
- •Київський національний університет
- •Вступ до спеціальності “міжнародна інформація”
- •Освітньо-професійної програми спеціальності
- •6.030400 “Міжнародна інформація”
- •1.2. Системи вищої освіти окремих країн
- •1.2.1 Тенденції структури світової вищої освіти
- •1.2.2. Вища освіта Росії
- •1.2.3. Вища освіта Великобританії
- •1.2.4. Вища освіта Іспанії
- •1.2.5. Вища освіта Італії
- •1.2.6. Вища освіта Німеччини
- •1.2.7. Вища освіта Польщі
- •1.2.8. Вища освіта Франції
- •1.2.9. Вища освіта сша
- •1.2.10. Вища освіта Японії
- •1.3. Вища освіта України та Болонський процес
- •1.4 Освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти в Україні
- •1.5 Система акредитації освітньо-професійних програм навчання та навчальних закладів
- •1.6 Типи вищих навчальних закладів України
- •1.7 Особливості університетської освіти
- •1.8 Місце спеціальності “міжнародна інформація” в переліку спеціальностей та напрямів підготовки фахівців з вищою освітою
- •02. Культура і мистецтво
- •04. Соціальні науки
- •09. Інженерія
- •12. Архітектура
- •2.2 Система стандартів вищої освіти України
- •3439 "Фахівець із міжнародної інформації",
- •2433.1 "Інформаційний аналітик-міжнародник",
- •2444.1 "Перекладач"
- •Проектувальна (аналітична, дослідницька) функція
- •Організаційна функція
- •45. Міжнародна інформація
- •2.4 Навчальні плани , навчальні та робочі навчальні програми дисциплін
- •2.5 Анотації навчальних програм нормативних дисциплін спеціальності “Міжнародна інформація” а) освітньо-професійна програма підготовки бакалаврів
- •Історія України
- •2 Ділова українська мова
- •3 Українська та зарубіжна культура
- •4 Релігієзнавство
- •5 Теорія держави і права
- •6 Соціологія
- •7 Філософія
- •8 Основи економічних теорій
- •9 Основи психології та педагогіки
- •10 Політологія
- •12 Фізична культура
- •Основи екології та безпека життєдіяльності
- •14 Інформатика
- •15 Математичні основи інформаційних технологій
- •16 Системний аналіз
- •17 Прикладна інформатика
- •18 Теорія прийняття рішень
- •19 Комп'ютерне оброблення даних
- •Основи наукових досліджень
- •Історія політичних та правових вчень
- •Країнознавство
- •Теорія міжнародних відносин
- •Міжнародні відносини та світова політика
- •Зовнішня політика України
- •Дипломатична та консульська служба
- •27 Міжнародні організації
- •28 Дипломатичний протокол і етикет
- •29 Світова економіка
- •30 Міжнародні економічні відносини
- •31 Економіка та зовнішньоекономічні зв'язки України
- •32 Менеджмент і маркетинг
- •33 Порівняльне конституційне право
- •34 Міжнародне публічне право
- •35 Міжнародне приватне право
- •36 Іноземна мова
- •37 Іноземна мова спеціальності
- •38 Теорія та практика перекладу
- •39 Вступ до спеціальності "Міжнародна інформація"
- •40 Основи міжнародних інформаційних відносин
- •41 Теорія та практика комунікації
- •42 Конфліктологія та теорія переговорів
- •43 Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах
- •44 Аналіз зовнішньої політики
- •45 Міжнародна інформація
- •46 Міжнародні інформаційні системи та технології
- •47 Теорія масової комунікації
- •48 Зв'язки з громадськістю
- •49 Міжнародне інформаційне право
- •Б) освітньо-професійна програма підготовки магістрів
- •1 Методика викладання у вищій школі
- •2. Математичне моделювання та прогнозування в міжнародних відносинах
- •3. Інформаційні війни
- •4. Аналіз соціальних систем
- •5. Міжнародні системи та глобальний розвиток
- •6. Інформаційне суспільство
- •7. Науково-педагогічний практикум
- •8. Практикум перекладу
- •3. Особливості варіативних частин
- •Освітньо-кваліфікаційних характеристик та
- •Освітньо-професійних програм
- •Спеціальності “Міжнародна інформація”
- •3.1 Складові стандарту вищої освіти вищого навчального закладу
- •3.3. Цикл дисциплін вільного вибору студентом (спецкурси):
- •3.4 Анотації навчальних програм дисциплін спеціалізацій спеціальності “Міжнародна інформація”
- •3.4.1. Спеціалізація "Міжнародні інформаційні системи та технології"
- •3.4.1.1. Бази даних
- •3.4.1.2. Основи теорії інформації та інформаційні структури
- •3.4.1.3. Архітектура сучасних інформаційних систем і мереж
- •3.4.1.4. Системи штучного інтелекту
- •3.4.1.5. Експертні системи в міжнародних відносинах
- •3.4.2. Спеціалізація "Зв’язки з громадськістю"
- •3.4.2.1. Сучасні психотехнології
- •3.4.2.2. Теорія та практика реклами
- •3.4.2.3. Зв’язки з громадськістю в міжнародних відносинах
- •3.4.2.4. Практика pr
- •3.4.2.5. Іміджелогія
- •3.4.3. Спеціалізація "Міжнародна журналістика"
- •3.4.3.5. Інтернет-журналістика
- •3.4.4. Спеціалізація "Інформаційний менеджмент"
- •3.4.4.1. Методологічні основи інформатизації суспільства
- •3.4.4.2. Інформаційні ринки
- •3.4.4.3. Електронна комерція
- •3.4.4.4. Інформаційний менеджмент
- •3.4.4.5. Інформаційний маркетинг
- •3.4.5. Спеціалізація "Аналітичне та пропагандистське забезпечення зовнішньополітичних інтересів"
- •3.4.5.1. Політична психологія
- •3.4.5.2. Прес-служба зовнішньополітичних відомств
- •3.4.5.3. Пропаганда та контрпропаганда
- •3.4.5.4. Робота з джерелами інформації
- •3.4.5.5. Формалізовані методи дослідження засобів масової комунікації
- •3.4.6. Спеціалізація "Інформаційна безпека"
- •3.4.6.1. Методологічні основи захисту інформації
- •3.4.6.2.Захист інформації в інформаційних системах
- •3.4.6.3. Захист національного інформаційного простору
- •3.4.6.4. Міжнародна інформаційна безпека
- •3.4.6.5. Національна безпека
- •3.4.6.6. Захист державних та комерційних таємниць
- •3.4.7. Спеціалізація "Європейські комунікації"
- •3.4.7.1. Європейські комунікації
- •3.5 Анотації навчальних програм дисциплін за вибором спеціальності “Міжнародна інформація”
- •3.5.4. Прес-служба.
- •3.5.5. Міжнародний медіа-моніторинг.
- •3.5.6. Інформаційні кампанії.
- •3.5.7. Зв'язки з громадськістю в державних структурах.
- •3.5.8. Зв'язки з громадськістю в фінансових структурах.
- •3.5.9. Журналістські жанри.
- •3.5.10. Формалізовані методи дослідження змк.
- •3.5.11. Радіожурналістика.
- •3.5.12. Тележурналістика.
- •3.5.13. Інтернет – журналістика.
- •3.5.14. Державний брендінг в міжнародних відносинах
- •3.5.15. Сучасні інформаційні агенції
- •3.5.26. Сучасні інформаційно-політичні технології в Україні
- •4. Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •4.1 Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •4.2 Навчальні заняття
- •4.3 Самостійна робота студента
- •4.3.2. Основні елементи системи срс:
- •4.3.3 Конспектування лекцій як форма самостійної роботи студента
- •Рекомендації зі складання творчих опорних конспектів
- •4.3.4 Підготовка до проведення, робота під час і після проведення лабораторного, практичного та семінарського заняття як форма самостійної роботи студента
- •4.3.5. Курсова робота як форма самостійної роботи студента
- •4.3.6. Робота з джерелами інформації як форма самостійної роботи студента
- •4.3.7. Науково-дослідна робота як форма самостійної роботи студента
- •4.3.8. Кваліфікаційні роботи бакалавра, спеціаліста та магістра як форми самостійної роботи студента
- •4.4 Практична підготовка
- •4.5 Контрольні заходи
- •4.6 Державна атестація
- •4.7 Нормативні документи, що регулюють навчання, практичну підготовку, порядок відрахування та поновлення студентів у вищих навчальних закладах
- •4.8. Права та обов’язки студентів вищих навчальних закладів
- •5. Психологічні основи навчання у вищій школі
- •5.1 Навчання як складний психологічний процес. Діяльнісний підхід до навчання
- •4.2 Структура навчальної діяльності
- •5.3. Дії у навчанні
- •3. Засвоєння навчального матеріалу включає:
- •Джерела інформації
- •1. Лозниця в.С. Психологія і педагогіка. - к.: ЕксОб, 1999. - 304 с.
- •6.2 Пізнавальна діяльність: єдність емпіричного та теоретичного пізнання
- •6.3 Моделі і моделювання в міжнародних відносинах
- •6.4 Рівні та форми інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.5 Критерії оцінки вивідної (аналітичної) інформації
- •6.6 Методологічні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.7 Ситуація як предмет інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.8 Процес інформаційно-аналітичної діяльності
- •5.Формування гіпотези, перевірка гіпотез.
- •6.Формування висновків.
- •6.9 Засоби інформаційно-аналітичної роботи
- •6.10 Інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади зовнішньополітичною інформацією
- •Повноту, комплексність та новизну розвідувальної інформації характеризують як:
- •Джерела інформації
- •7. Чинники, що визначають стан держави та її положення на світовій арені
- •1. Політична сфера:
- •Економічна сфера:
- •Воєнна сфера:
- •Правова сфера:
- •Науково-технологічна сфера:
- •Демографічна сфера:
- •Інформаційна сфера:
- •Сфера освіти та культури:
- •Сфера природних ресурсів:
- •Сфера керівництва та політичної еліти:
- •Джерела інформації
- •8. Джерела та канали отримання міжнародної інформації. Інформаційний пошук
- •8.1 Загальна характеристика міжнародних комунікацій
- •8.2. Інформаційні потреби адресата в сфері міжнародних відносин
- •8.2.1. Характеристики інформаційних потреб
- •8.2.2. Методи вивчення інформаційних потреб
- •8.3. Джерела і канали отримання міжнародної інформації
- •8.3.1. Види джерел інформації
- •8.3.2. Типи документів
- •8.3.3. Деякі властивості інформаційних документів
- •8.3.4. Основні властивості повідомлень
- •8.3.5. Взаємозв'язок джерел і каналів міжнародної інформації
- •8.4. Інформаційний пошук
- •8.4.1 Види інформаційного пошуку
- •8.4.2. Регламент пошуку
- •8.4.3. Методи пошуку інформації
- •Джерела інформації
- •9. Аналіз змісту документів та аналітико-синтетична обробка інформації
- •9.1 Моделі взаємозв’язку текстів і реальності
- •9.1.1 Документ як об’єкт аналізу
- •9.1.2 Надійність і достовірність документів
- •9.1.3 Загальні принципи аналізу документів
- •9.2 Класичні методи аналізу документів
- •9.3 Контент-аналіз як формалізований метод аналізу змісту документів
- •9.4 Основні види аналітико-синтетичної обробки документів
- •9.4.1 Бібліографічний опис документа
- •9.4.2 Індексування документів
- •9.4.3 Анотування в інформаційній діяльності
- •9.4.4 Реферування
- •9.5 Оглядово-аналітична діяльність
- •9.5 Види інформаційних документів, що готуються в посольствах, генконсульствах, представництвах
- •Джерела інформації
- •10. Припущення, передбачення та прогнозування в міжнародних відносинах
- •10.1. Припущення
- •10.2 Передбачення і прогнозування
- •10.3. Методи прогнозування
- •10.4 Проблема верифікації прогнозу
- •Джерела інформації
3.5.5. Міжнародний медіа-моніторинг.
Медіа-моніторинг як один з провідних механізмів медіа-інформаційної політики, - здійснення "четвертої влади". Особливості міжнародного медіа-моніторингу. Події - Ситуації - Тенденції. Моніторинг як системно організоване у просторі й часі постійне відстеження ситуацій з метою виявлення тенденцій, що вимагають реагування на рівні прийняття й імплементації рішень. Суб'єкти й об'єкти моніторингу як форми здійснення «четвертої влади». Моніторинг ситуацій й моніторинг мас-медіа: спільне й відмінне. Мас-медіа як вторинні джерела інформації. Особливості опосередкованого медіа-відображення політичних, економічних та соціокультурних ситуацій. Джерело інформації, Його відправник та реципієнт, мета та ефективність передачі. Групи-мішені. Принцип контамінації. "Цільова аудиторія" друкованої й електронної преси та її дослідження засобами медіа-моніторингу та медіа-аналітики. Мас-медіа як "експлуататори " й ретранслятори стереотипів й упереджень масової свідомості. Моніторинг рейтингових телепрограм. Масове інформування й масове комунікування. Особливості аналізу друкованих та електронних, мережевих і немережевих мас-медіа. Методологія і методика медіа-моніторингу. Проблема формування медіа-вибірки. Цільові настановлення й селекція репрезентативних джерел. Інформаційна "рутина", медіа-сенсації й медіа-експектації як предмет моніторингу. Змістовні та формальні методи моніторингу. Проблема розв'язання суперечностей між описовістю та концептуальністю в інформаційному аналізі. Дискурс і текст. Аналіз і синтез. Аналогія і моделювання. Форма і формалізація. Інформаційно-аналітичні тексти та друковані й електронні тексти мас-медіа. Медіа-аналітика й альтернативні стилі журналістики "оцінок" та "фактів". Мас-медіа як предмет комунікативного аналізу. Моніторинг й аналіз мас-медіа як складова політичних комунікацій. Медіа-аналіз в системі Гарольда Ласуелла.
Види, форми та джерела міжнародного медіа-моніторингу як органічної складової зовнішньої медіа-інформаційної політики. Жанрове різноманіття текстів мас-медіа, Їх типи, форми й різновиди, специфіка моніторингу друкованих й електронних, аудіо- й відео-, онлайнових й офлайнових текстів. Критерії відповідності текстів мас-медіа зовнішньополітичним цілям державних та недержавних політичних структур. Керованість і некерованість медіа-інформаційної діяльності. Медіа-політика в структурі зовнішньополітичних PR. "Зв'язки з громадськістю" й прес-служби та речники МЗС та дипломатичних представництв, державних й корпоративних, урядових й неурядових, національних, наднаціональних та міжнародних структур та організацій. Складання прес-релізів, проведення прес-конференцій тощо як спосіб впливу на медіа-поведінку. Створення медіа-приводів й привернення уваги мас-медіа до подій, що можуть стати «новинами». Медіа-реагування на події міжнародного життя. Журналістика реактивна й рефлективна, національна й інтернаціональна. Суб'єкти і об'єкти впливу на розвиток подій, які розцінюються як «новини». Суб'.єктивні й об'єктивні принципи відбору новин. Тематичний й тональний баланс новин: вітчизняні й іноземні, позитивні й негативні тощо. Медіа-кастинг: хто замовляє "меню" міжнародної інформації для пересічного глядача (читача, слухача)? Новинний менеджент та "новинне виробництво". Подія й «новина» мас-медіа. Що мас-медіа вважають «подією». •Чому "погані новини - це гарні новини" (Фіске), а.не усі суспільно-значимі події стають «новинами». Відбір "новин" із потоку подій: не рефлекторна реакція, а політичне детерміноване конструювання медіа-реальності. Референтність й релевантність мас-медіа: основні характери та мотиви їх поведінки; репрезентація представників рас, націй, статей, вікових та інших соціальних верств. Дискримінаційна тематична політика міжнародних мас-медіа. Їх типова кореспондентська мережа та тематичне наповнення. Етноцентризм. Європоцентризм. Американоцентризм.
Моніторинг та проблеми доступу до інформації та інформаційної безпеки. Моніторинг медіа-інформаційних кампаній, інформаційних війн та операцій. Медіа-інформація в процесах політичного маніпулювання та контрманіпулювання. Гуманітарні технології у контексті "культурної політики" та політичної культури. Аналітика й сучасні технології оптимізації організаційного розвитку багаторівневих політичних структур. Медіа-інформація й політичний інженірінг. Аналітика, експертиза й консалтинг як види професійної діяльності та їх особливості у відкритому та закритому суспільствах. Особливості аналітики на етапах підготовки рішення, його прийняття та запровадження в життя. Поняття стратегічної інформації. Стратегічні та тактичні рішення у їх співвідношенні із стратегічною та тактичною аналітикою. Медіа-аналітика й політична експертиза. Аналітика й політичний консалтинг. Відкриті й закриті джерела. Право журналістів на отримання інформації. Витоки "чутливої інформації.; медіа-маніпулювання чи реальна загроза медіа-інформаційній безпеці? Інформаційна революція та інформаційні мережі (локальні та глобальні). Інтранет, Екстранет та Інтернет як джерела інформації. Мережеві технології та мережева інформація. Медіа-аналітика й бази даних, їх типологія та принципи створення й використання в політичних комунікаціях. Корпоративні мережі баз даних у контексті мережевого управління й урядування. Інформаційна безпека та її три основні аспекти, - технологічний, комунікаційний і психологічний. Інформаційний тероризм та засоби його попередження й знешкодження. Медіа-аналітика та розвідка: спільне і відмінне. Внутрішня та зовнішня, політична й економічна, тактична та стратегічна розвідка. Розвідка й контррозвідка. Медіа-моніторинг й конкурентна розвідка (бізнес-розвідка) в структурі сучасною маркетингу. Організовані медіа-кампанії та акти медіа-інформаційного терору ("медіа-кілерства"). Інформаційні війни й операції. Криптографія. Хакери й комп'ютерні віруси. Антивірусні бази. Технічні методи захисту комп'ютерної інформації та правила безпечної роботи з ПК та в локальних і глобальних інформаційних мережах. Способи систематизації й аналізу відкритих, напіввідкритих та закритих джерел інформації в політичних та економічних (бізнесових) комунікаціях.
Аналітично-моніторингові організації та їз функціональна роль у здійсненні міжнародної медіа-інформаційної політики. Інформація у процесах прийняття зовнішньополітичних рішень та в структурі публічної й культурної дипломатії. Медіа-аналітика. Інформація й зовнішня політика. Зовнішня політика й зовнішньополітична медіа-аналітика. Інформаційно-аналітичні установи та служби й служби медіа-моніторингу у дипломатичних представництвах. Зовнішньополітичні комунікації: прямі й зворотні, позитивні та негативні, "енергетичні" та синергетичні (лінійні та нелінійні). Інформація й моніторинг в системах експертизи і консалтингу на етапах підготовки, прийняття та реалізації зовнішньополітичних рішень. Проектування й оптимізація організаційного управління збором та накопичення інформації. Боротьба з "інформаційним сміттям". та відкритих організаціях. Моніторинг й прес-огляд. Тематичні прес-огляди, -кліпінги. Спеціалізовані й універсальні медіа-моніторингові агентства в Україні, Росії та на пострадянському просторі. Моніторинг у структурі діяльності національних й міжнародних інформаційних агентств. Моніторинг у структурі діяльності інформаційно-аналітичних установ та інституцій у різних країнах світу. "Мозкові центри" в демократичних й недемократичних політичних системах; їх вплив на внутрішню і зовнішню політику. Порівняльний аналіз традицій "мозкових центрів" у різних регіонах та країнах світу. Вітчизняні "мозкові центри", інформаційні й моніторингові агентства. Труднощі їх становлення й функціонування.
Медіа-моніторинг й міжнародні комунікації. Текстуальний комунікативний аналіз міжнародних мас-медіа. Мова міжнародної політики й мовна "картина світу" у міжнародних мас-медіа. Зростання ролі і значення інформаційно-моніторингового забезпечення в умовах посилення міжнародних комунікацій й становлення глобального інформаційного суспільства. Позиціонування (ідентифікація) мас-медіа й позиціонування за підмогою мас-медіа у просторі світової політики. Тексти (знаки, символи, слогани, бренди) мас-медіа, що створюють й підсилюють соціальну й політичну ідентичність, тих, хто їх вживає. Мовники, транслятори і ретранлятори. Тексти й дискурси сучасних мас-медіа. Мова й мовлення. Вербальна, паравербальна й невербальна мова мас-медіа. Практика міжнародної медіа-риторики як предмет медіа-аналізу. Медіа-фіксація реальності та медіа-поведінка. Контент-аналіз як багатоцільовий якісно-кількісний метод дослідження змістовних проблем комунікації, - текстів, транскриптів, іміджів тощо. Топологічно-сгруктурні й частотно-змістовні аспекти контент-аналізу. Моменти суб'єктивного й об'єктивного у сприйманні текстів й виокремленні "головного". Текстуальний й інтерпретативний аналіз мас-медіа: семіотичний, риторичний й ідеологічний. Денотація, конотація, маніфестація. Субстанції й форми змісту й висловлювання. Аналіз метафоричної сполучуваності слів. Абстрактна й конкретна медіа-семантика. Сходження від абстрактного до конкретного. «Почуттєво сприйнятий» конкретний образ медіа та його зіставлення в наївній картині світу із «абстрактними» поняттями.
Ефекти мовного медіа-маніпулювання. Метафоричність й конотація абстрактних іменників. "Метафори, якими ми живемо" (Дж.Лакофф і М.Джонсон). Концептуальний аналіз стійких словосполучень української, російської та англійської мов та прихованих в них метафор. Свідомі й несвідомі пов'язання текстів мас-медіа із суспільними явищами й процесами. Кодування й декодування медіа-тексту. Глибина кодування. Експліцитне й імпліцитне. Експлікація. Концептуальний (тематичний) аналіз й концептуальне "картографування (мапування) мас-медіа. Історія становлення й розвитку методу контент-аналізу як способу реконструкції мовної картини світу. Контент-аналіз як: кількісний аналіз текстів і текстових масивів з метою наступної змістовної інтерпретації виявлених числових закономірностей; «науково обгрунтований метод читання між рядочків» (А.Г.Здравомислов); "систематична числова обробка, оцінка й інтерпретація форми і змісту інформаційного джерела" (Дж.Мангейм і Р.Річ). Концептуальний аналіз. Контент-аналіз із використанням кластерів слів, - "категорій". "Нормальні категорії"" й частотні відхилення від них. Значення частотних словників. Контент-аналіз політичної риторики Контент-аналіз онлайнових й оффлайнових комунікацій. Відео-аналіз. Контекстний аналіз. Укладання бланку контент-аналізу. Вибір комп'ютерних програм. Демо-версії подібних програм в україномовному, російськомовному та англомовному сегментах Інтернету. Особливості проведення змістовного структурного контент-аналізу. Деякі методологічні й методичні проблеми, що виникають в процесі контент-аналізу. Вимірювання, валідність, надійність. Помилки вимірювання, їх джерела. Випадкові і систематичні помилки. Розходження понять "валідність вимірювання" й "надійність вимірювання". Типи валідності. Прагматична валідізація. Конструктна валідізація (внутрішня і зовнішня). Дискримінантна валідізація. Очевидна валідізація. Приклади на всі 4 типи валідізації. "Ручний" (мануальний) аналіз вибіркових текстів.
Медіа-моніторинг та іміджеві репутаційні стратегії. Державний брендинг. Аналітична "текстологія" та іміджмейкерство: спільне і відмінне. Психосемантичні прийоми медіа-аналізу іміджевої медіа-інформації. Медіа-моніторинг та проблеми формування позитивного іміджу держави, політичних лідерів та організацій в системі політичної реклами. "Аналітичність" й "не-аналітичність", відкритість та закритість, прозорість та непрозорість іміджевої медіа-інформації. Об'єкти медіа-моніторингу та багато-сценарні підходи до організації іміджевих (брендингових) кампаній в закритому й відкритому суспільстві. Специфіка психолого-політичного аналізу медіа-інформації. Текст політика та його характер. "Жанр" політичного портрету. Типові психосемантичні прийоми побудови "іміджу" та його "деконструкції". Аналіз інформації як аналогове моделювання. Специфіка політичної реклами та політичного РиЬІіс Кеіаііопз на відміну від комерційного. Корпоративний й державний брендинг. Системно-структурний аналіз інформаційного змісту політичної реклами в електоральних і неелекторальних політичних процесах. Комплексний та вибірковий аналіз політичного "ринку". Специфіка досліджень політичного маркетингового середовища.