
- •Київський національний університет
- •Вступ до спеціальності “міжнародна інформація”
- •Освітньо-професійної програми спеціальності
- •6.030400 “Міжнародна інформація”
- •1.2. Системи вищої освіти окремих країн
- •1.2.1 Тенденції структури світової вищої освіти
- •1.2.2. Вища освіта Росії
- •1.2.3. Вища освіта Великобританії
- •1.2.4. Вища освіта Іспанії
- •1.2.5. Вища освіта Італії
- •1.2.6. Вища освіта Німеччини
- •1.2.7. Вища освіта Польщі
- •1.2.8. Вища освіта Франції
- •1.2.9. Вища освіта сша
- •1.2.10. Вища освіта Японії
- •1.3. Вища освіта України та Болонський процес
- •1.4 Освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти в Україні
- •1.5 Система акредитації освітньо-професійних програм навчання та навчальних закладів
- •1.6 Типи вищих навчальних закладів України
- •1.7 Особливості університетської освіти
- •1.8 Місце спеціальності “міжнародна інформація” в переліку спеціальностей та напрямів підготовки фахівців з вищою освітою
- •02. Культура і мистецтво
- •04. Соціальні науки
- •09. Інженерія
- •12. Архітектура
- •2.2 Система стандартів вищої освіти України
- •3439 "Фахівець із міжнародної інформації",
- •2433.1 "Інформаційний аналітик-міжнародник",
- •2444.1 "Перекладач"
- •Проектувальна (аналітична, дослідницька) функція
- •Організаційна функція
- •45. Міжнародна інформація
- •2.4 Навчальні плани , навчальні та робочі навчальні програми дисциплін
- •2.5 Анотації навчальних програм нормативних дисциплін спеціальності “Міжнародна інформація” а) освітньо-професійна програма підготовки бакалаврів
- •Історія України
- •2 Ділова українська мова
- •3 Українська та зарубіжна культура
- •4 Релігієзнавство
- •5 Теорія держави і права
- •6 Соціологія
- •7 Філософія
- •8 Основи економічних теорій
- •9 Основи психології та педагогіки
- •10 Політологія
- •12 Фізична культура
- •Основи екології та безпека життєдіяльності
- •14 Інформатика
- •15 Математичні основи інформаційних технологій
- •16 Системний аналіз
- •17 Прикладна інформатика
- •18 Теорія прийняття рішень
- •19 Комп'ютерне оброблення даних
- •Основи наукових досліджень
- •Історія політичних та правових вчень
- •Країнознавство
- •Теорія міжнародних відносин
- •Міжнародні відносини та світова політика
- •Зовнішня політика України
- •Дипломатична та консульська служба
- •27 Міжнародні організації
- •28 Дипломатичний протокол і етикет
- •29 Світова економіка
- •30 Міжнародні економічні відносини
- •31 Економіка та зовнішньоекономічні зв'язки України
- •32 Менеджмент і маркетинг
- •33 Порівняльне конституційне право
- •34 Міжнародне публічне право
- •35 Міжнародне приватне право
- •36 Іноземна мова
- •37 Іноземна мова спеціальності
- •38 Теорія та практика перекладу
- •39 Вступ до спеціальності "Міжнародна інформація"
- •40 Основи міжнародних інформаційних відносин
- •41 Теорія та практика комунікації
- •42 Конфліктологія та теорія переговорів
- •43 Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах
- •44 Аналіз зовнішньої політики
- •45 Міжнародна інформація
- •46 Міжнародні інформаційні системи та технології
- •47 Теорія масової комунікації
- •48 Зв'язки з громадськістю
- •49 Міжнародне інформаційне право
- •Б) освітньо-професійна програма підготовки магістрів
- •1 Методика викладання у вищій школі
- •2. Математичне моделювання та прогнозування в міжнародних відносинах
- •3. Інформаційні війни
- •4. Аналіз соціальних систем
- •5. Міжнародні системи та глобальний розвиток
- •6. Інформаційне суспільство
- •7. Науково-педагогічний практикум
- •8. Практикум перекладу
- •3. Особливості варіативних частин
- •Освітньо-кваліфікаційних характеристик та
- •Освітньо-професійних програм
- •Спеціальності “Міжнародна інформація”
- •3.1 Складові стандарту вищої освіти вищого навчального закладу
- •3.3. Цикл дисциплін вільного вибору студентом (спецкурси):
- •3.4 Анотації навчальних програм дисциплін спеціалізацій спеціальності “Міжнародна інформація”
- •3.4.1. Спеціалізація "Міжнародні інформаційні системи та технології"
- •3.4.1.1. Бази даних
- •3.4.1.2. Основи теорії інформації та інформаційні структури
- •3.4.1.3. Архітектура сучасних інформаційних систем і мереж
- •3.4.1.4. Системи штучного інтелекту
- •3.4.1.5. Експертні системи в міжнародних відносинах
- •3.4.2. Спеціалізація "Зв’язки з громадськістю"
- •3.4.2.1. Сучасні психотехнології
- •3.4.2.2. Теорія та практика реклами
- •3.4.2.3. Зв’язки з громадськістю в міжнародних відносинах
- •3.4.2.4. Практика pr
- •3.4.2.5. Іміджелогія
- •3.4.3. Спеціалізація "Міжнародна журналістика"
- •3.4.3.5. Інтернет-журналістика
- •3.4.4. Спеціалізація "Інформаційний менеджмент"
- •3.4.4.1. Методологічні основи інформатизації суспільства
- •3.4.4.2. Інформаційні ринки
- •3.4.4.3. Електронна комерція
- •3.4.4.4. Інформаційний менеджмент
- •3.4.4.5. Інформаційний маркетинг
- •3.4.5. Спеціалізація "Аналітичне та пропагандистське забезпечення зовнішньополітичних інтересів"
- •3.4.5.1. Політична психологія
- •3.4.5.2. Прес-служба зовнішньополітичних відомств
- •3.4.5.3. Пропаганда та контрпропаганда
- •3.4.5.4. Робота з джерелами інформації
- •3.4.5.5. Формалізовані методи дослідження засобів масової комунікації
- •3.4.6. Спеціалізація "Інформаційна безпека"
- •3.4.6.1. Методологічні основи захисту інформації
- •3.4.6.2.Захист інформації в інформаційних системах
- •3.4.6.3. Захист національного інформаційного простору
- •3.4.6.4. Міжнародна інформаційна безпека
- •3.4.6.5. Національна безпека
- •3.4.6.6. Захист державних та комерційних таємниць
- •3.4.7. Спеціалізація "Європейські комунікації"
- •3.4.7.1. Європейські комунікації
- •3.5 Анотації навчальних програм дисциплін за вибором спеціальності “Міжнародна інформація”
- •3.5.4. Прес-служба.
- •3.5.5. Міжнародний медіа-моніторинг.
- •3.5.6. Інформаційні кампанії.
- •3.5.7. Зв'язки з громадськістю в державних структурах.
- •3.5.8. Зв'язки з громадськістю в фінансових структурах.
- •3.5.9. Журналістські жанри.
- •3.5.10. Формалізовані методи дослідження змк.
- •3.5.11. Радіожурналістика.
- •3.5.12. Тележурналістика.
- •3.5.13. Інтернет – журналістика.
- •3.5.14. Державний брендінг в міжнародних відносинах
- •3.5.15. Сучасні інформаційні агенції
- •3.5.26. Сучасні інформаційно-політичні технології в Україні
- •4. Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •4.1 Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •4.2 Навчальні заняття
- •4.3 Самостійна робота студента
- •4.3.2. Основні елементи системи срс:
- •4.3.3 Конспектування лекцій як форма самостійної роботи студента
- •Рекомендації зі складання творчих опорних конспектів
- •4.3.4 Підготовка до проведення, робота під час і після проведення лабораторного, практичного та семінарського заняття як форма самостійної роботи студента
- •4.3.5. Курсова робота як форма самостійної роботи студента
- •4.3.6. Робота з джерелами інформації як форма самостійної роботи студента
- •4.3.7. Науково-дослідна робота як форма самостійної роботи студента
- •4.3.8. Кваліфікаційні роботи бакалавра, спеціаліста та магістра як форми самостійної роботи студента
- •4.4 Практична підготовка
- •4.5 Контрольні заходи
- •4.6 Державна атестація
- •4.7 Нормативні документи, що регулюють навчання, практичну підготовку, порядок відрахування та поновлення студентів у вищих навчальних закладах
- •4.8. Права та обов’язки студентів вищих навчальних закладів
- •5. Психологічні основи навчання у вищій школі
- •5.1 Навчання як складний психологічний процес. Діяльнісний підхід до навчання
- •4.2 Структура навчальної діяльності
- •5.3. Дії у навчанні
- •3. Засвоєння навчального матеріалу включає:
- •Джерела інформації
- •1. Лозниця в.С. Психологія і педагогіка. - к.: ЕксОб, 1999. - 304 с.
- •6.2 Пізнавальна діяльність: єдність емпіричного та теоретичного пізнання
- •6.3 Моделі і моделювання в міжнародних відносинах
- •6.4 Рівні та форми інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.5 Критерії оцінки вивідної (аналітичної) інформації
- •6.6 Методологічні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.7 Ситуація як предмет інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.8 Процес інформаційно-аналітичної діяльності
- •5.Формування гіпотези, перевірка гіпотез.
- •6.Формування висновків.
- •6.9 Засоби інформаційно-аналітичної роботи
- •6.10 Інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади зовнішньополітичною інформацією
- •Повноту, комплексність та новизну розвідувальної інформації характеризують як:
- •Джерела інформації
- •7. Чинники, що визначають стан держави та її положення на світовій арені
- •1. Політична сфера:
- •Економічна сфера:
- •Воєнна сфера:
- •Правова сфера:
- •Науково-технологічна сфера:
- •Демографічна сфера:
- •Інформаційна сфера:
- •Сфера освіти та культури:
- •Сфера природних ресурсів:
- •Сфера керівництва та політичної еліти:
- •Джерела інформації
- •8. Джерела та канали отримання міжнародної інформації. Інформаційний пошук
- •8.1 Загальна характеристика міжнародних комунікацій
- •8.2. Інформаційні потреби адресата в сфері міжнародних відносин
- •8.2.1. Характеристики інформаційних потреб
- •8.2.2. Методи вивчення інформаційних потреб
- •8.3. Джерела і канали отримання міжнародної інформації
- •8.3.1. Види джерел інформації
- •8.3.2. Типи документів
- •8.3.3. Деякі властивості інформаційних документів
- •8.3.4. Основні властивості повідомлень
- •8.3.5. Взаємозв'язок джерел і каналів міжнародної інформації
- •8.4. Інформаційний пошук
- •8.4.1 Види інформаційного пошуку
- •8.4.2. Регламент пошуку
- •8.4.3. Методи пошуку інформації
- •Джерела інформації
- •9. Аналіз змісту документів та аналітико-синтетична обробка інформації
- •9.1 Моделі взаємозв’язку текстів і реальності
- •9.1.1 Документ як об’єкт аналізу
- •9.1.2 Надійність і достовірність документів
- •9.1.3 Загальні принципи аналізу документів
- •9.2 Класичні методи аналізу документів
- •9.3 Контент-аналіз як формалізований метод аналізу змісту документів
- •9.4 Основні види аналітико-синтетичної обробки документів
- •9.4.1 Бібліографічний опис документа
- •9.4.2 Індексування документів
- •9.4.3 Анотування в інформаційній діяльності
- •9.4.4 Реферування
- •9.5 Оглядово-аналітична діяльність
- •9.5 Види інформаційних документів, що готуються в посольствах, генконсульствах, представництвах
- •Джерела інформації
- •10. Припущення, передбачення та прогнозування в міжнародних відносинах
- •10.1. Припущення
- •10.2 Передбачення і прогнозування
- •10.3. Методи прогнозування
- •10.4 Проблема верифікації прогнозу
- •Джерела інформації
3.5.14. Державний брендінг в міжнародних відносинах
Теоретичні та прикладні аспекти технологій брендінгу як складової РR-діяльності. Основні поняття брендінгу як складової РR-технології. Історія, теорія та практика використання технологій брендінгу у РR-діяльності. Глобальний, регіональний та національній рівні брендінгу. Специфіка державного і корпоративного брендінгу в комунікативній парадигмі міжнародних відносин.
Комунікативна специфіка бренду. Поняття бренду. Етапи створення бренду: сегментування та аналіз аудиторії бренду; генерація та тестування комунікативної специфіки (імені) бренду; розробка графічної структури бренду; позиціонування та технології просування бренду. Моделі розробки оренду: колесо рівнів бренду.
Система управління брендом. Принципи створення бренду. Інтегровані бренд-комунікації. Управління ієрархією брендів в рамках суб'єкта РR-діяльності. Комплексний характер функціонування брендів у системі брендінгу. Стратегії управління брендом: розширення бренду по вертикалі та по горизонталі, розшрення меж використання бренду, форми спільного брендінгу.
Методологія розробки стратегії брендінгу. Поняття стратегії брендінгу. Методологія розробки стратегії брендінгу та її складові. Бренд-планування: мета, комунікаційна стратегія, бюджет брендінгової кампанії, визначення критеріїв оцінки ефективності брендінгових кампаній. Методологія оцінки ефективності брендінгу за шкалою провідних бренд-агенцій.
Методика розробки брендінгових стратегій. Методики аналізу функціонування оренду як складових брендінгових стратегій. Комплексна характеристка політичних, економічних, соціальних та технологічних факторів середовища функціонування бренду. Кейси брендінгових стратегій.
Закони брендінгу як складової РR-технологій. Тематична класифікація законів брендінгу. Практичний досвід впровадження законів брендінгу у зарубіжних країнах та вітчизняній практиці. Співвідношення законів брендінгу та законів маркетингу у парктичній РR-діяльності.
Специфіка корпоративного брендінгу в комунікативній парадигмі міжнародних відносин. Моделі корпоративного брендінгу як комунікативної стратегії. Західні та незахідні моделі корпоративного брендінгу. Характерні особливості американської моделі корпоративного брендігу. Специфіка японської моделі корпоративного брендігу. Комплексний характер європейської моделі корпоративного брендінгу.
Корпоративний брендінг у структурі зовнішньої політики. Вплив корпоративного брендінгу на забезпечення зовнішньополітичних інтересів. Практика використання корпоративного брендінгу в міжнародних відносинах. Ефективність позиціонування національних інтересів через корпоративний брендінг.
Брендінгові кампанії ТНК в міжнародному інформаційному полі. Медіа-планування брендінгових кампаній. Інструменти ЗМ1К для забезпечення брендінгових кампаній. Особливості медіа-планування брендінгових кампаній для телебачення, радіо, друкованих ЗМІК, Іnternet, зовнішніх носіїв інформації. Організація та позиціонування спеціальних подій.
Лобіювання як технологія корпоративного брендінгу. Поняття лоібювання як технології корпоративного брендінгу. Інституційні засади технологій лобіювання ТНК. Структура :юбіювання інтересів ТНК у міжнародних відносинах.
Брендінгові стратегії міжнародних організацій. Брендінгові стратегії міжнародних універсальних організацій. Брендінові стратегії міжурядово-корпоративниx організацій. Брендінгові стратегії неурядових організацій.
Державний брендінг у міжнародних відносинах. Державний брендінг як чинник зовнішньої політики. Вертикальні та горизонтальні складові оренду держави. Зміст вертикальних складових бренду держави: загальний оренд держави, оренд окремих територій (оренд області, міста), бренд лідера держави. Зміст горизонтальних складових бренду держави: бренд держави в міжнародних відносинах, бренд галузей (туристичний бренд держави, інвестиційний оренд держави, економічний бренд держави), політичний бренд держави.
Державний брендінг країн світу. Специфіка державних брендінгових стратегій зарубіжних країн.