
- •6.10 Розрахунок ємності розчину дег
- •6.11 Розрахунок ємності зрошення
- •6.12 Розрахунок ємності вивітрювання
- •1 Техніко-економічне обгрунтування вибору технологічної схеми установки
- •2 Опис технологічної схеми установки
- •4 Механізм процесу
- •7 Охорона навколишнього середовища
- •8 Охорна праці і протипожежний захист
- •8.1 Охорона праці
- •8.2 Протипожежний захист
- •9 Квп і автоматизація процесу
- •9.1 Вибір схеми квп і а
- •9.2 Опис схеми квп і а
6.3.2 Тепловий баланс десорбера
Метою розрахунку теплового балансу десорбера є визначення кількості тепла, яке необхідно внести вниз десорбера, щоб відігнати вилучену вологу.
Загальне рівняння теплового балансу десорбера згідно закону збереження енергії має вигляд:
(6.19)
де – кількість тепла, яке вноситься в десорбер з насиченим розчином
диетиленгліколю, кДЖ/год;
– кількість тепла, яке вноситься з гарячою струминою, кДж/год;
– кількість тепла, яке забирається зрошенням, кДж/год;
– кількість тепла, яке виноситься з десорбера з паровою фазою, кДж/год;
– кількість тепла, яке виноситься з регенерованим розчином
Диетиленгліколю, кДж/год.
Прихід тепла
- з насиченим розчином диетиленгліколю:
(6.20)
де е – частка відгону при t = 105˚С і π = 0,12 МПа, е = 0,03[5,с.79].
– значення
ентальпії парового і рідкого потоків
розчину
диетиленгліколю при t = 105˚С, кДж/кг.
[5,с.79]
Витрата тепла
- з зрошенням:
(6.21)
Масова витрата зрошення визначається через її кратність:
(6.22)
Згідно практичних даних k = 0,4 – 8 [5,с.42]. Приймається k = 4.
t
= 100˚С
t = 60˚С
t = 105˚С
t = 154˚С
Рисунок 6.2 – Схема матеріальних потоків десорбера
Ентальпія водяного зрошення при t = 60˚С визначається через середньомасову теплоємність за формулою:
(6.23)
- з паровою фазою:
(6.24)
де
– масова витрата водяних парів, кг/год4
– ентальпія
водяних парів, кДж/кг;
[5,с.80].
(6.25)
- з регенерованим розчином диетиленгліколю:
(6.26)
де
– ентальпія регенерованого розчину
диетиленгліколю при t = 154˚С,
кДж/кг.
Ентальпія
регенерованого розчину диетилегліколю
визначається при t = 154˚С за
формулою (6.23);
[5,с.66, рисунок 2.9]:
Загальна витрата тепла складає:
(6.27)
Визначається кількість тепла, яке вноситься з гарячою струминою, яка створюється через випарник:
(6.28)
Визначається масова витрата гарячої струмини за формулою:
(6.29)
визначається
за формулою (6.23); с – теплоємність парової
суміші, виписується з [5,с.79]; с = 3,53кДж/кг
˚С