
- •Київський національний університет
- •Вступ до спеціальності “міжнародна інформація”
- •Освітньо-професійної програми спеціальності
- •6.030400 “Міжнародна інформація”
- •1.2. Системи вищої освіти окремих країн
- •1.2.1 Тенденції структури світової вищої освіти
- •1.2.2. Вища освіта Росії
- •1.2.3. Вища освіта Великобританії
- •1.2.4. Вища освіта Іспанії
- •1.2.5. Вища освіта Італії
- •1.2.6. Вища освіта Німеччини
- •1.2.7. Вища освіта Польщі
- •1.2.8. Вища освіта Франції
- •1.2.9. Вища освіта сша
- •1.2.10. Вища освіта Японії
- •1.3. Вища освіта України та Болонський процес
- •1.4 Освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти в Україні
- •1.5 Система акредитації освітньо-професійних програм навчання та навчальних закладів
- •1.6 Типи вищих навчальних закладів України
- •1.7 Особливості університетської освіти
- •1.8 Місце спеціальності “міжнародна інформація” в переліку спеціальностей та напрямів підготовки фахівців з вищою освітою
- •02. Культура і мистецтво
- •04. Соціальні науки
- •09. Інженерія
- •12. Архітектура
- •2.2 Система стандартів вищої освіти України
- •3439 "Фахівець із міжнародної інформації",
- •2433.1 "Інформаційний аналітик-міжнародник",
- •2444.1 "Перекладач"
- •Проектувальна (аналітична, дослідницька) функція
- •Організаційна функція
- •45. Міжнародна інформація
- •2.4 Навчальні плани , навчальні та робочі навчальні програми дисциплін
- •2.5 Анотації навчальних програм нормативних дисциплін спеціальності “Міжнародна інформація” а) освітньо-професійна програма підготовки бакалаврів
- •Історія України
- •2 Ділова українська мова
- •3 Українська та зарубіжна культура
- •4 Релігієзнавство
- •5 Теорія держави і права
- •6 Соціологія
- •7 Філософія
- •8 Основи економічних теорій
- •9 Основи психології та педагогіки
- •10 Політологія
- •12 Фізична культура
- •Основи екології та безпека життєдіяльності
- •14 Інформатика
- •15 Математичні основи інформаційних технологій
- •16 Системний аналіз
- •17 Прикладна інформатика
- •18 Теорія прийняття рішень
- •19 Комп'ютерне оброблення даних
- •Основи наукових досліджень
- •Історія політичних та правових вчень
- •Країнознавство
- •Теорія міжнародних відносин
- •Міжнародні відносини та світова політика
- •Зовнішня політика України
- •Дипломатична та консульська служба
- •27 Міжнародні організації
- •28 Дипломатичний протокол і етикет
- •29 Світова економіка
- •30 Міжнародні економічні відносини
- •31 Економіка та зовнішньоекономічні зв'язки України
- •32 Менеджмент і маркетинг
- •33 Порівняльне конституційне право
- •34 Міжнародне публічне право
- •35 Міжнародне приватне право
- •36 Іноземна мова
- •37 Іноземна мова спеціальності
- •38 Теорія та практика перекладу
- •39 Вступ до спеціальності "Міжнародна інформація"
- •40 Основи міжнародних інформаційних відносин
- •41 Теорія та практика комунікації
- •42 Конфліктологія та теорія переговорів
- •43 Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах
- •44 Аналіз зовнішньої політики
- •45 Міжнародна інформація
- •46 Міжнародні інформаційні системи та технології
- •47 Теорія масової комунікації
- •48 Зв'язки з громадськістю
- •49 Міжнародне інформаційне право
- •Б) освітньо-професійна програма підготовки магістрів
- •1 Методика викладання у вищій школі
- •2. Математичне моделювання та прогнозування в міжнародних відносинах
- •3. Інформаційні війни
- •4. Аналіз соціальних систем
- •5. Міжнародні системи та глобальний розвиток
- •6. Інформаційне суспільство
- •7. Науково-педагогічний практикум
- •8. Практикум перекладу
- •3. Особливості варіативних частин
- •Освітньо-кваліфікаційних характеристик та
- •Освітньо-професійних програм
- •Спеціальності “Міжнародна інформація”
- •3.1 Складові стандарту вищої освіти вищого навчального закладу
- •3.3. Цикл дисциплін вільного вибору студентом (спецкурси):
- •3.4 Анотації навчальних програм дисциплін спеціалізацій спеціальності “Міжнародна інформація”
- •3.4.1. Спеціалізація "Міжнародні інформаційні системи та технології"
- •3.4.1.1. Бази даних
- •3.4.1.2. Основи теорії інформації та інформаційні структури
- •3.4.1.3. Архітектура сучасних інформаційних систем і мереж
- •3.4.1.4. Системи штучного інтелекту
- •3.4.1.5. Експертні системи в міжнародних відносинах
- •3.4.2. Спеціалізація "Зв’язки з громадськістю"
- •3.4.2.1. Сучасні психотехнології
- •3.4.2.2. Теорія та практика реклами
- •3.4.2.3. Зв’язки з громадськістю в міжнародних відносинах
- •3.4.2.4. Практика pr
- •3.4.2.5. Іміджелогія
- •3.4.3. Спеціалізація "Міжнародна журналістика"
- •3.4.3.5. Інтернет-журналістика
- •3.4.4. Спеціалізація "Інформаційний менеджмент"
- •3.4.4.1. Методологічні основи інформатизації суспільства
- •3.4.4.2. Інформаційні ринки
- •3.4.4.3. Електронна комерція
- •3.4.4.4. Інформаційний менеджмент
- •3.4.4.5. Інформаційний маркетинг
- •3.4.5. Спеціалізація "Аналітичне та пропагандистське забезпечення зовнішньополітичних інтересів"
- •3.4.5.1. Політична психологія
- •3.4.5.2. Прес-служба зовнішньополітичних відомств
- •3.4.5.3. Пропаганда та контрпропаганда
- •3.4.5.4. Робота з джерелами інформації
- •3.4.5.5. Формалізовані методи дослідження засобів масової комунікації
- •3.4.6. Спеціалізація "Інформаційна безпека"
- •3.4.6.1. Методологічні основи захисту інформації
- •3.4.6.2.Захист інформації в інформаційних системах
- •3.4.6.3. Захист національного інформаційного простору
- •3.4.6.4. Міжнародна інформаційна безпека
- •3.4.6.5. Національна безпека
- •3.4.6.6. Захист державних та комерційних таємниць
- •3.4.7. Спеціалізація "Європейські комунікації"
- •3.4.7.1. Європейські комунікації
- •3.5 Анотації навчальних програм дисциплін за вибором спеціальності “Міжнародна інформація”
- •3.5.4. Прес-служба.
- •3.5.5. Міжнародний медіа-моніторинг.
- •3.5.6. Інформаційні кампанії.
- •3.5.7. Зв'язки з громадськістю в державних структурах.
- •3.5.8. Зв'язки з громадськістю в фінансових структурах.
- •3.5.9. Журналістські жанри.
- •3.5.10. Формалізовані методи дослідження змк.
- •3.5.11. Радіожурналістика.
- •3.5.12. Тележурналістика.
- •3.5.13. Інтернет – журналістика.
- •3.5.14. Державний брендінг в міжнародних відносинах
- •3.5.15. Сучасні інформаційні агенції
- •3.5.26. Сучасні інформаційно-політичні технології в Україні
- •4. Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •4.1 Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •4.2 Навчальні заняття
- •4.3 Самостійна робота студента
- •4.3.2. Основні елементи системи срс:
- •4.3.3 Конспектування лекцій як форма самостійної роботи студента
- •Рекомендації зі складання творчих опорних конспектів
- •4.3.4 Підготовка до проведення, робота під час і після проведення лабораторного, практичного та семінарського заняття як форма самостійної роботи студента
- •4.3.5. Курсова робота як форма самостійної роботи студента
- •4.3.6. Робота з джерелами інформації як форма самостійної роботи студента
- •4.3.7. Науково-дослідна робота як форма самостійної роботи студента
- •4.3.8. Кваліфікаційні роботи бакалавра, спеціаліста та магістра як форми самостійної роботи студента
- •4.4 Практична підготовка
- •4.5 Контрольні заходи
- •4.6 Державна атестація
- •4.7 Нормативні документи, що регулюють навчання, практичну підготовку, порядок відрахування та поновлення студентів у вищих навчальних закладах
- •4.8. Права та обов’язки студентів вищих навчальних закладів
- •5. Психологічні основи навчання у вищій школі
- •5.1 Навчання як складний психологічний процес. Діяльнісний підхід до навчання
- •4.2 Структура навчальної діяльності
- •5.3. Дії у навчанні
- •3. Засвоєння навчального матеріалу включає:
- •Джерела інформації
- •1. Лозниця в.С. Психологія і педагогіка. - к.: ЕксОб, 1999. - 304 с.
- •6.2 Пізнавальна діяльність: єдність емпіричного та теоретичного пізнання
- •6.3 Моделі і моделювання в міжнародних відносинах
- •6.4 Рівні та форми інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.5 Критерії оцінки вивідної (аналітичної) інформації
- •6.6 Методологічні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.7 Ситуація як предмет інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.8 Процес інформаційно-аналітичної діяльності
- •5.Формування гіпотези, перевірка гіпотез.
- •6.Формування висновків.
- •6.9 Засоби інформаційно-аналітичної роботи
- •6.10 Інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади зовнішньополітичною інформацією
- •Повноту, комплексність та новизну розвідувальної інформації характеризують як:
- •Джерела інформації
- •7. Чинники, що визначають стан держави та її положення на світовій арені
- •1. Політична сфера:
- •Економічна сфера:
- •Воєнна сфера:
- •Правова сфера:
- •Науково-технологічна сфера:
- •Демографічна сфера:
- •Інформаційна сфера:
- •Сфера освіти та культури:
- •Сфера природних ресурсів:
- •Сфера керівництва та політичної еліти:
- •Джерела інформації
- •8. Джерела та канали отримання міжнародної інформації. Інформаційний пошук
- •8.1 Загальна характеристика міжнародних комунікацій
- •8.2. Інформаційні потреби адресата в сфері міжнародних відносин
- •8.2.1. Характеристики інформаційних потреб
- •8.2.2. Методи вивчення інформаційних потреб
- •8.3. Джерела і канали отримання міжнародної інформації
- •8.3.1. Види джерел інформації
- •8.3.2. Типи документів
- •8.3.3. Деякі властивості інформаційних документів
- •8.3.4. Основні властивості повідомлень
- •8.3.5. Взаємозв'язок джерел і каналів міжнародної інформації
- •8.4. Інформаційний пошук
- •8.4.1 Види інформаційного пошуку
- •8.4.2. Регламент пошуку
- •8.4.3. Методи пошуку інформації
- •Джерела інформації
- •9. Аналіз змісту документів та аналітико-синтетична обробка інформації
- •9.1 Моделі взаємозв’язку текстів і реальності
- •9.1.1 Документ як об’єкт аналізу
- •9.1.2 Надійність і достовірність документів
- •9.1.3 Загальні принципи аналізу документів
- •9.2 Класичні методи аналізу документів
- •9.3 Контент-аналіз як формалізований метод аналізу змісту документів
- •9.4 Основні види аналітико-синтетичної обробки документів
- •9.4.1 Бібліографічний опис документа
- •9.4.2 Індексування документів
- •9.4.3 Анотування в інформаційній діяльності
- •9.4.4 Реферування
- •9.5 Оглядово-аналітична діяльність
- •9.5 Види інформаційних документів, що готуються в посольствах, генконсульствах, представництвах
- •Джерела інформації
- •10. Припущення, передбачення та прогнозування в міжнародних відносинах
- •10.1. Припущення
- •10.2 Передбачення і прогнозування
- •10.3. Методи прогнозування
- •10.4 Проблема верифікації прогнозу
- •Джерела інформації
3.4.1.2. Основи теорії інформації та інформаційні структури
3.4.1.3. Архітектура сучасних інформаційних систем і мереж
3.4.1.4. Системи штучного інтелекту
Природний і штучний інтелект. Історія розвитку штучного інтелекту. Приклади інтелектуальних задач. Аналіз основних визначень поняття "інтелект". Тест Тьюринга і фатичний діалог. Методи комп’ютерної реалізації фатичного діалогу.
Інтелект як високорозвинена кібернетична система. Поняття кібернетичної системи. Класифікація кібернетичних систем. Керування кібернетичними системами. Контур керування та зворотній зв’язок. Алгоритмічний і декларативний підхід до керування. Квазіалгоритми та джерела квазіалгоритічності. Типова схема існування інтелектуальної системи. Соціальні наслідки інтелектуалізації комп’ютерних технологій.
Моделі подання знань. Знання і підходи до їх подання. Вербально-дедуктивне визначення знань. Експертні системи. Дані та знання. Зв’язок між інформаційними одиницями. Проблема винятків. Властивості знань. Неоднорідність знань. Області і рівні знань. База знань як об’єднання простіших одиниць. Бінарні предикати і тріада "об’єкт-атрибут-значення". Проблема неточних і неповних знань. Семантичні мережі. Визначення та класифікація семантичних мереж. Семантичні мережі в пам’яті людини. Трирівнева архітектура семантичних мереж. Асиміляція нових знань на основі семантичних мереж. Різні способи реалізації семантичних мереж. Логічне виведення на семантичних мережах. Процедурні і розділені семантичні мережі.
Фреймові моделі. Фрейми та слоти: базові поняття. Конкретизація, ієрархія та наслідування фреймів. Поповнення первинних описів на основі фреймових моделей. Мережі подібностей і відмінностей. Фрейми та об’єктно-орієнтоване програмування. Логічні моделі та метод резолюцій. Логічні побудови та логічні моделі. Предикати. Фразова форма запису логічних формул. Побудова теорії певної області знань. Перехід від формальної логіки до логічного програмування.
Основні підходи до планування цілеспрямованих дій. Планування цілеспрямованих дій і прийняття рішень. Повний перебір. Евристичний пошук. Експоненціальна складність евристичного пошуку. Пошук у глибину і пошук у ширину. Простір задач і простір станів.
Аналіз складності алгоритмів розв’язку інтелектуальних задач. Автоматизований спосіб розробки алгоритму. Клас функцій, обчислювальних за Тьюрингом. Моделі РАМ і РАСП. Складність алгоритмів.
Загальноінтелектуальні метапроцедури. Базові поняття. Поняття про ситуаційне керування. Семіотичні моделі та мови опису ситуацій. Основні загальноінтелектуальні метапроцедури.
Навчання і самонавчання. Базові визначення. Автомати з лінійною тактикою. Формування і засвоєння понять. Базові поняття теорії індуктивних висновків. Правило Мілля щодо фомування гіпотез. Індуктивна перевірка гіпотез і парадокс Хемпеля. Поняття про генетичні алгоритми.
Основні принципи розпізнавання образів. Основні постановки задач розпізнавання. Класи та їх властивості. Модельні описи класів. Розпізнавання як зіставлення. Основні режими розпізнавання. Розпізнавання як прийняття рішень. Класифікація основних методів розпізнавання. Поняття про допустимі перетворення.
Розпізнавання в просторі ознак. Загальна характеристика дискримінантних методів розпізнавання. Типи ознак, міри відстаней. Вектори та матриці ознак. Гіпотеза компактності. Типова схема розпізнавання в просторі ознак. Роздільні функції. Лінійні роздільні функції. Метод найближчого сусіда. Байєсівський метод розпізнавання.
Синтаксичні методи розпізнавання. Синтаксичні методи розпізнавання. Формальні граматики і мови. Класифікація граматик за Хомським. Приклад опису зображень на основі формальних граматик. Засоби опису складних зображень.
Загальна характеристика конекціоністського підходу до побудови систем штучного інтелекту. Конекціоністський підхід як спроба моделювання людського мозку. Основні сфери застосування.
Основи штучних нейронних мереж. Біологічний прототип. Штучний нейрон. Одношарові штучні нейронні мережі. Багатошарові штучні нейронні мережі. Термінологія, попозначення і схематичне зображення штучних нейронних мереж.
Персептрони та сучасні нейронні мережі. Персептрон Розенблата. Загальна характеристика сучасний нейронних мереж. Штучна нейронна мережа Хопфілда. Загальна схема зворотного розповсюдження помилок. Використання модифікованої мережі Хопфілда при розв’язку задачі розпізнавання літер.