3.4.6.4. Міжнародна інформаційна безпека

Методологічні засади міжнародної інформаційної безпеки. Визначення міжнародної інформаційної безпеки, аспекти міжнародної інформаційної безпеки, міжнародний інформаційний простір, міжнародна інформаційна інфраструктура, основні принципи міжнародної інформаційної безпеки, засоби масової інформації як важливий елемент міжнародного інформаційного простору, рівні інформаційної взаємодії та інформаційних відносин, методологічні і теоретичні проблеми інформаційної безпеки, засоби, методи протидії інформаційним загрозам, міжнародні інформаційні системи реагування на загрози, міжнародна інформаційна діяльність.

Міжнародна інформаційна безпека в умовах переходу до інформаційного суспільства.  Глобалізація інформаційних процесів, чинники міжнародної інформаційної безпеки, Захист інформаційного суверенітету як основна проблема міжнародної інформаційної безпеки, міжнародні інформаційні потоки, державна політика забезпечення інформаційної безпеки, основні складові комплексного забезпечення безпеки: нормативно-правові; технічні; організаційні засоби, “комп’юникація”: позитивні та негативні налідки, інформаційне поле держави, глобальна інформаційна демократія.

Інформаційна безпека як складова національної безпеки держави. Складові загально світової системи безпеки: політична, економічна, військова, інформаційна, внутрішні та зовнішні джерела інформаційної безпеки, загрози міжнародній інформаційній безпеці, принципи та засоби міжнародної інформаційної безпеки, інформаційне протиборство, новітні засоби ведення інформаційної війни.

Міжнародне співробітництво в галузі забезпечення інформаційної безпеки. Міжнародне інформаційне право, як основний механізм забезпечення інформаційної безпеки, підгалузі міжнародного інформаційного права, нормативна система Ради Європи у галузі інформації і комунікації, міжнародні угоди СНД, інформаційне право західних країн: загальні принципи правового регулювання інформаційної безпеки. Імплементація міжнародних угод у галузі комунікації.

Авторське право як наріжний камінь міжнародної інформаційної безпеки. Історія виникнення питання авторського права, Бернська конвенція про охорону літературних та художніх творів, цивільна та карна відповідальність за порушення авторського права, комплекс соціально-економічних та культурних умов, які породжують масове порушення авторського права, проблеми авторського права на Україні.

Поняття та історія виникнення тероризму. Передісторія питання тероризму. Сучасна історія тероризму. Визначення терору та тероризму. Терористичний акт. Інфраструктура та економічна база терору.

Еволюція цілей та методів терористичної діяльності. Цілі та задачі тероризму. Методи терористичної діяльності: методи організаційного характеру, методи фізичного впливу, методи матеріального впливу,методи психологічного впливу. Форми тероризму. Сили терористичної діяльності. Засоби терористичної діяльності.

Типологія терористичних організацій. Міжнародний та внутрішньодержавний тероризм, антиглобаліський тероризм, етнічний тероризм Релігійний тероризм, лівий (революційний) тероризм , правий (контрреволюційний) тероризм.

Види сучасних терористичних організацій. Типи сучасних терористичних рухів: рухи націоналістичних, автономістських чи етнічних меншин, ідеологічні групи або таємні товариства, групи емігрантів або вигнанців з сепаратистськими або революційними прагненнями відносно своєї батьківщини, транснаціональні банди, основні терористичні структури Європи, основні терористичні організації Азії, терористичні організації Північної Америки, основні терористичні організації Південної Америки, основні терористичні структури Африки.

Роль ЗМІ в діяльності міжнародних терористичних організацій. Публічність терористичних дій, основні терміни, що використовують мас-медіа для опису терористичних актів, кореляція тероризму і технічного прогресу, публічність як характерна риса сучасного тероризму, інформаційний простір сучасних терористичних організацій, ретрансляція насильства ЗМІ як засіб підсилення ефекту самого насильства, інформаційний привід терористичного акту, висвітлення у ЗМІ легітимізованого та нелегітимізованого насильства, форми використання терористами ЗМІ.

Використання Інтернет-ресурсів терористичними організаціями. Можливості Інтернет як наступальної зброї, способи діяльності терористів в Інтернеті: "активізм", "кібертероризм", “хакеризм”, переваги глобальної мережі Інтернет, якими користаються терористи, структра змісту сайтів терористичних організацій, цільові групи аудиторії терористичних сайтів, способи використання терористами мережі Інтернет: психологічна війна, реклама і пропаганда, збір даних, збір коштів, вербування і мобілізація, створення мереж, розподіл інформації, планування і координація, коротка характеристика змісту реальних терористичних сайтів.