
- •Київський національний університет
- •Вступ до спеціальності “міжнародна інформація”
- •Освітньо-професійної програми спеціальності
- •6.030400 “Міжнародна інформація”
- •1.2. Системи вищої освіти окремих країн
- •1.2.1 Тенденції структури світової вищої освіти
- •1.2.2. Вища освіта Росії
- •1.2.3. Вища освіта Великобританії
- •1.2.4. Вища освіта Іспанії
- •1.2.5. Вища освіта Італії
- •1.2.6. Вища освіта Німеччини
- •1.2.7. Вища освіта Польщі
- •1.2.8. Вища освіта Франції
- •1.2.9. Вища освіта сша
- •1.2.10. Вища освіта Японії
- •1.3. Вища освіта України та Болонський процес
- •1.4 Освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти в Україні
- •1.5 Система акредитації освітньо-професійних програм навчання та навчальних закладів
- •1.6 Типи вищих навчальних закладів України
- •1.7 Особливості університетської освіти
- •1.8 Місце спеціальності “міжнародна інформація” в переліку спеціальностей та напрямів підготовки фахівців з вищою освітою
- •02. Культура і мистецтво
- •04. Соціальні науки
- •09. Інженерія
- •12. Архітектура
- •2.2 Система стандартів вищої освіти України
- •3439 "Фахівець із міжнародної інформації",
- •2433.1 "Інформаційний аналітик-міжнародник",
- •2444.1 "Перекладач"
- •Проектувальна (аналітична, дослідницька) функція
- •Організаційна функція
- •45. Міжнародна інформація
- •2.4 Навчальні плани , навчальні та робочі навчальні програми дисциплін
- •2.5 Анотації навчальних програм нормативних дисциплін спеціальності “Міжнародна інформація” а) освітньо-професійна програма підготовки бакалаврів
- •Історія України
- •2 Ділова українська мова
- •3 Українська та зарубіжна культура
- •4 Релігієзнавство
- •5 Теорія держави і права
- •6 Соціологія
- •7 Філософія
- •8 Основи економічних теорій
- •9 Основи психології та педагогіки
- •10 Політологія
- •12 Фізична культура
- •Основи екології та безпека життєдіяльності
- •14 Інформатика
- •15 Математичні основи інформаційних технологій
- •16 Системний аналіз
- •17 Прикладна інформатика
- •18 Теорія прийняття рішень
- •19 Комп'ютерне оброблення даних
- •Основи наукових досліджень
- •Історія політичних та правових вчень
- •Країнознавство
- •Теорія міжнародних відносин
- •Міжнародні відносини та світова політика
- •Зовнішня політика України
- •Дипломатична та консульська служба
- •27 Міжнародні організації
- •28 Дипломатичний протокол і етикет
- •29 Світова економіка
- •30 Міжнародні економічні відносини
- •31 Економіка та зовнішньоекономічні зв'язки України
- •32 Менеджмент і маркетинг
- •33 Порівняльне конституційне право
- •34 Міжнародне публічне право
- •35 Міжнародне приватне право
- •36 Іноземна мова
- •37 Іноземна мова спеціальності
- •38 Теорія та практика перекладу
- •39 Вступ до спеціальності "Міжнародна інформація"
- •40 Основи міжнародних інформаційних відносин
- •41 Теорія та практика комунікації
- •42 Конфліктологія та теорія переговорів
- •43 Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах
- •44 Аналіз зовнішньої політики
- •45 Міжнародна інформація
- •46 Міжнародні інформаційні системи та технології
- •47 Теорія масової комунікації
- •48 Зв'язки з громадськістю
- •49 Міжнародне інформаційне право
- •Б) освітньо-професійна програма підготовки магістрів
- •1 Методика викладання у вищій школі
- •2. Математичне моделювання та прогнозування в міжнародних відносинах
- •3. Інформаційні війни
- •4. Аналіз соціальних систем
- •5. Міжнародні системи та глобальний розвиток
- •6. Інформаційне суспільство
- •7. Науково-педагогічний практикум
- •8. Практикум перекладу
- •3. Особливості варіативних частин
- •Освітньо-кваліфікаційних характеристик та
- •Освітньо-професійних програм
- •Спеціальності “Міжнародна інформація”
- •3.1 Складові стандарту вищої освіти вищого навчального закладу
- •3.3. Цикл дисциплін вільного вибору студентом (спецкурси):
- •3.4 Анотації навчальних програм дисциплін спеціалізацій спеціальності “Міжнародна інформація”
- •3.4.1. Спеціалізація "Міжнародні інформаційні системи та технології"
- •3.4.1.1. Бази даних
- •3.4.1.2. Основи теорії інформації та інформаційні структури
- •3.4.1.3. Архітектура сучасних інформаційних систем і мереж
- •3.4.1.4. Системи штучного інтелекту
- •3.4.1.5. Експертні системи в міжнародних відносинах
- •3.4.2. Спеціалізація "Зв’язки з громадськістю"
- •3.4.2.1. Сучасні психотехнології
- •3.4.2.2. Теорія та практика реклами
- •3.4.2.3. Зв’язки з громадськістю в міжнародних відносинах
- •3.4.2.4. Практика pr
- •3.4.2.5. Іміджелогія
- •3.4.3. Спеціалізація "Міжнародна журналістика"
- •3.4.3.5. Інтернет-журналістика
- •3.4.4. Спеціалізація "Інформаційний менеджмент"
- •3.4.4.1. Методологічні основи інформатизації суспільства
- •3.4.4.2. Інформаційні ринки
- •3.4.4.3. Електронна комерція
- •3.4.4.4. Інформаційний менеджмент
- •3.4.4.5. Інформаційний маркетинг
- •3.4.5. Спеціалізація "Аналітичне та пропагандистське забезпечення зовнішньополітичних інтересів"
- •3.4.5.1. Політична психологія
- •3.4.5.2. Прес-служба зовнішньополітичних відомств
- •3.4.5.3. Пропаганда та контрпропаганда
- •3.4.5.4. Робота з джерелами інформації
- •3.4.5.5. Формалізовані методи дослідження засобів масової комунікації
- •3.4.6. Спеціалізація "Інформаційна безпека"
- •3.4.6.1. Методологічні основи захисту інформації
- •3.4.6.2.Захист інформації в інформаційних системах
- •3.4.6.3. Захист національного інформаційного простору
- •3.4.6.4. Міжнародна інформаційна безпека
- •3.4.6.5. Національна безпека
- •3.4.6.6. Захист державних та комерційних таємниць
- •3.4.7. Спеціалізація "Європейські комунікації"
- •3.4.7.1. Європейські комунікації
- •3.5 Анотації навчальних програм дисциплін за вибором спеціальності “Міжнародна інформація”
- •3.5.4. Прес-служба.
- •3.5.5. Міжнародний медіа-моніторинг.
- •3.5.6. Інформаційні кампанії.
- •3.5.7. Зв'язки з громадськістю в державних структурах.
- •3.5.8. Зв'язки з громадськістю в фінансових структурах.
- •3.5.9. Журналістські жанри.
- •3.5.10. Формалізовані методи дослідження змк.
- •3.5.11. Радіожурналістика.
- •3.5.12. Тележурналістика.
- •3.5.13. Інтернет – журналістика.
- •3.5.14. Державний брендінг в міжнародних відносинах
- •3.5.15. Сучасні інформаційні агенції
- •3.5.26. Сучасні інформаційно-політичні технології в Україні
- •4. Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •4.1 Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •4.2 Навчальні заняття
- •4.3 Самостійна робота студента
- •4.3.2. Основні елементи системи срс:
- •4.3.3 Конспектування лекцій як форма самостійної роботи студента
- •Рекомендації зі складання творчих опорних конспектів
- •4.3.4 Підготовка до проведення, робота під час і після проведення лабораторного, практичного та семінарського заняття як форма самостійної роботи студента
- •4.3.5. Курсова робота як форма самостійної роботи студента
- •4.3.6. Робота з джерелами інформації як форма самостійної роботи студента
- •4.3.7. Науково-дослідна робота як форма самостійної роботи студента
- •4.3.8. Кваліфікаційні роботи бакалавра, спеціаліста та магістра як форми самостійної роботи студента
- •4.4 Практична підготовка
- •4.5 Контрольні заходи
- •4.6 Державна атестація
- •4.7 Нормативні документи, що регулюють навчання, практичну підготовку, порядок відрахування та поновлення студентів у вищих навчальних закладах
- •4.8. Права та обов’язки студентів вищих навчальних закладів
- •5. Психологічні основи навчання у вищій школі
- •5.1 Навчання як складний психологічний процес. Діяльнісний підхід до навчання
- •4.2 Структура навчальної діяльності
- •5.3. Дії у навчанні
- •3. Засвоєння навчального матеріалу включає:
- •Джерела інформації
- •1. Лозниця в.С. Психологія і педагогіка. - к.: ЕксОб, 1999. - 304 с.
- •6.2 Пізнавальна діяльність: єдність емпіричного та теоретичного пізнання
- •6.3 Моделі і моделювання в міжнародних відносинах
- •6.4 Рівні та форми інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.5 Критерії оцінки вивідної (аналітичної) інформації
- •6.6 Методологічні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.7 Ситуація як предмет інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.8 Процес інформаційно-аналітичної діяльності
- •5.Формування гіпотези, перевірка гіпотез.
- •6.Формування висновків.
- •6.9 Засоби інформаційно-аналітичної роботи
- •6.10 Інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади зовнішньополітичною інформацією
- •Повноту, комплексність та новизну розвідувальної інформації характеризують як:
- •Джерела інформації
- •7. Чинники, що визначають стан держави та її положення на світовій арені
- •1. Політична сфера:
- •Економічна сфера:
- •Воєнна сфера:
- •Правова сфера:
- •Науково-технологічна сфера:
- •Демографічна сфера:
- •Інформаційна сфера:
- •Сфера освіти та культури:
- •Сфера природних ресурсів:
- •Сфера керівництва та політичної еліти:
- •Джерела інформації
- •8. Джерела та канали отримання міжнародної інформації. Інформаційний пошук
- •8.1 Загальна характеристика міжнародних комунікацій
- •8.2. Інформаційні потреби адресата в сфері міжнародних відносин
- •8.2.1. Характеристики інформаційних потреб
- •8.2.2. Методи вивчення інформаційних потреб
- •8.3. Джерела і канали отримання міжнародної інформації
- •8.3.1. Види джерел інформації
- •8.3.2. Типи документів
- •8.3.3. Деякі властивості інформаційних документів
- •8.3.4. Основні властивості повідомлень
- •8.3.5. Взаємозв'язок джерел і каналів міжнародної інформації
- •8.4. Інформаційний пошук
- •8.4.1 Види інформаційного пошуку
- •8.4.2. Регламент пошуку
- •8.4.3. Методи пошуку інформації
- •Джерела інформації
- •9. Аналіз змісту документів та аналітико-синтетична обробка інформації
- •9.1 Моделі взаємозв’язку текстів і реальності
- •9.1.1 Документ як об’єкт аналізу
- •9.1.2 Надійність і достовірність документів
- •9.1.3 Загальні принципи аналізу документів
- •9.2 Класичні методи аналізу документів
- •9.3 Контент-аналіз як формалізований метод аналізу змісту документів
- •9.4 Основні види аналітико-синтетичної обробки документів
- •9.4.1 Бібліографічний опис документа
- •9.4.2 Індексування документів
- •9.4.3 Анотування в інформаційній діяльності
- •9.4.4 Реферування
- •9.5 Оглядово-аналітична діяльність
- •9.5 Види інформаційних документів, що готуються в посольствах, генконсульствах, представництвах
- •Джерела інформації
- •10. Припущення, передбачення та прогнозування в міжнародних відносинах
- •10.1. Припущення
- •10.2 Передбачення і прогнозування
- •10.3. Методи прогнозування
- •10.4 Проблема верифікації прогнозу
- •Джерела інформації
3.5.12. Тележурналістика.
Телебачення і суспільство. Соціальні і технічні передумови появи і прогресу ТБ. Економічні, соціальні та науково-технічні фактори, що спричинили бурхливий розвиток телебачення у другій половині XX ст. Поступове перетворення ТБ на глобальну комунікативну систему інформаційного простору. Телебачення як частина системи засобів масової інформації та комунікації. Сучасне телебачення в Україні та світі. Основні документи, спрямовані на врегулювання світового телевізійного процесу.
Суспільні функції телебачення у демократичних суспільствах. Багатогранність суспільних функцій телебачення, його "полі функціональність". Телебачення як засіб відображення дійсності. Телебачення як засіб відображення дійсності: освітні та навчальні функції. Естетична функція телебачення. Комунікативна функція телебачення.
Основні етапи історії телебачення в Україні. Технічні та соціальні передумови виникнення телебачення. Винахід українського дослідника Бориса Грабовського - внесок у розв'язання технічної проблеми "електронного" ТБ. Телевізійне мовлення у 30-ті роки XX ст. "механічне" телебачення. Праці П. Бахметьєва, О. Попова, Б. Розінга, П. Шумакова, В. Зворикіна. Організація і початок телемовлення у Києві та Україні. Переважання трансляцій і прямоефірних передач. Пошук нових форм телевізійної журналістики. Світові системи ТБ: РАL, SЕСАМ, МТСІ.
Телебачення в Україні 70-90 рр. та періоду незалежності. Становлення республіканської телемережі. ТБ років перебудови. Поява якісно нових програм. Відродження прямого ефіру. Телемости і парламентські трансляції. Зміна політичних, соціальних і економічних пріоритетів на телебаченні. Організаційна структура ТБ незалежної України. Інформаційний простір в Україні: місце та роль ТБ серед інших ЗМІ. Джерела фінансування та органи управління державним телебаченням Спонсорські програми, продюсерські програми, комерційна реклама на державному телебаченні. Система супутникового мовлення. Створення незалежних, комерційних студій та мовні канали, кабельне телебачення. Правове регулювання електронних ЗМІ в Україні.
Специфіка телебачення. Аудіовізуальна природа телебачення. Зображення і слово, їх взаємозв'язок та співвідношення. Проблема звукозорового контрапункту. Екранна природа телебачення. Програмна природа телебачення. Часові виміри телевізійної програми, її перебіг в умовах реального часу. Синкретичність як характерна риса телебачення. Роль особистості на телеекрані.
Зображально-виражальні засоби телебачення. Поняття "мова екрана" як семіотичної категорії. Кадр. План. Компоновка. Принципи та цілі. Вибір точки зору та кута відображення, вибір. Звук, його функції та значення. Звукові засоби виразності: слово, музика, шуми. Пауза як зображально-виражальний засіб. Монтаж як вираз авторської думки в театрі і на телебаченні. Види монтажу. Монтаж як засіб художньої виразності. Відмінність кіномонтажу та телемонтажу. Спеціальні монтажні переходи.
Особливості творчого процесу на телебаченні. Колективний і синтетичний характер творчості на телебаченні: своєрідність та складність творчого процесу. Поняття "творча група" на телебаченні. Основні творчі професії на телебаченні. Основні етапи створення телевізійної передачі: від підготовчого періоду - через відео монтаж - до ефіру. Особливості телевізійного процесу у створенні передачі. Виняткова роль імпровізації на телебаченні.
Робота журналіста на телебаченні. Особливості та різноманітність журналістської творчості на телебаченні. Іпостасі тележурналістського фаху: автор, редактор, ведучий, коментатор, репортер, ведучий-модератор, шоумен. Імідж телевізійного журналіста. Телевізійний редактор - одна з центральних постатей творчого процесу. Різноманітність редакторських функцій на телебаченні. Синтетична природа телебачення і виникнення нових "універсальних" телевізійних професій: автор-оператор, редактор-продюсер, автор-режисер - оператор.
Інформаційний простір телебачення України. Еволюція форм - від новин тижня до інформаційних програм: поняття "дикторської" та "персоніфікованої" інформації. Види інформаційних програм на державному та на комерційному ТБ України. Перспективи розвитку інформаційних та інформаційно-аналітичних програм.
Інформаційна служба на телебаченні. Структура та особливості роботи інформаційних редакцій та підрозділів телестудій на державному і недержавному телебаченні. Робота журналіста з оператором, режисером, монтажером. Випусковий редактор: функції та обов'язки. Інформаційні телевізійні мережі в Україні. Форми участі регіональних студій. Робота спеціальних кореспондентів. Акредитація спецкорів. Випуски телевізійних новин: планування, верстка.
Жанри інформаційного мовлення. Поняття інформаційного жанру і його еволюція на телебаченні. Усне повідомлення. Відео замітка ("сюжет"). Інтерв'ю: від загального до конкретного. Інтерв'ю - факт. Інтерв'ю думка. Звіт-офіційна подія суспільного або державного значення. Короткий коментар: коментар - довідка, коментар-репліка. Виступ на ТБ: текстовий, тезовий, імпровізований. Особливості авторського тексту: специфічність сприйняття візуальної інформації одночасно з вербальною, види діалектичного взаємозв'язку. Використання специфічних просторово-часових способів виразності (стоп - кадр, зворотний рух, сповільнений рух) та вплив на сприйняття факту, події; елементи образності. Репортер: професійні риси.
Телевізійний репортаж. Поняття терміну, особливості телерепортажу, головні ознаки. Репортаж "прямий" та зафіксований на відео плівці. Реальність часу і простору у "прямому" репортажі. Комунікативні особливості репортера: ефект присутності, симультанність. Репортаж-трансляція. Монтаж в "живому" репортажі та монтаж відео репортажу як засобу фіксації події із зберіганням реальності її розвитку. Репортаж - розслідування як форма тривалого спостереження. Роль журналіста у ведені репортажу, особливості роботи у кадрі.
Монолог і діалог у інформаційному мовленні. Види монологічних жанрів і форм: усне повідомлення, виступ, коментар, звіт, огляд, роздум, сповідь; "дикторський" та "авторський" стиль, особливості драматургії. Діалог - соціально-психологічна ситуація. Інтерв'ю як жанр (експрес - інтерв'ю, протокольне, інформаційне). Композиція, елементи драматургії (піраміда, перевернута піраміда, кільце) в інформаційній програмі.
Аналітично-публіцистичні жанри телебачення. Кореспонденція: мала форма аналітичної публіцистики. Коментар на телеекрані: основа окремих телепрограм. Різновиди коментарю: коментар-заглиблення у факт, коментар - узагальнення, коментар-роздум. Огляд - традиційний жанр аналітичної публіцистики. Огляд: причинно-наслідкові зв'язки між подіями та явищами, також їхня оцінки і прогнозування тенденцій розвитку. Бесіда: тема передачі, підбір учасників, композиційна побудова. Присутність конфлікту, зіткнення поглядів, внутрішня динаміка. Дискусія: публічне обговорення. Роль ведучого-модератора. Інтерактивне телебачення.
Телевізійні ток-шоу програми. Поява ток-шоу програм у світі й в Україні. Розмовні видовища: визначення і класифікація. Ток-шоу "один-на-один" проблеми спілкування. Публічне ток-шоу: ведучі й аудиторія. Масові ток-шоу; камерні ток-шоу. Ігрові видовища: вікторини й квізи. Видовища спортивного типу. Постановочні шоу.
Особливості телевізійного каналу. Програма (канал) як тематико - жанрова структура телемовлення. Процес створення телепрограми. Основні стуктурно-тематичні розділи (блоки) телепрограми чи каналу. Продюсерство на телебаченні. Аудиторія ТБ. Особливості та соціологічні параметри. Диференціація глядабельного загалу. Рейтинги на ТБ.
Телебачення у світі. Становлення телебачення у різних країнах і глобалізація телепростору. Коротка історія становлення телебачення у найбільш розвинутих країнах світу. Державне і комерційне телебачення США. Телебачення Франції, Італії. "Громадське телебачення" Великобританії, Німеччини. Здійснення контролю за телевізійними програмами та їх фінансування. Телебачення і бізнес. Інформаційні, публіцистичні та політичні програми у США і Європі. Телебачення Росії: види програм та "телеперсонажі". Глобальне телебачення.
Перспективи розвитку світового телебачення. Телебачення високої чіткості (ТВЧ) - новий якісний етап у розвитку телевізійних систем. Цифрове телебачення. Інформаційні ресурси: телетекст, відео текст. Телебачення та відео - новий перерозподіл функцій. Міжнародні телевізійні організації: "Інтербачення", "Євробачення", Європейська телерадіомовна спілка, "Пан європейське телебачення", "Інтелсат". Україна у світовому телепросторі (Всесвітня служба іномовлення "Україна і світ").