6.10 Розрахунок ємності розчину дег

Ємність призначена для зберігання регенерованого розчину ДЕГ, а також для подачі цього розчину в абсорбер.

Метою розрахунку ємності є визначення її об’єму та вибір стандартної ємності. Об’єм ємності визначається за формулою [4,с.61]:

V = ( ) ∕ (6.54)

де – об’ємна витрата регенерованого розчину ДЕГ, м³ ∕ год;

– час запасу, год. Приймається згідно практичних даних год

φ - коефіцієнт заповнення ємності, φ = 0,7 – 0,85 [4,с.61].

Приймається φ = 0,85.

V = (1,94 · 4) ∕ 0,85 = 9,13 м³

До установки приймається одна стандартна ємність, характеристика якої виписується з [9,с.286].

Таблиця 6.9 – Характеристика стандартної ємності

Об’єм, м3	Внутрішній діаметр, мм	Висота циліндричної частини, мм	Умовний тиск, МПа	Маса,кг
10,0	1600	4500	2,5	2200

6.11 Розрахунок ємності зрошення

Ємність зрошення призначена для подачі води на зрошення верхньої частини десорбера. Мета розрахунку та методика аналогічна, як у розділі 6.10.

де 983,2 – густина води при температурі 60°С, кг ∕ м³;

До установки приймається одна стандартна ємність, характеристика якої виписується з [9,с.286].

Таблиця 6.10 – Характеристика стандартної ємності

Об’єм, м3	Внутрішній діаметр, мм	Висота циліндричної частини, мм	Умовний тиск, МПа	Маса,кг
1,0	800	1600	1,6	900

6.12 Розрахунок ємності вивітрювання

Ємність вивітрювання – призначена для зменшення тиску, сприяння нормальній течії рідини з абсорбера в десорбер, так як забезпечує ліквідацію газових пробок в комунікаціях.

Метою розрахунку ємності вивітрювання є визначення її діаметру.

Діаметр визначається за формулою (6.52).

Розчинність вуглеводневих газів в ДЕГ при тиску π = 2,1 МПа та прийнятій середній температурі t = 33°С визначається за допомогою графіка [8,с. 61, рисунок 2.7]. Згідно графіка об’єм розчинених газів.

Так як для вилучення води необхідно 1,94 м³ ∕ год ДЕГ (див. розділ 6.2.1), то для розчинення вуглеводневих газів:

Рисунок 6.6 – Схема матеріальних потоків

Перераховується об’єм газу на тиск 0,15 МПа при незмінній температурі

t = 33°С за формулою:

V₁ ∕ V₂ = P₁ ∕ P₂, V₂ = (P₁V₁) ∕ P₂ (6.55)

Оптимальна швидкість газу в ємності вивітрювання W = 0,10 – 0,15 м ∕ с [15,с.281]. Приймається W = 0,10 м ∕ с і аизначається діаметр ємності.

D =

До установки приймається стандартний діаметр.

D = 0,60 м [10,с.56]

Так як прийнятий діамет співпадає з заводським [1], то приймається висота ємності вивітрювання Н = 3,0 м.

Таблиця 6.11 – Вибір насосів

Призначення насоса	Тип насоса	Робочі умови			Кількість	Характеристика
		Q, м3∕год	Н, М	t, °С		Q, м3∕год	Н, М	, кВт
Насос для подачі регенерованого розчину ДЕГ в абсорбер	НД – 1,6 ∕ 40	1,94	220	27	2	1,60	400	11,0
Насос для подачі зрошення в десорбер	НД – 100 ∕10	0,092	10	60	2	0,10	10	7,0

Таблиця 6.12 – Можливі неполадки, їх причини та способи

усунення

Можливі неполадки	Причини виникнення	Способи усунення
1	2	3
Погіршення степені осушення газу	Порушення співвідношення фаз, погіршення якості регенерованого ДЕГ	Відновлення співвідношення рідкої та газової фаз; прийняти міри по покращенні якості ДЕГ
Винос ДЕГ з газом з абсорбера	Збільшення швидкості газу в абсорбері	Зменшити подачу газу в абсорбер і при необхідності подачу ДЕГ
Різке збільшення тиску в абсорбері	Частковий прорив газу з ємності. Відказ регулятора рівня в ємності зрошення.	Перейти на ручне регулювання рівня в ємності зрошення
Різка зміна температурного режиму в десорбері	Несправний регулятор подачі теплоносія в випарник	Перейти на ручне регулювання подачі теплоносія в випарник
Різке підвищення температури конденсату і ємності зрошення	Порушення роботи конденсатора-холодильника	Перевірити роботу конденсатора-холодильника, збільшити подачу повітря
Різке зменшення рівня в ємності ДЕГ	Порушення нормальної циркуляції ДЕГ в системі	Перевірити рівні в абсорбері, випарнику, ємності; відновити нормальну циркуляцію

ВСТУП

Перед транспортуванням газ піддають осушенню.

Осушення газу – важлива ділянка в процесі підготовки природніх газів до транспортування по магістральних трубопроводах.

Всі гази, які добуваються, піддаються обов’язковому осушенню, глибина якої визначається вимогами галузевих стандартів та технологічних процесів подальшої переробки.

Природній газ, який добувається з надр, представляє собою суміш вуглеводнів метанового ряду. Більша частина газу припадає на метан, який використовується як побутове і технологічне паливо, так і як хімічна сировина.

Як технологічне паливо природній газ використовується на нафтопереробних і нафтохімічних заводах, хімічних та метелургійних заводах. Метан використовується для одержання хлор- та нітро- похідних, які в свою чергу використовуються в виробництві розчинників в різних галузях техніки.

При піролізі метану одержують ацетилен, сажу, водень, які мають важливе самостійне значення. Перспективно використовуватиметан в процесах окислення для виробництва метанолу, формальдегіду, а також як сировину в мікробіологічному синтезі.

В склад природнього газу в меншій кількості входить етан, пропан, бутан та вищі вуглеводні. В газах деяких родовищ присутні кислі компоненти такі як сурководень ти диоксид карбону, азот, кисень, гелій, аргон.

Газоподібне паливо має ряд переваг при порівнянні з твердим:

• легко та повністю змішується з повітрям, тому при спалюванні не треба використовувати великий надлишок повітря для повного згорання;

• простоіша будова топок, так як при згоранні не утворюється зола і шлак;

• відсутність диму і утворення відносно невеликих витрат оксиду карбону(ІІ) покращує санітарно-гігієнічні умови довкілля;

• газоподібне паливо можна передавати на великі відстані, користуючись дешевим видом транспорту-трубопроводом.