16. Пристрої для перевірки покажчиків напруги. Призначення та вимоги до

конструкції

16.1. За відсутності електроустановки, про яку наперед відомо, що вона перебуває під напругою, для перевірки покажчиків напруги понад 1000 В безпосередньо на робочому місці необхідно застосовувати пристрої для перевірки покажчиків напруги.

16.2. Пристрої для перевірки покажчиків напруги повинні виготовлятись і експлуатуватись з дотриманням таких вимог:

– напруга змінного струму на виході пристрою повинна бути не менше 600 В;

– частота вихідної напруги повинна забезпечувати спрацьовування покажчика, який підлягає перевірці, у разі його однополюсного підімкнення до пристрою за рахунок ємнісного зв'язку;

– живлення пристрою необхідно здійснювати від автономного джерела, яке повинно забезпечувати перевірку покажчика напруги протягом не менше 10 хв без підзаряджання джерела живлення;

– пристрій повинен бути електробезпечним.

Допускається живити пристрій від бортової електромережі автомобіля.

17. Засоби індивідуального захисту. Призначення

та вимоги до конструкції

17.1. Протигази і респіратори

17.1.1. В ЗРУ для захисту працівників від отруєння або удушення газами, що утворюються від розплавлення металу або горіння електроізоляційних матеріалів за аварійних режимів, необхідно застосовувати ЗIЗ органів дихання: шлангові протигази, що забезпечують подавання повітря з чистої зони по шлангу(ах) вдиханням працівником або через повітроподавальну установку (наприклад, ПШ-1 і ПШ-2).

Відстані, на яких захищають протигази, необхідно зазначати в інструкції з експлуатації.

17.1.2. Дозволяється застосовувати, у разі необхідності, протигази фільтрувальної дії, що використовувались для індивідуального захисту населення (наприклад, ГП-5), з гопкалітовим патроном, який захищає від окису вуглецю (чадного газу).

Гопкалітовий патрон дозволяється застосовувати за температури не нижче плюс 6 ºС; за більш низької температури його властивості втрачаються.

17.1.3. В електроустановках під час виконання зварювальних робіт для захисту від аерозолів необхідно застосовувати протипилові та протиаерозольні респіратори (наприклад, РП-К, Ф-62Ш, "Кама", ШБ-1, "Лепесток-200" та ін.).

17.2. Запобіжні монтерські пояси та страхувальні канати

17.2.1. У разі виконання верхолазних робіт на ПЛ, в електростанціях і підстанціях, в РУ тощо для захисту працівників від падіння з висоти необхідно застосовувати такі ЗІЗ, як запобіжні монтерські пояси зі стропом із синтетичних матеріалів.

17.2.2. Під час виконання робіт на вимкнених ПЛ або в РУ – у разі повного знімання напруги, а також за умови виконання робіт на відстані від струмовідних частин, що перебувають під напругою, як виняток, допускається застосовувати запобіжні пояси зі стропом із сталевого каната або ланцюга.

17.2.3. У разі виконання вогневих робіт (електрозварювання, газорізання тощо) необхідно застосовувати запобіжні пояси зі стропом, виготовленим із сталевого каната або ланцюга.

Умови застосування запобіжних поясів зі стропами із синтетичних матеріалів у разі виконання зварювальних робіт повинні зазначатись в інструкції з експлуатації поясів конкретних конструкцій.

17.2.4. Запобіжні монтерські пояси повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.089 і ТУ на запобіжні монтерські пояси.

17.2.5. Запобіжні монтерські пояси повинні виготовлятись з дотриманням таких ТУ:

– конструкція замикального пристрою (пряжки) запобіжного пояса повинна унеможливлювати невірне або неповне його закривання;

– карабін запобіжного пояса повинен мати запобіжний пристрій, що унеможливлює його випадкове розкривання;

– конструкція карабіна повинна забезпечувати розкривання його замка однією рукою;

– закривання замка і запобіжного пристрою карабіна повинно здійснюватись автоматично;

– статичне розривне навантаження для страхувального пояса повинно бути не менше 7000 Н (700 кгс);

– динамічне зусилля у разі захисної дії для безлямкового і лямкового страхувальних поясів, що мають тільки плечові лямки, повинно бути не більше 4000 Н (400 кгс), а для лямкового пояса, що має плечові та ножні лямки, – не менше 6000 Н (600 кгс).

17.2.6. Для безпечного виконання робіт в електроустановках, коли місце роботи знаходиться на відстані, що не дозволяє закріпитись стропом запобіжного пояса за конструкцію обладнання, необхідно, як додатковий засіб страхування, застосовувати страхувальний канат.

Для страхування необхідно застосовувати бавовняний страхувальний канат діаметром не менше 15 мм і завдовжки до 10 м або канат з капронового плетеного фалу.

Страхувальні канати необхідно оснащувати карабінами.

Розривне статичне навантаження такого каната повинно бути не менше 7000 Н (700 кгс).

Вузол кріплення страхувального каната до кільця запобіжного пояса показано на рисунку 1.

Рисунок 1. Вузол кріплення страхувального каната до кільця