3.4.2.3. Зв’язки з громадськістю в міжнародних відносинах

Міжнародні відносини у інформаційну еру і глобалізованому світі. Міжнародна політика: поняття, сутність, цілі, функції. Інформаційна революція і комплекс взаємозалежності у міжнародних відносинах. Інформація і поняття сили між державами. Сутність міжнародних ПР та їх зміст. Об'єктивні потреби розвитку міжнародних ПР. Основні напрями міжнародних ПР. Основні групи міжнародної громадськості. Загальні особливості ділової поведінки міжнародної громадськості. Структура, цілі та завдання комунікацій з громадськістю в міжнародних відносинах.

Світова громадська думка як структурна одиниця міжнародних відносин. Зв'язки з громадськістю у МВ; від ідеології до науки. Методи впливу на світову громадськість. Роль інформаційно-аналітичних центрів у формуванні громадської думки у МВ. Досвід Європи та США. Дослідні інститути як визначальний чинник управління зовнішньою політикою. Комунікативна стратегія МЗС України щодо формування позитивного іміджу країни. Проблеми ефективного функціонування пострадянських країн у міжнародному житті. Створення різних політико-економічних союзів на теренах СНД та ефективність їх функціонування.

Інструменти та технології зв'язків з громадськістю у XX столітті. Стратегія зміни суспільної думки у посткомуністичних країнах. Історичний розвиток зв'язків з громадськістю у МВ. Форми і методи політичного консалтингу. Етапи досліджень та просування результатів впливу на лідерів держав. Зміна стратегії "від контролю до координації". Роль новітніх інформаційних технологій. Взаємозв'язок публічної та комерційної дипломатій.

Особливості міжнародної ПР-діяльності держав. Регіональні тенденції зв'язків з громадськістю у МВ. Особливості міжнародної ПР-діяльності держави. Типи, види, рівні міжнародної політики. Основні завдання ПР-діяльності держави у сфері міжнародних відносин. Регіональні тенденції зв'язків з громадськістю у МВ. Інститути формування зовнішньої політики країн ЄС. Тенденції та фактори розвитку зв'язків з громадськістю у країнах Європейського Союзу. Досвід країн СНД у формуванні громадської думки щодо міждержавних утворень.

Процес політичної комунікації у МВ. Інформаційні стратегії у МВ. Типологія політичних систем. Методи аналізу ринку PR. у міжнародних відносинах. Процес прийняття рішень у зовнішній політиці. Взаємозалежність внутрішньої та зовнішньої політик. Визначення та мета інформаційних стратегій у МВ. Критерій довіри у МВ. Методи закріплення у інформаційному полі.

Основні завдання ПР-діяльності держави у сфері міжнародних відносин. Стратегія ПР у зовнішній політиці держави: два спекти внутрішній і зовнішній. Інформування внутрішньої громадськості з питань зовнішньополітичної діяльності держави. Створення в країні підтримки внутрішньою громадськістю зовнішньополітичного курсу держави. Встановлення пріоритетів у розпорядку зовнішньополітичних акцій. Інформування світової громадськості про зовнішньополітичний курс країни та її діяльність на міжнародній арені. Забезпечення міжнародної підтримки і симпатій світової громадськості щодо зовнішньополітичного курсу країни. Інформаційне забезпечення візитів.

Міжнародні новини як вид комунікації у МВ. Визначення теми дня світовими ЗМІК. Структура та технологія відбору міжнародних новин та поширення світовими інформаційними агентствами. Ступінь довіри до міжнародних новин у глобальних інформаційних потоках. Підготовка новин для закордонного мовлення та співпраця із кореспондентськими пунктами. Використання Інтернет-комунікацій. Організація прес-турів для закордонних журналістів.

Публічна дипломатія як вид зв'язків з громадськістю у МВ. Визначення та види публічної дипломатії. Функції публічної дипломатії. Методи застосування публічної дипломатії. Технологія "м'якої дипломатії". Складові стратегічного мислення у публічній дипломатії. Роль міжнародних негромадських організацій у контексті публічної дипломатії.

Міжнародні організації та ТНК як суб'єкти ПР-діяльності. Вивчення політики і діяльності ООН у сфері громадської інформації у контексті міжнородних відносин. Роль ООН у забезпеченні миру і безпеки. Роль Департаменту громадської інформації в системі 00Н. Структура і основні напрямки діяльності його окремих підрозділів. Інформаційно-комунікаційні структури ООН. Інструменти ПР-діяльності ООН. Представництво ООН в Україні. Інформаційно-комунікаційні структури НАТО. Процес прийняття рішень у зовнішній політиці. ^Ц

Глобалізація комунікацій та ПР-підтримка європейської інтеграції України. Концепція ПР- забезпечення входження України в глобалізаційний простір. Міжнародний піар у формуванні іміджу глобалізації та транснаціональної ідентифікації. Європейський вимір глобалізації. Інформаційне забезпечення європеїзації. ПР-діяльність держави в європейській інтеграції України. Проблеми європейської ідентичночності.

Роль посольства по забезпеченню реалізації цілей зовнішньої політики держави. Вивчення громадської думки щодо її зовнішньої політики відповідної держави. Методи забезпечення зовнішньої політики держави. Співпраця з діаспорою, громадськими та культурно-мистецькими інституціями. Скорочення інформаційного розриву між країнами. Формування позитивного іміджу країни. Публічна заява як вид зовнішьо-політичної комунікації. Дезінформація, викривлена інформація та негативна інформація як види інформаційної війни у МВ.

Недержавні організації як вид міжнародної комунікації. Вплив недержавних організацій на прийняття рішень на міжнародній арені. Недержавні організації як вид незалежного джерела комунікації. Громадські організації та канали формування кредиту довіри до держави. Види та цілі недержавних організацій.

Сучасні глобальні проблеми і політичні методи їх вирішення. Кризові ПР у міжнародних відносин. Сучасні глобальні проблеми і політичні методи їх вирішення. Політичні процеси як сутність політичних рішень. Динаміка політичних систем: еволюція /революція. Типологія політичного процесу. Політичні кризи та шляхи їх вирішення. Національний інтерес і національна безпека. Проблема інформаційної безпеки:свобода висловлювання у кризових ситуаціях. Сутність прогнозування зовнішньополітичних процесів. Антикризовий план вирішення проблем у міжнародних відносинах.

Роль супутникового телерадіомовлення у зовнішній політиці. Концептуальні засади національної інформаційної політики України в добу глобалізації. Інформаційно-комунікаційний ресурсний потенціал України. Роль державного "Всесвітня служба телебачення і радіомовлення "(УТР) і недержавного секторів "ІНТЕР","Новий канал", "СТБ", "Тоніс", "ТЕТ", НБМ "5-й канал", ТРК "Україна", ТРК "Студія 1+1", ІСТУ на створення позитивного іміджу України.

Інформаційні агентства України та світу як інституції по формуванню стратегічної політики у сфері РК у МВ. Інформаційно-комунікаційний ресурсний потенціал інформагентств України: "ДІНАУ", "УНІАН", "ІНТЕРФАКС-У країна". Визначення та мета роботи закордонних інформаційних агентств.

Інформаційна діяльність зовнішньо-політичних відомств світу. Стратегія зміни суспільної думки у міжнародних відносинах. Стратегія зміни суспільної думки у міжнародних відносинах. Зовнішній вимір інформаційної стратегії інтеграції України. Візити перших осіб держави. Обмін та визначні події. Просуваня (рготоїіоп) демократії. Зміна стратегії "від контролю до координації". Роль новітніх інформаційних технологій. Основні характеристики веб-сайту МЗС України. Роль мережевої дипломатії. Взаємозв'язок публічної та комерційної дипломатій. ПР-підтримка європейської інтеграції та імплементація "Плану дій: "Україна-ЄС".

Стратегія і тактика України щодо європейської інтеграції. Лобізм як чинник міжнародного піару. Європейський вибір України та європейський вимір глобалізації. Інформаційне забезпечення європейської інтеграції України. ПР-підтримка європейської інтеграції та роль державних інституцій. Проблема європейської ідентичності українців. Формування іміджу ЄС та країн євроінтеграційного процесу в Україні. Вивчення євроінтеграційного досвіду східноєвропейських країн та НУО України. Лобіювання як чинник міжнародного піару.