Фактори та резерви підвищення продуктивності праці

Факторами підвищення продуктивності праці є об'єктивні умови виробництва, що визначають її рівень. Вони відносно стабільні і не залежать від трудових зусиль працюючих. До об'єктивних факторів належать:

— природні умови (кліматичні умови, характер родовища і фізико-механічні властивості корисних копалин та ін.);

— географічне положення підприємства;

— виробнича потужність, структура і масштаби виробництва;

— характер і глибина галузевого і міжгалузевого поділу та кооперації праці;

— умови праці;

— технологічне застосування наукових досягнень у виробництві.

На продуктивність праці впливають відхилення від середнього сформованого рівня таких суб'єктивних факторів:

— освітній і культурний рівень працюючих;

— досвід і професійні навички;

— рівень спецпідготовки і кваліфікації.

На відміну від факторів, резерви підвищення продуктивності праці являють собою можливості економії робочого часу у виробництві на основі трудових зусиль колективу підприємства. Резервоутворюючими джерелами росту продуктивності праці є реальні технічні, організаційні або економічні заходи, застосування наукових досягнень у практиці, передового виробничого досвіду, скорочення непродуктивних затрат робочого часу та ін.

Організаційно-технічні заходи по збільшенню продуктивності праці :

• придбання і впровадження у виробництво сучасного обладнання;

• підвищення кваліфікації робочих та зміцнення трудової дисципліни;

• поліпшення умов праці і відпочинку;

• покращання організації робочих місць;

• матеріальне стимулювання робочих;

• організація доставки робочих на підприємство;

• своєчасне постачання якісних сировини і матеріалів;

• піклування керівництва про поліпшення соціальних умов робочих ( житло, дитячі та лікувально-профілактичні заклади, матеріальна допомога багатодітним або молодим сім’ям ) тощо.

Тема 3 капітал, виробничі фонди і нематеріальні ресурси.

1. Сутність і види капіталу , виробничих фондів. Класифікація капіталу. Поняття основних і оборотних фондів.

2. Класифікація та структура основних фондів.

3. Показники використання ОФ.

4. Нематеріальні ресурси та активи.

5. Поняття “ ноу – хау “. Комерційна таємниця.

1. Капітал у буквальному розумінні означає головну суму коштів, необхідних для започаткування та здійснення виробництва ( діяльності ).

Отже, капітал підприємства - це діюче (вкладене у справу) джерело прибутку, що дає суспільно корисний ефект. Капітал є головною економічною базою створення і розвитку підприємства, у процесі свого функціонування він забезпечує інтереси держави, власників і персоналу. Статутний капітал являє собою суму коштів, наданих власниками для забезпечення статутної діяльності підприємства, отже, він відбиває суму зобов'язань підприємства перед інвесторами. При створенні підприємства внесками в його статутний капітал можуть бути кошти, матеріальні і нематеріальні активи. Розмір статутного капіталу оголошується при реєстрації підприємства, а будь-які коригування розміру статутного капіталу допускаються лише у випадку і порядку, передбачених чинним законодавством і установчими документами.

Власник капіталу, купуючи на ринку товари – робочу силу та засоби виробництва, - поєднує їх у процесі виготовлення продукції (товарів, послуг ). Після процесу її реалізації власник отримує більшу суму, ніж була ним авансована з метою одержання прибутку.

Капітал підприємства можна класифікувати за різними ознаками:

Класифікаційна ознака	Вид капіталу
1. За належністю підприємству:	а) власний; б) залучений.
2. За цілями використання:	а) виробничий; б) позиковий; в) спекулятивний.
3. За формами інвестування:	а) капітал у фінансовій формі; б) капітал у матеріальній формі; в) капітал у нематеріальній формі.
4. За об'єктом інвестування:	а) основний капітал; б) оборотний капітал.
5. За формою перебування в процесі кругообігу:	а) капітал у грошовій формі; б) капітал у виробничій формі; в) капітал у товарній формі.
6. За формами власності:	а) приватний капітал; б) державний капітал.
7. За організаційно-правовими формами діяльності:	а) акціонерний; б) пайовий; в) індивідуальний.
8. За характером використання в господарському процесі:	а) працюючий капітал; б) непрацюючий («мертвий») капітал.
9. За характером використання власниками:	а) споживаний (« що проїдається»); б) що накопичується (реінвестується).
10. За джерелами залучення:	а) національний; б) іноземний.
11. За правовими нормами функціонування:	а) легальний; б) «тіньовий».

Капітал за об'єктом інвестування поділяється на основний та оборотний залежно від цілей його використання та характеру кругообороту.

Основний капітал – це частина капіталу, яка складається з вартості засобів праці ( будівель, споруд, машин, устаткування ) та обертається протягом кількох періодів виробництва. Основний капітал переносить свою вартість на готовий продукт частинами ( у вигляді амортизаційних відрахувань ).

Оборотний капітал – це та частина капіталу, яка витрачається на придбання на ринку предметів праці ( сировини, матеріалів, комплектуючих виробів ) та оплату праці робочої сили.

За джерелами формування капітал підприємства поділяється на власний і позиковий.

Власний капітал створюється переважно за рахунок нерозподіленого прибутку. Він звичайно включає статутний, пайовий та резервний фонди.

Позиковий ( залучений ) капітал формується на тимчасовій основі у вигляді довгострокової та короткострокової позики ( банківський кредит ).

Засоби виробництва за своїм матеріально–речовим складом становлять виробничі фонди підприємства, усю сукупність яких поділяють на основні та оборотні фонди.

Основні засоби ( фонди ) – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання ( експлуатації ) яких більше одного року ( або операційного циклу, якщо він довший за рік )( ПБО № 7 ). Вартість основних фондів переноситься на вартість продукції, що виробляється, частинами у міру спрацювання.

Оборотні фонди – частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються в кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають натуральну форму і переносять свою вартість на вартість продукції, що виробляється, повністю за один виробничий цикл.

2.

Необхідною умовою правильного обліку і планування відтворення ОФ підприємства є їхня класифікація. За ПБО № 7 основні засоби класифікуються за такими групами :