
- •Київський національний університет
- •Вступ до спеціальності “міжнародна інформація”
- •Освітньо-професійної програми спеціальності
- •6.030400 “Міжнародна інформація”
- •1.2. Системи вищої освіти окремих країн
- •1.2.1 Тенденції структури світової вищої освіти
- •1.2.2. Вища освіта Росії
- •1.2.3. Вища освіта Великобританії
- •1.2.4. Вища освіта Іспанії
- •1.2.5. Вища освіта Італії
- •1.2.6. Вища освіта Німеччини
- •1.2.7. Вища освіта Польщі
- •1.2.8. Вища освіта Франції
- •1.2.9. Вища освіта сша
- •1.2.10. Вища освіта Японії
- •1.3. Вища освіта України та Болонський процес
- •1.4 Освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти в Україні
- •1.5 Система акредитації освітньо-професійних програм навчання та навчальних закладів
- •1.6 Типи вищих навчальних закладів України
- •1.7 Особливості університетської освіти
- •1.8 Місце спеціальності “міжнародна інформація” в переліку спеціальностей та напрямів підготовки фахівців з вищою освітою
- •02. Культура і мистецтво
- •04. Соціальні науки
- •09. Інженерія
- •12. Архітектура
- •2.2 Система стандартів вищої освіти України
- •3439 "Фахівець із міжнародної інформації",
- •2433.1 "Інформаційний аналітик-міжнародник",
- •2444.1 "Перекладач"
- •Проектувальна (аналітична, дослідницька) функція
- •Організаційна функція
- •45. Міжнародна інформація
- •2.4 Навчальні плани , навчальні та робочі навчальні програми дисциплін
- •2.5 Анотації навчальних програм нормативних дисциплін спеціальності “Міжнародна інформація” а) освітньо-професійна програма підготовки бакалаврів
- •Історія України
- •2 Ділова українська мова
- •3 Українська та зарубіжна культура
- •4 Релігієзнавство
- •5 Теорія держави і права
- •6 Соціологія
- •7 Філософія
- •8 Основи економічних теорій
- •9 Основи психології та педагогіки
- •10 Політологія
- •12 Фізична культура
- •Основи екології та безпека життєдіяльності
- •14 Інформатика
- •15 Математичні основи інформаційних технологій
- •16 Системний аналіз
- •17 Прикладна інформатика
- •18 Теорія прийняття рішень
- •19 Комп'ютерне оброблення даних
- •Основи наукових досліджень
- •Історія політичних та правових вчень
- •Країнознавство
- •Теорія міжнародних відносин
- •Міжнародні відносини та світова політика
- •Зовнішня політика України
- •Дипломатична та консульська служба
- •27 Міжнародні організації
- •28 Дипломатичний протокол і етикет
- •29 Світова економіка
- •30 Міжнародні економічні відносини
- •31 Економіка та зовнішньоекономічні зв'язки України
- •32 Менеджмент і маркетинг
- •33 Порівняльне конституційне право
- •34 Міжнародне публічне право
- •35 Міжнародне приватне право
- •36 Іноземна мова
- •37 Іноземна мова спеціальності
- •38 Теорія та практика перекладу
- •39 Вступ до спеціальності "Міжнародна інформація"
- •40 Основи міжнародних інформаційних відносин
- •41 Теорія та практика комунікації
- •42 Конфліктологія та теорія переговорів
- •43 Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах
- •44 Аналіз зовнішньої політики
- •45 Міжнародна інформація
- •46 Міжнародні інформаційні системи та технології
- •47 Теорія масової комунікації
- •48 Зв'язки з громадськістю
- •49 Міжнародне інформаційне право
- •Б) освітньо-професійна програма підготовки магістрів
- •1 Методика викладання у вищій школі
- •2. Математичне моделювання та прогнозування в міжнародних відносинах
- •3. Інформаційні війни
- •4. Аналіз соціальних систем
- •5. Міжнародні системи та глобальний розвиток
- •6. Інформаційне суспільство
- •7. Науково-педагогічний практикум
- •8. Практикум перекладу
- •3. Особливості варіативних частин
- •Освітньо-кваліфікаційних характеристик та
- •Освітньо-професійних програм
- •Спеціальності “Міжнародна інформація”
- •3.1 Складові стандарту вищої освіти вищого навчального закладу
- •3.3. Цикл дисциплін вільного вибору студентом (спецкурси):
- •3.4 Анотації навчальних програм дисциплін спеціалізацій спеціальності “Міжнародна інформація”
- •3.4.1. Спеціалізація "Міжнародні інформаційні системи та технології"
- •3.4.1.1. Бази даних
- •3.4.1.2. Основи теорії інформації та інформаційні структури
- •3.4.1.3. Архітектура сучасних інформаційних систем і мереж
- •3.4.1.4. Системи штучного інтелекту
- •3.4.1.5. Експертні системи в міжнародних відносинах
- •3.4.2. Спеціалізація "Зв’язки з громадськістю"
- •3.4.2.1. Сучасні психотехнології
- •3.4.2.2. Теорія та практика реклами
- •3.4.2.3. Зв’язки з громадськістю в міжнародних відносинах
- •3.4.2.4. Практика pr
- •3.4.2.5. Іміджелогія
- •3.4.3. Спеціалізація "Міжнародна журналістика"
- •3.4.3.5. Інтернет-журналістика
- •3.4.4. Спеціалізація "Інформаційний менеджмент"
- •3.4.4.1. Методологічні основи інформатизації суспільства
- •3.4.4.2. Інформаційні ринки
- •3.4.4.3. Електронна комерція
- •3.4.4.4. Інформаційний менеджмент
- •3.4.4.5. Інформаційний маркетинг
- •3.4.5. Спеціалізація "Аналітичне та пропагандистське забезпечення зовнішньополітичних інтересів"
- •3.4.5.1. Політична психологія
- •3.4.5.2. Прес-служба зовнішньополітичних відомств
- •3.4.5.3. Пропаганда та контрпропаганда
- •3.4.5.4. Робота з джерелами інформації
- •3.4.5.5. Формалізовані методи дослідження засобів масової комунікації
- •3.4.6. Спеціалізація "Інформаційна безпека"
- •3.4.6.1. Методологічні основи захисту інформації
- •3.4.6.2.Захист інформації в інформаційних системах
- •3.4.6.3. Захист національного інформаційного простору
- •3.4.6.4. Міжнародна інформаційна безпека
- •3.4.6.5. Національна безпека
- •3.4.6.6. Захист державних та комерційних таємниць
- •3.4.7. Спеціалізація "Європейські комунікації"
- •3.4.7.1. Європейські комунікації
- •3.5 Анотації навчальних програм дисциплін за вибором спеціальності “Міжнародна інформація”
- •3.5.4. Прес-служба.
- •3.5.5. Міжнародний медіа-моніторинг.
- •3.5.6. Інформаційні кампанії.
- •3.5.7. Зв'язки з громадськістю в державних структурах.
- •3.5.8. Зв'язки з громадськістю в фінансових структурах.
- •3.5.9. Журналістські жанри.
- •3.5.10. Формалізовані методи дослідження змк.
- •3.5.11. Радіожурналістика.
- •3.5.12. Тележурналістика.
- •3.5.13. Інтернет – журналістика.
- •3.5.14. Державний брендінг в міжнародних відносинах
- •3.5.15. Сучасні інформаційні агенції
- •3.5.26. Сучасні інформаційно-політичні технології в Україні
- •4. Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •4.1 Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •4.2 Навчальні заняття
- •4.3 Самостійна робота студента
- •4.3.2. Основні елементи системи срс:
- •4.3.3 Конспектування лекцій як форма самостійної роботи студента
- •Рекомендації зі складання творчих опорних конспектів
- •4.3.4 Підготовка до проведення, робота під час і після проведення лабораторного, практичного та семінарського заняття як форма самостійної роботи студента
- •4.3.5. Курсова робота як форма самостійної роботи студента
- •4.3.6. Робота з джерелами інформації як форма самостійної роботи студента
- •4.3.7. Науково-дослідна робота як форма самостійної роботи студента
- •4.3.8. Кваліфікаційні роботи бакалавра, спеціаліста та магістра як форми самостійної роботи студента
- •4.4 Практична підготовка
- •4.5 Контрольні заходи
- •4.6 Державна атестація
- •4.7 Нормативні документи, що регулюють навчання, практичну підготовку, порядок відрахування та поновлення студентів у вищих навчальних закладах
- •4.8. Права та обов’язки студентів вищих навчальних закладів
- •5. Психологічні основи навчання у вищій школі
- •5.1 Навчання як складний психологічний процес. Діяльнісний підхід до навчання
- •4.2 Структура навчальної діяльності
- •5.3. Дії у навчанні
- •3. Засвоєння навчального матеріалу включає:
- •Джерела інформації
- •1. Лозниця в.С. Психологія і педагогіка. - к.: ЕксОб, 1999. - 304 с.
- •6.2 Пізнавальна діяльність: єдність емпіричного та теоретичного пізнання
- •6.3 Моделі і моделювання в міжнародних відносинах
- •6.4 Рівні та форми інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.5 Критерії оцінки вивідної (аналітичної) інформації
- •6.6 Методологічні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.7 Ситуація як предмет інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.8 Процес інформаційно-аналітичної діяльності
- •5.Формування гіпотези, перевірка гіпотез.
- •6.Формування висновків.
- •6.9 Засоби інформаційно-аналітичної роботи
- •6.10 Інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади зовнішньополітичною інформацією
- •Повноту, комплексність та новизну розвідувальної інформації характеризують як:
- •Джерела інформації
- •7. Чинники, що визначають стан держави та її положення на світовій арені
- •1. Політична сфера:
- •Економічна сфера:
- •Воєнна сфера:
- •Правова сфера:
- •Науково-технологічна сфера:
- •Демографічна сфера:
- •Інформаційна сфера:
- •Сфера освіти та культури:
- •Сфера природних ресурсів:
- •Сфера керівництва та політичної еліти:
- •Джерела інформації
- •8. Джерела та канали отримання міжнародної інформації. Інформаційний пошук
- •8.1 Загальна характеристика міжнародних комунікацій
- •8.2. Інформаційні потреби адресата в сфері міжнародних відносин
- •8.2.1. Характеристики інформаційних потреб
- •8.2.2. Методи вивчення інформаційних потреб
- •8.3. Джерела і канали отримання міжнародної інформації
- •8.3.1. Види джерел інформації
- •8.3.2. Типи документів
- •8.3.3. Деякі властивості інформаційних документів
- •8.3.4. Основні властивості повідомлень
- •8.3.5. Взаємозв'язок джерел і каналів міжнародної інформації
- •8.4. Інформаційний пошук
- •8.4.1 Види інформаційного пошуку
- •8.4.2. Регламент пошуку
- •8.4.3. Методи пошуку інформації
- •Джерела інформації
- •9. Аналіз змісту документів та аналітико-синтетична обробка інформації
- •9.1 Моделі взаємозв’язку текстів і реальності
- •9.1.1 Документ як об’єкт аналізу
- •9.1.2 Надійність і достовірність документів
- •9.1.3 Загальні принципи аналізу документів
- •9.2 Класичні методи аналізу документів
- •9.3 Контент-аналіз як формалізований метод аналізу змісту документів
- •9.4 Основні види аналітико-синтетичної обробки документів
- •9.4.1 Бібліографічний опис документа
- •9.4.2 Індексування документів
- •9.4.3 Анотування в інформаційній діяльності
- •9.4.4 Реферування
- •9.5 Оглядово-аналітична діяльність
- •9.5 Види інформаційних документів, що готуються в посольствах, генконсульствах, представництвах
- •Джерела інформації
- •10. Припущення, передбачення та прогнозування в міжнародних відносинах
- •10.1. Припущення
- •10.2 Передбачення і прогнозування
- •10.3. Методи прогнозування
- •10.4 Проблема верифікації прогнозу
- •Джерела інформації
4. Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах
4.1 Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах
Навчальний процес у вищих навчальних закладах ( надалі – навчальний процес) – це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні відповідно до стандартів вищої освіти.
Навчальний процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських і релігійних організацій.
Мова навчання визначається Законом України “Про мови”.
Навчальний процес організується з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузях науки, техніки, технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки.
Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах:
- навчальні заняття;
- самостійна робота;
- практична підготовка;
- контрольні заходи.
4.2 Навчальні заняття
Основні види навчальних занять у вищих навчальних закладах:
- лекція;
- лабораторне заняття;
- практичне заняття;
- семінарське заняття;
- індивідуальне заняття;
- консультація.
4.2.1. Лекція – основний вид проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначена для засвоєння теоретичного матеріалу.
Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Лекції проводяться лекторами (професорами, доцентами, викладачами) вищого навчального закладу) згідно з розкладом навчальних занять у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях для однієї або декількох груп. Можливе читання окремих лекцій з проблем, які стосуються даної дисципліни, але не охоплені робочою навчальною програмою. Такі лекції проводяться провідними вченими або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій в окремо відведений час.
Лектор зобов’язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.
Відвідування лекцій є обов’язковим для студентів. Лектор може здійснювати перекличку на лекції, і застосовувати до студентів, які були відсутніми на лекції, заходи стосовно забезпечення засвоєння лекційного матеріалу.
Вільне відвідування студентами лекційних занять (для студентів третього та наступних курсів, які виконують навчальну програму дисципліни) допускається за дозволом вченої ради інституту (факультету) за заявою студента і клопотанням випускної кафедри.
4.2.2. Лабораторне заняття – вид навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, засобами обчислювальної техніки, вимірювальною технікою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.
Лабораторні заняття проводяться згідно з розкладом навчальних занять у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо). В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитись в умовах реального професійного середовища. Лабораторне заняття проводиться з студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.
Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами навчальних занять, як правило, не дозволяється.
Виконання повного обсягу лабораторних занять, визначених робочою навчальною програмою дисципліни, є обов’язковим для студента. Студент, який з тих, чи інших причин не виконав повний обсяг лабораторних занять, повинен їх виконати у час, вказаний викладачем. В протилежному випадку студент не допускається до підсумкового контролю.
Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист перед викладачем.
Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем. Підсумкова оцінка виставляється в журналі обліку виконання лабораторних робіт. Підсумкові оцінки, отримані студентом за виконання лабораторних робіт, враховуються при виставленні семестрової підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.
4.2.3. Практичне заняття - вид навчального заняття, на якому викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.
Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою. Практичне заняття проводиться з студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.
Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті. Вказані методичні засоби готуються викладачем, якому доручено проведення практичних занять, за погодженням з лектором даної навчальної дисципліни.
Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв'язування завдань з їх обговоренням, розв'язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.
Виконання повного обсягу практичних занять, визначених робочою навчальною програмою дисципліни, є обов’язковим для студента. Студент, який з тих, чи інших причин не виконав повний обсяг практичних занять та індивідуальних завдань, повинен їх виконати у час, вказаний викладачем. В протилежному випадку студент не допускається до підсумкового контролю.
Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.
4.2.4. Семінарське заняття - вид навчального заняття, на якому викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).
Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою. Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.
На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у відповідний журнал.
Виконання повного обсягу семінарських занять, визначених робочою навчальною програмою дисципліни, є обов’язковим для студента. Студент, який з тих, чи інших причин не пропустив семінарське заняття, не виконав повний обсяг індивідуальних завдань, повинен їх відпрацювати та виконати у час, і формі, вказаних викладачем. В протилежному випадку студент не допускається до підсумкового контролю.
Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.
4.2.5. Індивідуальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.
Індивідуальні навчальні заняття організуються за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін, а в окремих випадках - повний обсяг навчальних занять для конкретного освітньо-кваліфікаційного рівня.
Види індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи проведення, форми й методи поточного і підсумкового контролю (крім державної атестації) визначаються навчальним планом спеціальності та індивідуальним навчальним планом студента.
4.2.6. Консультація - вид навчального заняття, на якому студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.
Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов'язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.
Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом.