
- •1.2.7. Похідна за напрямом. Градієнт
- •1.2.8. Частинні похідні і повні диференціали вищих порядків
- •1.2.9. Диференціювання неявної функції
- •1.3. Дослідження функцій багатьох змінних
- •1.3.1. Поняття екстремуму функції багатьох змінних
- •1.3.2. Необхідні умови існування екстремуму
- •1.3.3. Достатні умови існування екстремуму
- •1) Є точкою мінімуму функції, якщо
- •2) Є точкою максимуму функції, якщо
- •3) Не є точкою екстремуму, якщо набуває як додатних, так і від’ємних значень.
- •Нагадаємо, що у вищій алгебрі квадратичну форму
- •1) То у стаціонарній точці функція має екстремум: — точка максимуму; — точка мінімуму;
- •1.3.4. Гессіан
- •1) Є точкою мінімуму, якщо в ній
- •2) Є точкою максимуму, якщо в ній
- •3) Не є точкою екстремуму, якщо
- •1.3.5. Поняття умовного екстремуму
1.2.7. Похідна за напрямом. Градієнт
Означення.
Нехай функція
визначена в деякому околі точки
;
l
— деякий промінь з початком у точці
;
— точка на цьому промені, яка належить
околу точки
(рис. 1.23);
— довжина відрізка
.
Якщо існує
,
то
ця границя називається похідною
функції
за напрямом l
у
точці
і
позначається
.
Зокрема,
— похідна функції
за додатним напрямом осі х,
а
— похідна функції
за додатним напрямом осі у.
Рис. 1.23
Похідна за напрямом характеризує швидкість зміни функції у точці за напрямом l.
Теорема
1.18.
Якщо функція
має в точці
неперервні частинні похідні, то в цій
точці існує похідна
за будь-яким напрямом
,
причому
(12)
де
і
—
значення частинних похідних у точці
.
З
найти
похідну функції
у точці
за напрямом
● Знайдемо
та обчислимо частинні похідні в точці
функції
:
Тоді за формулою (12) маємо:
.
Означення.
Вектор з координатами
,
який характеризує напрям максимального
зростання функції
в точці
,
називається градієнтом
функції
у цій точці і
позначається
:
(13)
де i, j — одиничні орти.
З
найти
градієнт функції
у точці
.
● Запишемо
та обчислимо частинні похідні в точці
:
;
Тоді
згідно з (13)
,
або
.
Аналогічно
для диференційовної функції
у точці
похідна
за напрямом довільного одиничного
вектора
,
подається так:
Означення.
Градієнтом
диференційовної функції
у точці
називають вектор
де
— одиничні орти, а значення частинних
по-
хідних
обчислені в точці
.
Властивості:
1.
.
2.
.
3.
Якщо
,
то похідна
досягає найбільшого значення при
.
1.2.8. Частинні похідні і повні диференціали вищих порядків
Нехай
функція
має частинні похідні в усіх точках
множини D.
Візьмемо будь-яку точку
.
Якщо в цій точці існують частинні похідні
і
,
то вони залежать від х
і у,
тобто вони є функціями двох змінних.
Отже, можна ставити питання про відшукання
їх частинних похідних. Якщо вони існують,
їх називають частинними
похідними другого порядку і
позначають відповідно
(читаємо: «де два зет по де ікс квадрат»)
або
,
або
,
або
,
або
Аналогічно визначаються і позначаються
частинні похідні третього і вищих
порядків.
Нехай
функція
в околі точки
має частинну похідну першого порядку
.
Означення.
Частинну похідну функції
за змінною
називають частинною
похідною другого порядку за змінними
і
і
позначають
або
Отже, за означенням:
.
Якщо
,
похідну
позначають
.
Означення.
Частинною
похідною порядку
називають
частинну похідну першого порядку за
будь-якою змінною від будь-якої похідної
порядку.
Частинні похідні за різними змінними називають мішаними частинними похідними.
Теорема 1.19. Якщо дві мішані похідні порядку m, що відрізняються лише порядком диференціювання, неперервні в деякій точці, то їх значення в цій точці збігаються.
З
найти
,
якщо
.
● Маємо:
З
найти
і
для функції
.
●
.
Означення.
Диференціалом
другого порядку функції
називається
диференціал її повного диференціала:
.
Аналогічно визначаються диференціали третього і вищих порядків:
.
Для диференціала порядку m справджується залежність:
(14)
У
частинному випадку при
формула (14) набирає вигляду:
(15)
З
ауваження.
Для складеної функції
,
де
,
,
другий її диференціал, загалом, не
подається через dx
і
dy
згідно
з формулою (15). Отже, для
порядку
не виконується властивість інваріантності
форми диференціала щодо вибору змінних.
У
разі функції n
змінних
формула (14) набирає вигляду:
(16)
де
підсумовування виконується за всіма
цілими невід’ємними
,
такими що
.
При
формула (16) подається так:
Знайти
,
якщо
●
,
;
,
;
.
Згідно з (15) маємо: