Заняття 2

§ 3. Правила вимови голосних та дифтонгів

І. Прочитайте правила вимови голосних та дифтонгів, особливу увагу звертайте на українську транскрипцію.

У латинській мові 6 голосних: a, e, i, o, u, у.

Буква а вимовляється як українське [а]: árbor [áрбор] - дерево, avéna [авéна] - овес.

Буква e вимовляється як укрфїнське [е]: érica - [éріка] еріка, верес, béta [бéта] - буряк. У латинській мові, на відміну від англійської, буква е в кінці слова завжди вимовляється як відповідний звук [e]: glycíne [глíціне] - соя.

Буква і може вимовлятися як українське. [і] або [й]:

і

вимовляється як [і] у більшості випадків: in [ін] - в, на insectum [інсéктум] – комаха piper [пíпер] - перець viridis [вíрідіс] - зелений.

вимовляється як [й]: 1) перед голосним на початку слова або складу: iúncus [йýнкус] - ситник; 2) між голосними: máior [мáйор] – більший.

У сучасній біологічній термінології в позиціях перед голосними на початку слова та між голосними замість букви і може вживатися буква j: juncus, major.

Буква о вимовляється як українське. [о]: ólus [óлюс] - овоч, odorátus [одорáтус] - запашний, рóа [пóа] - тонконіг.

Буква u вимовляється як українське [у]: urtica [уртіка] - кропива, prunus [прунус] - слива.

Буква у вимовляється як українське [і]: mays [маіс] - кукурудза, маїс, lycopersicum [лікоперсікум] - помідор, pyrus [пірус] - груша.

Крім зазначених простих голосних (монофтонгів) у латинській мові існували також двоголосні, або дифтонги.

Дифтонгом називається сполучення двох голосних, які позначаються на письмі двома буквами, а вимовляються як один склад або один звук.

Дифтонгів у латинській мові чотири: au, eu, ae, oe.

Дифтонг au вимовляється як українське [ау], де звук [у] є нескладовим і наближається до українського [в]: dáucus [дáукус] - морква, áureus [áуреус] - золотистий.

Дифтонг eu вимовляється як українське [еу], де звук [у] також є нескладовим і наближається до українського [в]: eugléna [еуглéна] - евглена, euphórbia [еуфóрбіа] - молочай.

У словах, які закінчуються на -e-us-, -e-um- сполучення -eu- не є дифтонгом; звуки, що його складають, належать до різних складів:

lú-te-us - жовтий, hór-de-um - ячмінь.

Дифтонги ae, oe вимовляються як один звук [e]:

ae - [e]: aegopódium [егопóдіум] - яглиця, plántae [плянте] - рослини;

oe - [e]: koeléria [келéрія] - келерія, кипець, foenículum [фенííкулюм] - фенхель.

Якщо буквосполучення ae, oe не утворюють дифтонгів, то над буквою е ставлять дві крапки або горизонтальну риску, і тоді кожний голосний вимовляється окремо:

aë - [аe]: áër / áēr [áер] - повітря;

oë - [ое]: áloë / áloē [áльое] - алое.

§ 4. Правила вимови приголосних

ІІ. Прочитайте та запам'ятайте правила вимови приголосних.

У латинській мові 18 приголосних, які позначаються буквами: b, c, d, f, g, h, k, l, m, n, p, q, r, s, t, v, x, z.

Більшість з них не має варіативності у читанні. Тому розглянемо лише ті приголосні, вимова яких може становити певні труднощі. Буква c може вимовлятися як українське [к] або [ц]:

c

вимовляється як [к]: 1) перед голосними a, o, u: cápsicum [кáпсікум] - перець córnus [кóрнус] - кизил cúсumis [кýкуміс] - огірок; 2) перед приголосними та в кінці слова: frúctus [фрýктус] - плід lac [ляк] - молоко.

вимовляється як [ц]: 1) перед голосними e, i, y: cícer [цíцер] - нут, горох citrúllus [цітрýллюс] - кавун сydónia [цідóнія] - айва; 2) перед дифтонгами ae, oe: caépa [цéпа] - цибуля coerúleus [церýлеус] - голубий, блакитний.

Буква g вимовляється як українське [ґ] (проривне) або російське [г]: grámen [ґрáмен] - злак,

gágea [ґáґеа] - зірочки.

Буква h вимовляється з придихом як німецьке [h] або українське [х] чи [г] (гортанне):

hórdeum [хóрдеум] - ячмінь, hérba [хéрба] - трава.

Буква l завжди вимовляється напівм’яко [ль], як у сучасних європейських мовах:

álbus [áльбус] - білий, lupínus [люпíнус] - люпин.

Буква q вживається лише в сполученні з буквою u. Сполука qu вимовляється як українське [кв]:

quércus [квéркус] - дуб, áqua [áква] - вода.

Буква s може вимовлятися як українське [с] або [з]:

s

вимовляється як [с] у більшості випадків: satívus [сатíвус] - посівний secále [секáле] - жито silvéster [сільвéстер] - лісовий

вимовляється як [з]: 1) між голосними: рísum [пíзум] - горох; 2) між голосними і буквами m, n: alísma [алíзма] – частуха arvénsis [арвéнзіс] - польовий

Подвоєння ss завжди вимовляється як [сс]: brássica [брáссіка] - капуста,

gossýpium [госсíпіум] – бавовник.

Буква х може вимовлятися як українське [кс] або [кз]:

x

вимовляється як [кс] у більшості випадків: rádix [рáдікс] – корінь xánthium [ксáнтіум] - нетреба

вимовляється як [кз] між голосними (зрідка): exémplar [екзéмпляр] – зразок exámen [екзáмен] - іспит

Буква z може вимовлятися як українське [з] або [ц]:

z

вимовляється як [з] у словах грецького походження (у більшості випадків): zéа [зéа] – кукурудза оrýzа [орíза] - рис.

вимовляється як [ц] у словах негрецького походження: zíncum [цíнкум] – цинк pezíza [пецíца] - пецица.