
- •Київський національний університет
- •Вступ до спеціальності “міжнародна інформація”
- •Освітньо-професійної програми спеціальності
- •6.030400 “Міжнародна інформація”
- •1.2. Системи вищої освіти окремих країн
- •1.2.1 Тенденції структури світової вищої освіти
- •1.2.2. Вища освіта Росії
- •1.2.3. Вища освіта Великобританії
- •1.2.4. Вища освіта Іспанії
- •1.2.5. Вища освіта Італії
- •1.2.6. Вища освіта Німеччини
- •1.2.7. Вища освіта Польщі
- •1.2.8. Вища освіта Франції
- •1.2.9. Вища освіта сша
- •1.2.10. Вища освіта Японії
- •1.3. Вища освіта України та Болонський процес
- •1.4 Освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти в Україні
- •1.5 Система акредитації освітньо-професійних програм навчання та навчальних закладів
- •1.6 Типи вищих навчальних закладів України
- •1.7 Особливості університетської освіти
- •1.8 Місце спеціальності “міжнародна інформація” в переліку спеціальностей та напрямів підготовки фахівців з вищою освітою
- •02. Культура і мистецтво
- •04. Соціальні науки
- •09. Інженерія
- •12. Архітектура
- •2.2 Система стандартів вищої освіти України
- •3439 "Фахівець із міжнародної інформації",
- •2433.1 "Інформаційний аналітик-міжнародник",
- •2444.1 "Перекладач"
- •Проектувальна (аналітична, дослідницька) функція
- •Організаційна функція
- •45. Міжнародна інформація
- •2.4 Навчальні плани , навчальні та робочі навчальні програми дисциплін
- •2.5 Анотації навчальних програм нормативних дисциплін спеціальності “Міжнародна інформація” а) освітньо-професійна програма підготовки бакалаврів
- •Історія України
- •2 Ділова українська мова
- •3 Українська та зарубіжна культура
- •4 Релігієзнавство
- •5 Теорія держави і права
- •6 Соціологія
- •7 Філософія
- •8 Основи економічних теорій
- •9 Основи психології та педагогіки
- •10 Політологія
- •12 Фізична культура
- •Основи екології та безпека життєдіяльності
- •14 Інформатика
- •15 Математичні основи інформаційних технологій
- •16 Системний аналіз
- •17 Прикладна інформатика
- •18 Теорія прийняття рішень
- •19 Комп'ютерне оброблення даних
- •Основи наукових досліджень
- •Історія політичних та правових вчень
- •Країнознавство
- •Теорія міжнародних відносин
- •Міжнародні відносини та світова політика
- •Зовнішня політика України
- •Дипломатична та консульська служба
- •27 Міжнародні організації
- •28 Дипломатичний протокол і етикет
- •29 Світова економіка
- •30 Міжнародні економічні відносини
- •31 Економіка та зовнішньоекономічні зв'язки України
- •32 Менеджмент і маркетинг
- •33 Порівняльне конституційне право
- •34 Міжнародне публічне право
- •35 Міжнародне приватне право
- •36 Іноземна мова
- •37 Іноземна мова спеціальності
- •38 Теорія та практика перекладу
- •39 Вступ до спеціальності "Міжнародна інформація"
- •40 Основи міжнародних інформаційних відносин
- •41 Теорія та практика комунікації
- •42 Конфліктологія та теорія переговорів
- •43 Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах
- •44 Аналіз зовнішньої політики
- •45 Міжнародна інформація
- •46 Міжнародні інформаційні системи та технології
- •47 Теорія масової комунікації
- •48 Зв'язки з громадськістю
- •49 Міжнародне інформаційне право
- •Б) освітньо-професійна програма підготовки магістрів
- •1 Методика викладання у вищій школі
- •2. Математичне моделювання та прогнозування в міжнародних відносинах
- •3. Інформаційні війни
- •4. Аналіз соціальних систем
- •5. Міжнародні системи та глобальний розвиток
- •6. Інформаційне суспільство
- •7. Науково-педагогічний практикум
- •8. Практикум перекладу
- •3. Особливості варіативних частин
- •Освітньо-кваліфікаційних характеристик та
- •Освітньо-професійних програм
- •Спеціальності “Міжнародна інформація”
- •3.1 Складові стандарту вищої освіти вищого навчального закладу
- •3.3. Цикл дисциплін вільного вибору студентом (спецкурси):
- •3.4 Анотації навчальних програм дисциплін спеціалізацій спеціальності “Міжнародна інформація”
- •3.4.1. Спеціалізація "Міжнародні інформаційні системи та технології"
- •3.4.1.1. Бази даних
- •3.4.1.2. Основи теорії інформації та інформаційні структури
- •3.4.1.3. Архітектура сучасних інформаційних систем і мереж
- •3.4.1.4. Системи штучного інтелекту
- •3.4.1.5. Експертні системи в міжнародних відносинах
- •3.4.2. Спеціалізація "Зв’язки з громадськістю"
- •3.4.2.1. Сучасні психотехнології
- •3.4.2.2. Теорія та практика реклами
- •3.4.2.3. Зв’язки з громадськістю в міжнародних відносинах
- •3.4.2.4. Практика pr
- •3.4.2.5. Іміджелогія
- •3.4.3. Спеціалізація "Міжнародна журналістика"
- •3.4.3.5. Інтернет-журналістика
- •3.4.4. Спеціалізація "Інформаційний менеджмент"
- •3.4.4.1. Методологічні основи інформатизації суспільства
- •3.4.4.2. Інформаційні ринки
- •3.4.4.3. Електронна комерція
- •3.4.4.4. Інформаційний менеджмент
- •3.4.4.5. Інформаційний маркетинг
- •3.4.5. Спеціалізація "Аналітичне та пропагандистське забезпечення зовнішньополітичних інтересів"
- •3.4.5.1. Політична психологія
- •3.4.5.2. Прес-служба зовнішньополітичних відомств
- •3.4.5.3. Пропаганда та контрпропаганда
- •3.4.5.4. Робота з джерелами інформації
- •3.4.5.5. Формалізовані методи дослідження засобів масової комунікації
- •3.4.6. Спеціалізація "Інформаційна безпека"
- •3.4.6.1. Методологічні основи захисту інформації
- •3.4.6.2.Захист інформації в інформаційних системах
- •3.4.6.3. Захист національного інформаційного простору
- •3.4.6.4. Міжнародна інформаційна безпека
- •3.4.6.5. Національна безпека
- •3.4.6.6. Захист державних та комерційних таємниць
- •3.4.7. Спеціалізація "Європейські комунікації"
- •3.4.7.1. Європейські комунікації
- •3.5 Анотації навчальних програм дисциплін за вибором спеціальності “Міжнародна інформація”
- •3.5.4. Прес-служба.
- •3.5.5. Міжнародний медіа-моніторинг.
- •3.5.6. Інформаційні кампанії.
- •3.5.7. Зв'язки з громадськістю в державних структурах.
- •3.5.8. Зв'язки з громадськістю в фінансових структурах.
- •3.5.9. Журналістські жанри.
- •3.5.10. Формалізовані методи дослідження змк.
- •3.5.11. Радіожурналістика.
- •3.5.12. Тележурналістика.
- •3.5.13. Інтернет – журналістика.
- •3.5.14. Державний брендінг в міжнародних відносинах
- •3.5.15. Сучасні інформаційні агенції
- •3.5.26. Сучасні інформаційно-політичні технології в Україні
- •4. Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •4.1 Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •4.2 Навчальні заняття
- •4.3 Самостійна робота студента
- •4.3.2. Основні елементи системи срс:
- •4.3.3 Конспектування лекцій як форма самостійної роботи студента
- •Рекомендації зі складання творчих опорних конспектів
- •4.3.4 Підготовка до проведення, робота під час і після проведення лабораторного, практичного та семінарського заняття як форма самостійної роботи студента
- •4.3.5. Курсова робота як форма самостійної роботи студента
- •4.3.6. Робота з джерелами інформації як форма самостійної роботи студента
- •4.3.7. Науково-дослідна робота як форма самостійної роботи студента
- •4.3.8. Кваліфікаційні роботи бакалавра, спеціаліста та магістра як форми самостійної роботи студента
- •4.4 Практична підготовка
- •4.5 Контрольні заходи
- •4.6 Державна атестація
- •4.7 Нормативні документи, що регулюють навчання, практичну підготовку, порядок відрахування та поновлення студентів у вищих навчальних закладах
- •4.8. Права та обов’язки студентів вищих навчальних закладів
- •5. Психологічні основи навчання у вищій школі
- •5.1 Навчання як складний психологічний процес. Діяльнісний підхід до навчання
- •4.2 Структура навчальної діяльності
- •5.3. Дії у навчанні
- •3. Засвоєння навчального матеріалу включає:
- •Джерела інформації
- •1. Лозниця в.С. Психологія і педагогіка. - к.: ЕксОб, 1999. - 304 с.
- •6.2 Пізнавальна діяльність: єдність емпіричного та теоретичного пізнання
- •6.3 Моделі і моделювання в міжнародних відносинах
- •6.4 Рівні та форми інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.5 Критерії оцінки вивідної (аналітичної) інформації
- •6.6 Методологічні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.7 Ситуація як предмет інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.8 Процес інформаційно-аналітичної діяльності
- •5.Формування гіпотези, перевірка гіпотез.
- •6.Формування висновків.
- •6.9 Засоби інформаційно-аналітичної роботи
- •6.10 Інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади зовнішньополітичною інформацією
- •Повноту, комплексність та новизну розвідувальної інформації характеризують як:
- •Джерела інформації
- •7. Чинники, що визначають стан держави та її положення на світовій арені
- •1. Політична сфера:
- •Економічна сфера:
- •Воєнна сфера:
- •Правова сфера:
- •Науково-технологічна сфера:
- •Демографічна сфера:
- •Інформаційна сфера:
- •Сфера освіти та культури:
- •Сфера природних ресурсів:
- •Сфера керівництва та політичної еліти:
- •Джерела інформації
- •8. Джерела та канали отримання міжнародної інформації. Інформаційний пошук
- •8.1 Загальна характеристика міжнародних комунікацій
- •8.2. Інформаційні потреби адресата в сфері міжнародних відносин
- •8.2.1. Характеристики інформаційних потреб
- •8.2.2. Методи вивчення інформаційних потреб
- •8.3. Джерела і канали отримання міжнародної інформації
- •8.3.1. Види джерел інформації
- •8.3.2. Типи документів
- •8.3.3. Деякі властивості інформаційних документів
- •8.3.4. Основні властивості повідомлень
- •8.3.5. Взаємозв'язок джерел і каналів міжнародної інформації
- •8.4. Інформаційний пошук
- •8.4.1 Види інформаційного пошуку
- •8.4.2. Регламент пошуку
- •8.4.3. Методи пошуку інформації
- •Джерела інформації
- •9. Аналіз змісту документів та аналітико-синтетична обробка інформації
- •9.1 Моделі взаємозв’язку текстів і реальності
- •9.1.1 Документ як об’єкт аналізу
- •9.1.2 Надійність і достовірність документів
- •9.1.3 Загальні принципи аналізу документів
- •9.2 Класичні методи аналізу документів
- •9.3 Контент-аналіз як формалізований метод аналізу змісту документів
- •9.4 Основні види аналітико-синтетичної обробки документів
- •9.4.1 Бібліографічний опис документа
- •9.4.2 Індексування документів
- •9.4.3 Анотування в інформаційній діяльності
- •9.4.4 Реферування
- •9.5 Оглядово-аналітична діяльність
- •9.5 Види інформаційних документів, що готуються в посольствах, генконсульствах, представництвах
- •Джерела інформації
- •10. Припущення, передбачення та прогнозування в міжнародних відносинах
- •10.1. Припущення
- •10.2 Передбачення і прогнозування
- •10.3. Методи прогнозування
- •10.4 Проблема верифікації прогнозу
- •Джерела інформації
3.5.11. Радіожурналістика.
Роль, місце і значення радіомовлення у житті людини суспільства. Основні функції радіомовлення. Інформація та інформування, особливості радіоінформації. Оперативність, доступність, популярність, повсюдність, масовість. Радіомовлення як засіб оперативної і всебічної інформації про події внутрішнього і міжнародного життя, як інструмент утвердження державності України, формування належного іміджу у світовому інформаційному просторі. Роль радіо у залученні громадян до суспільного управління, формування і вираження громадської думки. Радіомовлення як могутній чинник естетичної культури. Радіо як ретранслятор і творець власних культурно-мистецьких цінностей. Радіомовлення в системі засобів масової інформації.
Загальні відомості про інформаційну службу радіомовлення. Соціальне призначення інформаційної служби. Сучасна структура інформаційної служби. Обсяги інформаційного мовлення. Передавання й приймання інформаційних передач. Розклад інформаційних програм. Джерела інформації. Співвідношення понять "керівництво" та "управління". Спрямування діяльності інформаційної служби. Редакційне управління та принципи його організації. Методи редакційного управління. Технологія редакційного управління. Правові основи діяльності інформаційних служб.
Організація інформаційної служби на радіо. Багатозначність терміна "організація". Редакція як основна ланка інформаційної служби. Структура й штати редакційних колективів. Творче об'єднання інформаційних і публіцистичних програм. Редакції інформацій обласних та регіональних телерадіокомпаній. Права та обов'язки працівників інформаційних служб. Значення планування в діяльності інформаційної служби. Принципи планування. Основні форми планування. Системи редакційних планів. Джерела планування. Принципи інформаційної діяльності. Визначення поняття інформація. Інформаційний привід. Види інформацій. Інформація в каналі радіокомунікацій.
Сучасні погляди на новину: технологія, методика та практика. Визначення поняття новини. Характерні риси новини. Вимоги до новини. Чинники, що підвищують цікавість новини. Чинники, що змінюють важливість новин. Функції новин у радіомовленні. Інформаційний привід. Джерела інформації професійних журналістів. Як збирати новини. Техніка проведення інтерв'ю. Техніка телефонного спілкування. Як робити нотатки у блокноті. Техніка проведення звукозапису. Допоміжні джерела інформації. Професійні якості репортера. Основний технологічний принцип викладу новин. Початок повідомлення. Художня обробка початків. Виклад подробиць. Джерело інформації. Кінцівка повідомлення. Виклад новин на одну тему. Виклад новин, що охоплюють кілька тем. Виклад подієвої новини. Виклад новини за допомогою цитування. Виклад новини за формулою Поля Уайте.
Жанри і форми інформаційного мовлення. Хронікальне повідомлення. Інформаційне повідомлення. Коментоване повідомлення. Репортаж. Розповідь кореспондента. Інтерв'ю. Виступ перед мікрофоном. Коментар. Розмежування поняття форма і жанр. Прості інформаційні передачі. Складні інформаційні передачі: інформаційні випуски, інформаційні програми, інформаційні передачі журнального типу. Контактні інформаційні передачі. Інформаційні передачі місцевого радіомовлення. Інформаційно-музичні радіопрограми. Еволюція формотворення
Мова і стиль коротких повідомлень. Верстка інформаційних передач. Короткі прості речення. Найсильніші слова. Точні слова. Зайві слова. Незрозумілі та лайливі слова. Дієслова активного стану. Доцільний порядок. Промовисті слова. Штампи і кліше. Часові категорії повідомлення. Займенники. Цитати та посилання. Цифри. Представлення діючих осіб слухачам. Абревіатури й скорочення. Повтори в тексті. Зверненість до аудиторії. Радіофонія. Повідомлення. Загальні вимоги. Поняття верстки в радіомовленні. Принципи верстки. Добірки та рубрики. Розділи інформаційних передач. Звукозаписи у випусках. Оформлення інформаційних передач. Випусковий редактор. Дискусійні питання верстки.
Основи молодіжного радіомовлення України: історична довідка. Завдання і специфіка молодіжного радіо в ЗМІ України. Періодизація українського радіомовлення для молоді. Перехід молодіжного радіо зі структури юнацького та дитячого мовлення до радіостанційного функціонування". Радіостанція "Молода гвардія" (1963 - 1991 рр.). Процеси в молодіжному радіо, пов'язані із "частковим" або "повним" розумінням свободи слова, інформації. Визначальність молодіжного радіо щодо прогресивних новацій у розвитку українського мовлення.
Типи молодіжних радіопередач. Жанрова система радіопрограм для молоді. Радіожурнал, радіогазета, радіоклуб - формування основ молодіжної радіожурналістики. Монотематичні програми молодіжного радіомовлення. Інформаційно-музичний тип молодіжних передач - закономірність розвитку молодіжного радіо. Програма "Бліц" радіостанції "Молода гвардія" - унікальність її в діалектичній взаємодії всіх типів програм. Інформаційні жанри: інформаційна замітка, репортаж, інтерв'ю; аналітичні жанри: коментар, бесіда, круглий стіл у молодіжному радіоефірі. Специфіка жанрів та їхні особливості в державному та комерційному мовленні. Радіоконкурси, радіовікторини, радіоігри - нові форми мовлення.
Ведучий у молодіжному радіоефірі, техніка мовлення. Диференціація та індивідуалізація, "масовізація" в молодіжному радіо. "Десять заповідей для завоювання молодіжної аудиторії". Диктор, актор чи журналіст? Проблематика "прямого" ефіру. Психологія поведінки в студії. Методи ефективності сприйняття предачі. Формування програми - радіо-бренду. Самореклама програмної продукції. Постановка голосу та інтонації ведучого. Специфіка атрибутивного ефірного мовлення. Емоційне і раціональне у сприйнятті передачі.
Система та структура недержавного радіо України. Комерційні радіостанції Англії, Італії, США. Логіка розвитку та змін форматів. Відмінності та спільності в діяльності станцій. Розвиток навчальних радіоцентрів. Ретрансляція закордонних "голосів" на території України, їхній вплив на формування комерційного мовлення: ВС, Бі-Бі-Сі, ГА-Європа, Радіо-Росія.
Формати радіостанцій: характерні особливості. Поділ на формати відповідно до соціальних замовлень, територіального' розміщення станції. Види форматів. Специфіка вибору формату станціями. Техніка програмного втілення формату. Підбір штатного розкладу відповідно до формату. Радіостанція як ділове підприємство. Система мовлення радіостанції. Оптимальне розташування станції та вивчення місцевої аудиторії. Технологія вивчення аудиторії. Служби радіостанції, які займаються даною проблемою. Ефірне втілення соціологічних досліджень аудиторії та потужності передавачів.
Бізнес-план радіостанції. Основи радіоменеджменту. Бізнес-план як початковий документ заснування станції. Розділи бізнес-плану та система їхнього написання. Оптимальне формування штатного розкладу. Завдання та структура керівного складу станції. Специфіка передбачення розвитку станції. Документація, пов'язана з функціонуванням станції. Методика тренінгів із радіоменеджменту.
Монолог і діалог у інформаційному мовленні. Види монологічних жанрів і форм: усне повідомлення, виступ, коментар, звіт, огляд, роздум, сповідь; "дикторський" та "авторський" стиль, особливості драматургії. Діалог - соціально-психологічна ситуація. Інтерв'ю як жанр (експрес-інтерв'ю, протокольне, інформаційне). Композиція, елементи-драматургії (піраміда, перевернута піраміда, кільце) в інформаційній програмі.
Аналітично-публіцистичні жанри на радіо. Кореспонденція: мала форма аналітичної публіцистики. Коментар на телеекрані: основа окремих телепрограм. Різновиди коментарю: коментар-заглиблення у факт, коментар — узагальнення, коментар-роздум. Огляд - традиційний жанр аналітичної публіцистики. Огляд: причинно-наслідкові зв'язки між подіями та явищами, також їхня оцінки і прогнозування тенденцій розвитку. Бесіда: тема передачі, підбір учасників, композиційна побудова. Присутність конфлікту, зіткнення поглядів, внутрішня динаміка. Дискусія: публічне обговорення. Роль ведучого-модератора. Інтерактивне радіо.
Радійні ток-шоу програми. Поява ток-шоу програм у світі й в і Україні. Розмовні видовища: визначення і класифікація. Ток-шоу "один-на-один" проблеми спілкування. Публічне ток-шоу: ведучі й аудиторія. Масові ток-шоу; камерні ток-шоу. Ігрові програми: вікторини й квізи. Постановочні шоу.
Побудова інформаційного та музичного контекстів у програмуванні станції. Специфіка "ді-джейського" ведення програм.
Види інформації та її верстка. Жанрова структура комерційного мовлення. Взаємозалежність та "самостійність" інформаційного та музичного контекстів програми. Підбір музики відповідно до формату та програмного завдання. Ді-джей - новий тип ведучого. Завдання та роль ді-джея як представника творчої команди станції. Взаємодія ді-джея, редактора та презентера в подачі інформації.
Характеристика технічного обладнання радіостанції. Режими ефірного мовлення. Реклама та самореклама станцій. Аналіз технічного обладнання станції. Ефірна студія (дикторська кімната). Кімната новин. Продакшн-студія. Офіси. Види передавачів. Оптимальне територіальне розташування станції та взаємодія її складових у приміщенні. Вибір частоти. Супутникове та кабельне мовлення. Види рекламної продукції в комерційному радіоефірі. Джингли та їхня мотивація. Напрями діяльності із рекламодавцями. Рекламні агенти комерційної станції або кімната "продажу". Поліграфічна база станцій. Створення атрибутивних характеристик станції. Побудова радіорекламного тексту. Місце реклами в добовому програмуванні.
Радіомовлення на закордон. Історія і традиції, особливості і завдання іномовлення. Всесвітня служба радіомовлення України ("Радіо Україна") як єдине оперативне джерело інформації з України про Україну. Творення образу нової Української держави у світовому ефірі - як основна концепція "Радіо Україна".