Глава 2.Ефективність використання методики вивчення текстових процесорів в основний школі

 

2.1 Діагностика рівня вивчення текстових процесорів в основний школі

З метою діагностики рівня вивчення текстових процесорів в основний школі ми звернулися по допомогу до загальноосвітньої школи №1 до молодого вчителя інформатикиБенцель ОльзіВалерьевне. З розмови ми дізналися, що у уроках інформатики до шкіл найчастіше щодо будь-якої теми спочатку видається весь матеріал, а лише потім він закріплюється практично.

Я запропонувала свою гіпотезу, що й матеріал видавати частинами і кожну частина закріплювати практично. Але закріплювати практично – але це означає пояснити матеріал і дати завдання для самостійного вивчення. Потрібно під час та після пояснення матеріалу показувати це практично, при цьому краще викликати, учня, а потім давати завдання для невеличкий самостійної роботи. Те вивчення й розуміння матеріалу збільшитися, тобто, можливо, підвищення ефективності навчання інформатики у шкільництві.

Тим більше за вивченні такий теми, як текстові процесори, потрібно частіше показувати вивчення матеріалу практично, оскільки у цій вічній темі вивчається роботу з процесорами, а без практики матеріал буде незрозумілий.

 

2.2Методичні рекомендації відбір матеріалу

 

Вивчення теми покликане озброїти учнів тими базовими вміннями і навички, що необхідні міцного і свідомого засвоєння цих знань. Матеріал може бути зрозумілим. Потрібно пояснювати все поняття й можливості їх демонструвати наочно. Краще видавати матеріал в ігровий формі або у будь-якій іншій викликає інтерес в учнів.

Матеріалу повинно бути занадто багато, оскільки це сприяє меншому засвоєнню й розуміння, але й має бути самих тільки понять.

Відповідно до цих рекомендаціям, я розробила три уроку на тему по «Текстовие процесори» в основний школі.

Тема першого уроку «Запуск також завершення роботи Microsoft Word. Структура вікна текстового процесора» (Додаток 1). Цей урок – це введення у тему «Текстовие процесори». У ньому розглядається, що таке текстовий процесор і редактор, види текстовихкурсоров, настроювання зручною середовища, структура вікна, призначення кожного елемента вікна, як здійснити запуск також завершення роботи текстового процесора. Під час вивчення нового матеріалу вчитель непросто розповідає тему, а кожен новий елемент, раніше неознайомлена учням, показує наочно чи ж після докладного пояснення викликає учня, щоб із допомогою вчителя показав цей "новий елемент. Після однієї чи кількох пунктів нової теми учням дається завдання для практичного закріплення матеріалу.

У другому уроці «Об'єкти текстового процесора та його параметри. Способи виділення об'єктів текстового документа» (Додаток 2) йде продовження вивчення теми Microsoft Word, йде ознайомлення учнів з поняттями: з яких елементарних об'єктів полягає текстовий документ; параметри, які характеризують елементарні об'єкти; способи виділення об'єктів текстового процесора. На початку уроку проводиться актуалізація знань, якщо група учнів складається з 8 людина, то робота проводиться за комп'ютером і пропонується 1 варіант запропонованих завдань. Інакше учні діляться на підгрупи, і дана робота проводиться у двох варіантах (1 підгрупа – 1 варіант робота виконується за комп'ютером, 2 підгрупа – 2 варіант письмово в зошитах). Так само як і попереднього уроці кожен пункт нової теми докладно описується наочно вчителем або викликається учень. Але цього уроці на відміну попереднього нового матеріалу небагато, спочатку видається весь матеріал, та був йде його практичне закріплення.

І це третій урок присвячений закріплення теми «Текстовий процесорWordPad» (Додаток 3), це простий урок, аурок-игра. Правила гри: відповідальний учень вибирає номер і питання відповідає, якщо відповідь правильний - учневі зараховується 1 бал. Якщо ж відповідь хибний - бали не присуджуються. За підсумками гри, учні, які набрали якомога більше балів (5) отримують оцінку. Якщо відповідь учня неповний вчитель вправі поставити додаткове запитання.

Запропоновані уроки є лише дещицею того, як і видавати теми по текстовим процесорам в основний школі.

Висновки

Основи методики текстових процесорів, і навіть ефективність використання методики вивчення текстових процесорів в основний школі.

З аналізу навчальної та методичної літератури з інформатики ми дізналися, що у навчальних посібниках докладно описуються текстові процесори, пропонуються практичні роботи загального характеру, створені задля вироблення у учнів навичок роботи з комп'ютером. Але це замало уваги відводиться методиці вивчення текстових процесорів.

Щоб виявити проблему методики вивчення текстових процесорів ми звернулися на загальноосвітньої школи №1 і з розмови з учителем інформатики дізналися, що у уроках інформатики до шкіл найчастіше щодо будь-якої теми спочатку видається весь матеріал, а лише потім він закріплюється практично.

За результатами дослідження увірвалися ряд проблем, причетних до аналізованої темі, і висновки

необхідність подальшогоизучения/улучшения стану питання.

У цьому курсової роботі приведено лише мала дещиця того, як і видавати теми по текстовим процесорам в основний школі.

Література

 

1.Гохберг, Г.С. Інформаційні технології: Підручник для середовищ. проф. освіти / Г.С.Гохберг, А.В.Зафиевский, А.А.Короткин. – М.: Видавничий центр «Академія», 2004. – 208 з.

2. Гребенюк, Є.І. Технічні кошти інформатизації: Підручник для середовищ. проф. освіти / Є. І. Гребенюк, М. А. Гребенюк. – 2-ге вид., стер. – М.: Видавничий центр «Академія», 2005. – 272 з.

3. ЖитковаО.А. Редактор Word 2003. (Тематический контроль з інформатики.) ЖитковаО.А.,Жаркова В.Б., Кудрявцева Є. К. – М.:Интеллект-Центр. 2005. – 195 з.

4. Інформатика. 10-11 клас / Під ред. Н.В. Макарової. – СПб: Пітер Клубок, 1999. – 304 з.

5. Калінін, І.А. Технології обробки тексту / Під редакцієюд.п.н. І.Г.Семакина //Информатика.-2007. - №15.-С.38-43.

6.Колмикова,Е.А. Інформатика:Учеб. посібник длястуд. середовищ. проф. освіти /Е.А.Колмикова, І.А.Кумскова. – М.: Видавничий центр «Академія», 2005. – 416 з.

7.Лапчик, М.П. Методика викладання інформатики:Учеб. посібник длястуд.Пед. вузів / М.П.Лапчик, І.Г.Семакин, Є. К.Хеннер; Під загальною ред. М.П.Лапчика. – М.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 624 з.

8. Могилів, А.В. Інформатика:Учеб. посібник длястуд.пед. вузів / А.В. Могилів, Н.І. Пак, Є. К.Хеннер; Під ред. Є. К.Хеннера. – М.: Вид. центр «Академія», 2000. – 816 з.

9.Семакин, І.Г. Інформатика. 10 клас / І.Г.Семакин, Є. К.Хеннер. – 3-тє вид. – М.:БИНОМ. Лабораторія знань, 2006. – 165 з.

10.Семакин, І.Г. Викладання базового курсу інформатики у неповній середній школі. Методичне посібник / І.Г.Семакин,Т.Ю.Шеина. – М.: Лабораторія Базових Знань, 2001. – 496 з.

11.Симонович, С.В. Інформатика: Базовий курс / С.В.Симонович та інших. – СПб.: Пітер, 2001. – 640 з.

12.Симонович С.В. та інших. Спеціальна інформатика: навчальних посібників.Симонович та інших. – М.:АСТ-ПРЕСС:Инфорком-Пресс, 1997. – 563 з.

13. Стандарт основного загальної освіти з інформатики та інформаційних технологій // Інформатика й освіту. 2004. - №4. – З. 7-9.

14.Угринович,Н.Д. Інформатика і ІКТ. Базовий курс: Підручник для 8 класу /Н.Д.Угринович. – 3-тє вид.испр. – М.:БИНОМ. Лабораторія знань, 2005. – 205 з.

Угринович,Н.Д. Інформатика: Підручник для 7 класу /Н.Д.Угринович. – 3-тє вид. – М.:БИНОМ. Лабораторія знань, 2005. – 173 з.

23