Джерела інформації

1. Плэтт В. Стратегическая разведка. Основные принципы: Учебное пособие. – М.: Издательский Дом “ФОРУМ”, 1997. – 376 с.

2. Гондюл В.П. Методологічні засади аналізу та прогнозування міжнародних відносин і міжнародних політичних конфліктів на зламі тисячоліть. - В зб. "Актуальні проблеми міжнародних відносин". Випуск 27 (частина І), К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2001, с. 3 - 28.

3. Гондюл В.П. Синергетика міжнародних політичних конфліктів. - В зб. "Актуальні проблеми міжнародних відносин". Випуск 23 (частина І), К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2000, с. 3 - 9.

4. Гондюл В.П., Литвиненко Н.П., Мельничук Н.Б., Майстренко П.П. Математичне моделювання та прогнозування політичних конфліктів у Європі. – К.: ІМВ, 1999. – 106 с.

5. Макаренко Є.А. Інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньої політики та прикладні аспекти/ Актуальні проблеми міжнародних відносин. Випуск 12(част. ІІІ) – К.: ІМВ, 1999, с. 89 - 108.

6. Уткин А.И. Мировой порядок ХХІ века.-М.: Алгоритм, 2001.

7. Джарол Б. Мангейм, Ричард К. Рич. Политология. Методы исследования. Пер. с англ. – М.: Издательство “Весь мир”, 1997.–544с.

8. Збигнев Бжезинский. Великая шахматная доска.-М.: Международные отношения, 1998. –256 с.

9. Духов В.Е. Экономическая разведка и безопасность фирмы. – К.: ИМСО МО Украины, НВФ “Студцентр”, 1997. – 176 с.

10. Хант Ч., Зартаньян В. Разведка на службе вашего предприятия. – К.: Укрзакордонвизасервис, 1992. – 160 с.

11. Давыдов И.Ю. Тайна фирмы. – К.: Фирма КОЛИР-2, 1993 – 176 с.

12. Україна 2000 і далі: геополітичні пріоритети та сценарії розвитку. – К.: НІСД, 1999. –384 с.

7. Чинники, що визначають стан держави та її положення на світовій арені

Матеріали офіційної статистики, наукових досліджень з питань політики, економіки, соціального розвитку держав і відносин між ними, дозволяють скласти орієнтовний список факторів і показників, що характеризують стан держави і деякою мірою визначають її поведінку на світовій арені. Цей перелік достатньо умовний, тому що не пов'язаний із конкретною проблемною ситуацією, і наводиться як приклад того, якою може бути повнота списку для проведення інформаційно-аналітичної роботи у царині міжнародних відносин і зовнішньої політики, а також може бути основою для вибору прогнозної інформації й упорядкування ситуаційних сценаріїв.

Основні групи факторів:

• територія, природні умови;

• демографічні характеристики;

• загальні показники економічного розвитку;

• державний і приватний сектор економіки;

• структура промислового виробництва;

• сільське господарство, рибальство і лісове господарство;

• рівень розвитку матеріальної інфраструктури;

• внутрішній ринок товарів;

• територіальні аспекти соціально-економічного розвитку;

• виробництво послуг;

• фінанси, кредит, грошовий обіг, ціни;

• зовнішньоекономічні відносини;

• ринок праці;

• розвиток науки та техніки;

• проблеми управління в сфері приватного капіталу;

• соціальні потреби населення;

• показники безпеки і соціального життєвого простору;

• показники екології;

• політична організація суспільства;

• характеристики політичних лідерів;

• характеристики політичного органу, що приймає рішення

• ; внутрішня політика держави;

• реакція суспільства на політику уряду;

• стабільність режиму;

• збройні сили;

• військово-промисловий потенціал;

• зовнішня політика;

• регіональні проблеми;

• міжнародні взаємодії;

• міжнародні конфлікти;

• міжнародні системи взаємодії держав;

• глобальні проблеми сучасності.

Розширений перелік факторів і показників наведений в [1,2] .

Цілеспрямована діяльність суб’єкта міжнародних відносин у контексті всього спектра зовнішніх і внутрішніх факторів дає змогу цьому суб’єкту здійснювати дії з метою реалізації своїх життєво важливих інтересів. Це підкреслює значимість внутрішніх чинників у формуванні зовнішньої політики держави, оскільки в цій сфері відбувається концентрація ресурсів і зусиль, необхідних для досягнення цілей у міждержавних відносинах. З урахуванням цього предметом геополітичного аналізу є вивчення проблеми конвертації внутрішнього потенціалу країни у її зовнішній потенціал.

Автором курсу лекцій запропоновано комплекс моделей відображення станів держави з використанням векторних моделей. При цьому можливе відображення як кількісних, так і якісних показників, шляхом їх згортки на шкалі 0…1. Найгіршому (найнижчому, найслабкішому, найменшому тощо) значенню показника відповідає значення 0 на шкалі, а найкращому ( найвищому, найсильнішому, бажаному тощо) - значення 1[3].

Розглянемо з можливих внутрішніх сфер діяльності держави [ 1,2 ] ті показники та їх рівні (діапазони), що на погляд аналітиків найсуттєвіше впливають на загрози національним інтересам.