Тема 10 організація ремонтного та інструментального

ГОСПОДАРСТВА

1. Поняття та види ремонту.

2. Нормативна база системи планово-запобіжного ремонту (ПЗР).

3. Організація обслуговування виробництва інструментом.

1. Ремонт – процес відновлення початкової працездатності устаткування, яку втрачено в результаті виробничого використання.

Тому виходячи із наявності активної частини основних виробничих фондів та обсягу роботи з обслуговування виробничих процесів, створюється відповідне ремонтне господарство.

Склад ремонтного господарства:

• Ремонтно-будівельний цех – виконує ремонт будівель і споруд, підпорядковується відділу капітального будівництва.

• Електро-ремонтний цех (або майстерня) – підпорядковується головному електрику.

• Ремонтно-механічний цех – підпорядковується головному механіку.

Всі ремонтні роботи проводяться в системі планово-запобіжного ремонту (ПЗР), яка здійснюється відповідно до встановлених нормативів відпрацювання для кожної одиниці устаткування. Після цього терміну проводяться профілактичні огляди та планові ремонти.

Система планово-запобіжного ремонту (ПЗР) – сукупність запланованих організаційно-технічних заходів з догляду, обслуговування і ремонту обладнання які мають попереджувальний характер. Система ПЗР означає технічне обслуговування і планові ремонти –поточний і капітальний.

Технічне обслуговування – комплекс операцій для підтримки працездатності обладнання. Сюди включають: огляди, змащування, перевірка на точність та інші операції, які періодично повторюються за заздалегідь розробленим графіком, плюс щоденний нагляд.

Поточний ремонт – це невеликий за обсягом робіт ремонт без розбирання вузлів і агрегатів, які здійснюються для гарантованого забезпечення нормального функціонування обладнання. Сюди включають заміну і відновлення ремонтних частин обладнання, термін служби яких менший або дорівнює тривалості міжремонтного періоду. Мета поточного ремонту - забезпечити працездатність обладнання до чергового капітального ремонту.

Капітальний ремонт включає:

• Повну розборку

• Ремонт спрацьованих деталей та вузлів

• Заміна тих, що не підлягають ремонту.

При проведенні капітального ремонту складається дефектний акт і розробляється кошторис на його виконання.

Витрати на всі види ремонту відносяться на собівартість, а саме – на загальновиробничі та на адміністративні залежно від призначення об’єкту (ремонт верстату – на загальновиробничі, а ремонт ПК в бухгалтерії підприємства – на адміністративні витрати).

2. Основою організаційної системи ПЗР є нормативна база.

Нормативи системи ПЗР:

1. Тривалість ремонтного циклу (РЦ) – період часу роботи обладнання між двома капремонтами або для нового обладнання – від моменту введення експлуатацію до першого капремонту.

2. Структура РЦ – це послідовність протягом одного РЦ профілактичних оглядів (ТО) і поточних ремонтів. Наприклад для металорізального обладнання з ЧПУ (числове програмне управління) структура РЦ становить: Введення – ТО1 – ТО2 – ПР1 – ТО3 – ТО4 – ПР2 – ТО5 – ТО6 – КР

3. Міжремонтний період – період часу між двома ремонтами, оглядами або між ремонтом та оглядом або між двома КР.

4. Категорії ремонтної складності – для оцінки складності ремонту за витратами та використовується в категорії ремонтної складності Р. Встановлюється Р окремо для механічної і електронної складової частини верстату.

5. Нормативна трудомісткість ремонтних операцій – кількість часу необхідного (за нормативом) для виконання конкретної ремонтної операції.

6. Нормативи матеріаломісткості ремонтних робіт.

5 і 6 надаються на одну ремонтну одиницю. Для визначення ремонтної трудомісткості ремонтних робіт (Тр) треба кількість ремонтних одиниць (Р) помножити на норму часу одної ремонтної операції:

Тр = R * t шт..рем, н/год

Наприклад на дільниці підлягають капремонту два токарних напівавтоматичних верстати, які мають ремонтну складність 14R, та 4 свердлувальних верстати які мають 8R. Визначити нормативну трудомісткість слюсарних робіт капремонту, якщо t шт. R= 30 н/год на одну ремонтну одиницю.

Тр сл.роб. = 30*(14*2+8*4)=1800 н/год.

Під розраховану трудомісткість далі визначають необхідну чисельність слюсарів-ремонтників.

Формули для розв’язування задач

1. Тривалість РЦ:

Трц = tмр*(1+nc+nм) або Трц = tмо*(1+nс + nм + no),

де tмр – міжремонтний період, місяць і рік;

tмо - між оглядовий період, місяці;

nс та nм – кількість середніх та профілактичних ремонтів протягом РЦ;

no – кількість профілактичних оглядів.

2. Кількість середніх ремонтів:

3. Кількість малих ремонтів:

4. Кількість профілактичних оглядів:

При цьому Трц множиться на 12 місяців, тому, що tмо вимірюється в місяцях.

4. Міжремонтний період:

(роки)

Задача 1

Група фрезерних верстатів має ремонтний цикл 9 років, який включає крім капітального ремонту ще 2 середніх ремонти, кілька малих ремонтів і оглядів. Міжремонтний період 1,1 року. Між оглядовий період 6 місяців. Визначити кількість малих ремонтів та оглядів.

Розв’язування:

1)

2)

Задача 2

Ремонтний цикл обладнання 8 років. Він нараховує 3 середніх, 6 малих ремонтів і 9 оглядів. Визначити міжремонтний і між оглядовий період.

1)

2)

Задача 3

В цеху встановлено 30 верстатів R18, 25 верстатів R12 і 15 верстатів R10. Трц =12 років куди включається 1 капітальний ремонт, 3 середніх і кілька малих ремонтів і профілактичних оглядів. Тмр – 1,5 року Том – 6 місяців. Річний ефективний фонд робочого часу одного робочого. Фонд ефективний (ФН) 1850 годин. Квн=1,2%. Нормативна трудомісткість 1 ремонт „R” за видами робіт.

Види ремонту	Слюсарні роботи (норми годин)	Верстатні роботи (норми годин)
Профілактичні огляди	0,75	0,1
Малий ремонт	4,0	2,0
Середній ремонт	16,0	7,0
Капітальний ремонт	23,0	10,0

Визначити кількість малих ремонтів, оглядів, річний обсяг ремонтних робіт на всі верстати, необхідну чисельність слюсарів і ремонтників.

Розв’язування:

1)

2)

3)

4) Обсяг (трудомісткість) ремонтних робіт. R за весь РЦ (12 років) залежно від видів ремонтів і робіт.

Трудомісткість слюсарних ремонтів	Трудомісткість верстатних ремонтів
То=0,75н/г*no=0.75*16=12 н/г Тм=4н/г* nм=4*4=16 н/г Тс=16*3=48 н/г Тк=23*1=2 н/г	То=0,1н/г*no=0.1*16=1,6 н/г Тм=2н/г* nм=2*4=8 н/г Тс=7*3=21 н/г Тк=10*1=10 н/г
Разом 99	Разом 40,6

5) Трудомісткість слюсарних робіт за 1R за рік:

а) Слюсарних робіт

н/г

б) Верстатних робіт:

н/г

6) Річний обсяг ремонтних робіт з урахуванням складності:

Тсл=8,25*990R=8167,5н/г

Твер=3,38*990 R=3346,2 н/г

7) Необхідна чисельність:

а) слюсарів

роб

б) верстати

роб

3. Основне виробництво використовує десятки тисяч різних видів технологічного оснащення (інструментів). Для забезпечення ними на великих заводах існує власне інструментальне господарство. В його склад входять:

• планове бюро, яке визначає потребу заводу в оснащенні (інструментом) і встановлює план інструментального цеху;

• група постачання забезпечує завод оснащенням, яке закуповується у спеціалізованих інструментальних заводів;

• інструментальний цех виготовляє спеціалізоване оснащення за кресленням конструкторів заводу;

• заточувальний цех – забезпечує систематичне повторне заточення (краще передавати інструменти на пере заточування через певний час його використання або після обробки певної кількості деталі, тобто не допускати до повного затуплення. Тоді скорочується час на заточення, економляться абразиви, але на час заточування слід мати запасний інструмент);

• центральний інструментальний склад здійснює прийом всього оснащення, зберігання та облік його запасів і руху видає інструмент цехам ( у інструментально-роздаткові комори, які в свою чергу забезпечують інструментом робочі місця, збирають зношений інструмент в ремонт тощо).

Витрати на оснащення (інструментом) у масовому виробництві складають близько 25-30% від вартості обладнання.

Під інструментом розуміють всі види технічного оснащення: різальний, вимірювальний, допоміжний та інші види інструменту, а також штампи, пересформи та інші пристрої.

Розрахунки річної потреби в інструменті здійснюють на підставі запланованих обсягів виробництва продукції, номенклатури потрібно для цього оснастити і норми витрат інструменту.

Для безперервного функціонування виробничого процесу необхідно мати мінімальну кількість інструменту, запаси якого необхідні для безперебійного забезпечення оснащення цехів основного виробництва. Це обіговий фонд інструменту.

В ін складається:

,

де І_ціс – запас інструменту на центральному інструментальному складі, шт.;

І_ірк – запас інструменту в інструментально-роздавальних комор, шт.;

І_{рм ­­} – _{­­­­­­­­­­­­­­­­­­}кількість інструменту на робочих місцях, шт.;

І_рем – кількість інструменту в ремонті, шт..

Якщо прийняти за 100% весь обіговий фонд, то він приблизно розподіляється таким чином: І_ціс – 70%, І_ірк – 20%, І_рм – 5%, І_рем –5%.

Підприємство встановлює норму запасів інструменту приблизно 5,6% місячна потреба в інструменті.

Взагалі потреба підприємства в інструменті складається з обігового та витратного фонду. Планова потреба в інструменті розраховується за формулою:

,

ВІ_пл – витрати інструменту в плановому періоді, шт.;

ОФ_пл – планова потреба в обіговому фонді, шт.;

ОФ_{ф поч} – фактичний обіговий план на початок обігового періоду, шт.

Норми витрат інструменту встановлюють залежно від типу виробництва.

У масовому та багатосерійному норму витрат інструменту розраховують виходячи з обсягу роботи на 1000 деталей( в окремих випадках на 100, 10, 1дет). В одиничному та дрібносерійному норми витрат інструменту встановлюється залежно від відпрацьованих верстатогодин (на 1000 або 100 верстатогодин роботи технологічного устаткування).

У масовому та багатосерійному виробництві витрати інструментів в плановому періоді (ВІ_пл) розраховуються:

,

де КД – кількість деталей що обробляють певним інструментом, шт.;

НВІ – кількість оброблених деталей, на які була визначена норма витрат(10,100,1000)

У одиничному та дрібносерійному виробництві витрати інструменту визначаються:

,

де ЧРВ – час роботи верстатів, час який витрачається на обробку даної деталі, год;

НВІ – норма витрат інструменту на 100, 1000 годин роботи верстату, шт.;

ЧРВ_н – час роботи верстатів на який розрахована норма витрат(100, 1000), год.

На основі розрахованої потреби в інструменті планово-економічним відділом підприємства розробляється програма його виготовлення в інструментальному цеху підприємства і склад замовлення на його придбання зі сторони.

Річний план роботи інструментального цеху складається з поквартальною розбивкою і включає наступні розділи:

1. обсяг випуску продукції(інструменту) у грошовому і натуральному виразі;

2. чисельність робітників та їх зарплата;

3. калькуляції окремих видів інструменту, а також кошторис витрат на виробництво.

1. Р ічна потреба у різальному інструменті

,

Пр =

де Ni - річний випуск продукції, який обробляється даним інструментом, шт;

Тм - машинний час для обробки одиниці випуску, хв.;

Тс - стійкість інструменту(час між двома заточуваннями, год;

Li - довжина різальної частини інструменту;

l - величина шару, який сточується за кожне пере заточення, мм;

Квт - коефіцієнт випадкової втрати інструменту (5-10%)"

2. Необхідна кількість вимірювального інструменту

,

де N - кількість деталей, які необхідно виміряти даним інструментом;

q - кількість необхідних вимірів деталей;

i - вибірковість контролю;

p - число вимірювань до повного зносу інструменту(норма зношення);

де а - величина припустимого зношення в мікронах за нормативами (мкм);

b - кількість вимірювань на 1 мкм зношування;

d - припустима кількість ремонтів до повного зношування інструмента

3 . Необхідна кількість штампів

де N - кількість виробів, що штампуються;

R - число ударів штампу на одиницю випуску;

ng - кількість деталей, що одночасно штампуються;

Рзнош - кількість ударів, які витримує матриця штампу до повного зношення.

L - нормативно-припустима величина, матриці що сточується, мм;

l - нар металу що за нормативами знімається при сточуванні;

n - кількість ударів між двома перезаточуваннями за нормативом;

Кш - коефіцієнт, який враховує зниження стійкості штампу після заточення (Кш=0,9)

Задача 1

Визначити річну потребу у різальному інструменті, якщо Ni= 5000шт, Тм= 6хв, Li=10мм, l = 0,5, Тс=1,5, Квт = 5%(0,05)

Задача 2

Визначити річну потребу у свердлувальному інструменті діаметром 10мм, при нормі часу на свердлування одного отвору Тм= 0,5хв, Тс =2год, Li =10мм, L=0,4мм,

Квт =0, 03. Зміну завдання 200шт, 2 зміни, кількість робочих днів на рік 260.

Задача 3

Визначити річну потребу у змінних пуансонах для пробивання за наступних умов n=200000, K=5отворів в деталі. Стійкість пуансона ng=40000, L=0.6мм, l=0.8мм.

Задача 4

Визначити річну потребу у спеціальних скобах( вимірювальний інструмент) на річну програму N= 50000шт, q=4, I=0,2, a=5мкм, b=200, d=3,Квт=9%

Економічна ефективність раціональної організації виробничого процесу виражається в скороченні тривалості виробничого циклу виробів, в зниженні витрат на виробництво продукції, поліпшення використання основних виробничих фондів і збільшенні оборотності оборотних коштів.