
- •Київський національний університет
- •Вступ до спеціальності “міжнародна інформація”
- •Освітньо-професійної програми спеціальності
- •6.030400 “Міжнародна інформація”
- •1.2. Системи вищої освіти окремих країн
- •1.2.1 Тенденції структури світової вищої освіти
- •1.2.2. Вища освіта Росії
- •1.2.3. Вища освіта Великобританії
- •1.2.4. Вища освіта Іспанії
- •1.2.5. Вища освіта Італії
- •1.2.6. Вища освіта Німеччини
- •1.2.7. Вища освіта Польщі
- •1.2.8. Вища освіта Франції
- •1.2.9. Вища освіта сша
- •1.2.10. Вища освіта Японії
- •1.3. Вища освіта України та Болонський процес
- •1.4 Освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти в Україні
- •1.5 Система акредитації освітньо-професійних програм навчання та навчальних закладів
- •1.6 Типи вищих навчальних закладів України
- •1.7 Особливості університетської освіти
- •1.8 Місце спеціальності “міжнародна інформація” в переліку спеціальностей та напрямів підготовки фахівців з вищою освітою
- •02. Культура і мистецтво
- •04. Соціальні науки
- •09. Інженерія
- •12. Архітектура
- •2.2 Система стандартів вищої освіти України
- •3439 "Фахівець із міжнародної інформації",
- •2433.1 "Інформаційний аналітик-міжнародник",
- •2444.1 "Перекладач"
- •Проектувальна (аналітична, дослідницька) функція
- •Організаційна функція
- •45. Міжнародна інформація
- •2.4 Навчальні плани , навчальні та робочі навчальні програми дисциплін
- •2.5 Анотації навчальних програм нормативних дисциплін спеціальності “Міжнародна інформація” а) освітньо-професійна програма підготовки бакалаврів
- •Історія України
- •2 Ділова українська мова
- •3 Українська та зарубіжна культура
- •4 Релігієзнавство
- •5 Теорія держави і права
- •6 Соціологія
- •7 Філософія
- •8 Основи економічних теорій
- •9 Основи психології та педагогіки
- •10 Політологія
- •12 Фізична культура
- •Основи екології та безпека життєдіяльності
- •14 Інформатика
- •15 Математичні основи інформаційних технологій
- •16 Системний аналіз
- •17 Прикладна інформатика
- •18 Теорія прийняття рішень
- •19 Комп'ютерне оброблення даних
- •Основи наукових досліджень
- •Історія політичних та правових вчень
- •Країнознавство
- •Теорія міжнародних відносин
- •Міжнародні відносини та світова політика
- •Зовнішня політика України
- •Дипломатична та консульська служба
- •27 Міжнародні організації
- •28 Дипломатичний протокол і етикет
- •29 Світова економіка
- •30 Міжнародні економічні відносини
- •31 Економіка та зовнішньоекономічні зв'язки України
- •32 Менеджмент і маркетинг
- •33 Порівняльне конституційне право
- •34 Міжнародне публічне право
- •35 Міжнародне приватне право
- •36 Іноземна мова
- •37 Іноземна мова спеціальності
- •38 Теорія та практика перекладу
- •39 Вступ до спеціальності "Міжнародна інформація"
- •40 Основи міжнародних інформаційних відносин
- •41 Теорія та практика комунікації
- •42 Конфліктологія та теорія переговорів
- •43 Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах
- •44 Аналіз зовнішньої політики
- •45 Міжнародна інформація
- •46 Міжнародні інформаційні системи та технології
- •47 Теорія масової комунікації
- •48 Зв'язки з громадськістю
- •49 Міжнародне інформаційне право
- •Б) освітньо-професійна програма підготовки магістрів
- •1 Методика викладання у вищій школі
- •2. Математичне моделювання та прогнозування в міжнародних відносинах
- •3. Інформаційні війни
- •4. Аналіз соціальних систем
- •5. Міжнародні системи та глобальний розвиток
- •6. Інформаційне суспільство
- •7. Науково-педагогічний практикум
- •8. Практикум перекладу
- •3. Особливості варіативних частин
- •Освітньо-кваліфікаційних характеристик та
- •Освітньо-професійних програм
- •Спеціальності “Міжнародна інформація”
- •3.1 Складові стандарту вищої освіти вищого навчального закладу
- •3.3. Цикл дисциплін вільного вибору студентом (спецкурси):
- •3.4 Анотації навчальних програм дисциплін спеціалізацій спеціальності “Міжнародна інформація”
- •3.4.1. Спеціалізація "Міжнародні інформаційні системи та технології"
- •3.4.1.1. Бази даних
- •3.4.1.2. Основи теорії інформації та інформаційні структури
- •3.4.1.3. Архітектура сучасних інформаційних систем і мереж
- •3.4.1.4. Системи штучного інтелекту
- •3.4.1.5. Експертні системи в міжнародних відносинах
- •3.4.2. Спеціалізація "Зв’язки з громадськістю"
- •3.4.2.1. Сучасні психотехнології
- •3.4.2.2. Теорія та практика реклами
- •3.4.2.3. Зв’язки з громадськістю в міжнародних відносинах
- •3.4.2.4. Практика pr
- •3.4.2.5. Іміджелогія
- •3.4.3. Спеціалізація "Міжнародна журналістика"
- •3.4.3.5. Інтернет-журналістика
- •3.4.4. Спеціалізація "Інформаційний менеджмент"
- •3.4.4.1. Методологічні основи інформатизації суспільства
- •3.4.4.2. Інформаційні ринки
- •3.4.4.3. Електронна комерція
- •3.4.4.4. Інформаційний менеджмент
- •3.4.4.5. Інформаційний маркетинг
- •3.4.5. Спеціалізація "Аналітичне та пропагандистське забезпечення зовнішньополітичних інтересів"
- •3.4.5.1. Політична психологія
- •3.4.5.2. Прес-служба зовнішньополітичних відомств
- •3.4.5.3. Пропаганда та контрпропаганда
- •3.4.5.4. Робота з джерелами інформації
- •3.4.5.5. Формалізовані методи дослідження засобів масової комунікації
- •3.4.6. Спеціалізація "Інформаційна безпека"
- •3.4.6.1. Методологічні основи захисту інформації
- •3.4.6.2.Захист інформації в інформаційних системах
- •3.4.6.3. Захист національного інформаційного простору
- •3.4.6.4. Міжнародна інформаційна безпека
- •3.4.6.5. Національна безпека
- •3.4.6.6. Захист державних та комерційних таємниць
- •3.4.7. Спеціалізація "Європейські комунікації"
- •3.4.7.1. Європейські комунікації
- •3.5 Анотації навчальних програм дисциплін за вибором спеціальності “Міжнародна інформація”
- •3.5.4. Прес-служба.
- •3.5.5. Міжнародний медіа-моніторинг.
- •3.5.6. Інформаційні кампанії.
- •3.5.7. Зв'язки з громадськістю в державних структурах.
- •3.5.8. Зв'язки з громадськістю в фінансових структурах.
- •3.5.9. Журналістські жанри.
- •3.5.10. Формалізовані методи дослідження змк.
- •3.5.11. Радіожурналістика.
- •3.5.12. Тележурналістика.
- •3.5.13. Інтернет – журналістика.
- •3.5.14. Державний брендінг в міжнародних відносинах
- •3.5.15. Сучасні інформаційні агенції
- •3.5.26. Сучасні інформаційно-політичні технології в Україні
- •4. Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •4.1 Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •4.2 Навчальні заняття
- •4.3 Самостійна робота студента
- •4.3.2. Основні елементи системи срс:
- •4.3.3 Конспектування лекцій як форма самостійної роботи студента
- •Рекомендації зі складання творчих опорних конспектів
- •4.3.4 Підготовка до проведення, робота під час і після проведення лабораторного, практичного та семінарського заняття як форма самостійної роботи студента
- •4.3.5. Курсова робота як форма самостійної роботи студента
- •4.3.6. Робота з джерелами інформації як форма самостійної роботи студента
- •4.3.7. Науково-дослідна робота як форма самостійної роботи студента
- •4.3.8. Кваліфікаційні роботи бакалавра, спеціаліста та магістра як форми самостійної роботи студента
- •4.4 Практична підготовка
- •4.5 Контрольні заходи
- •4.6 Державна атестація
- •4.7 Нормативні документи, що регулюють навчання, практичну підготовку, порядок відрахування та поновлення студентів у вищих навчальних закладах
- •4.8. Права та обов’язки студентів вищих навчальних закладів
- •5. Психологічні основи навчання у вищій школі
- •5.1 Навчання як складний психологічний процес. Діяльнісний підхід до навчання
- •4.2 Структура навчальної діяльності
- •5.3. Дії у навчанні
- •3. Засвоєння навчального матеріалу включає:
- •Джерела інформації
- •1. Лозниця в.С. Психологія і педагогіка. - к.: ЕксОб, 1999. - 304 с.
- •6.2 Пізнавальна діяльність: єдність емпіричного та теоретичного пізнання
- •6.3 Моделі і моделювання в міжнародних відносинах
- •6.4 Рівні та форми інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.5 Критерії оцінки вивідної (аналітичної) інформації
- •6.6 Методологічні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.7 Ситуація як предмет інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.8 Процес інформаційно-аналітичної діяльності
- •5.Формування гіпотези, перевірка гіпотез.
- •6.Формування висновків.
- •6.9 Засоби інформаційно-аналітичної роботи
- •6.10 Інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади зовнішньополітичною інформацією
- •Повноту, комплексність та новизну розвідувальної інформації характеризують як:
- •Джерела інформації
- •7. Чинники, що визначають стан держави та її положення на світовій арені
- •1. Політична сфера:
- •Економічна сфера:
- •Воєнна сфера:
- •Правова сфера:
- •Науково-технологічна сфера:
- •Демографічна сфера:
- •Інформаційна сфера:
- •Сфера освіти та культури:
- •Сфера природних ресурсів:
- •Сфера керівництва та політичної еліти:
- •Джерела інформації
- •8. Джерела та канали отримання міжнародної інформації. Інформаційний пошук
- •8.1 Загальна характеристика міжнародних комунікацій
- •8.2. Інформаційні потреби адресата в сфері міжнародних відносин
- •8.2.1. Характеристики інформаційних потреб
- •8.2.2. Методи вивчення інформаційних потреб
- •8.3. Джерела і канали отримання міжнародної інформації
- •8.3.1. Види джерел інформації
- •8.3.2. Типи документів
- •8.3.3. Деякі властивості інформаційних документів
- •8.3.4. Основні властивості повідомлень
- •8.3.5. Взаємозв'язок джерел і каналів міжнародної інформації
- •8.4. Інформаційний пошук
- •8.4.1 Види інформаційного пошуку
- •8.4.2. Регламент пошуку
- •8.4.3. Методи пошуку інформації
- •Джерела інформації
- •9. Аналіз змісту документів та аналітико-синтетична обробка інформації
- •9.1 Моделі взаємозв’язку текстів і реальності
- •9.1.1 Документ як об’єкт аналізу
- •9.1.2 Надійність і достовірність документів
- •9.1.3 Загальні принципи аналізу документів
- •9.2 Класичні методи аналізу документів
- •9.3 Контент-аналіз як формалізований метод аналізу змісту документів
- •9.4 Основні види аналітико-синтетичної обробки документів
- •9.4.1 Бібліографічний опис документа
- •9.4.2 Індексування документів
- •9.4.3 Анотування в інформаційній діяльності
- •9.4.4 Реферування
- •9.5 Оглядово-аналітична діяльність
- •9.5 Види інформаційних документів, що готуються в посольствах, генконсульствах, представництвах
- •Джерела інформації
- •10. Припущення, передбачення та прогнозування в міжнародних відносинах
- •10.1. Припущення
- •10.2 Передбачення і прогнозування
- •10.3. Методи прогнозування
- •10.4 Проблема верифікації прогнозу
- •Джерела інформації
3. Особливості варіативних частин
Освітньо-кваліфікаційних характеристик та
Освітньо-професійних програм
Спеціальності “Міжнародна інформація”
3.1 Складові стандарту вищої освіти вищого навчального закладу
Як зазначалося в п. 2.3 стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів містять складові [1]:
перелік спеціалізацій за спеціальностями;
варіативні частини освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників вищих навчальних закладів;
варіативні частини освітньо-професійних програм підготовки;
варіативні частини засобів діагностики якості вищої освіти;
навчальні плани;
програми навчальних дисциплін.
Вищі навчальні заклади визначають спеціалізації за спеціальностями, за якими здійснюється підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліста, спеціаліста та магістра. Назви спеціалізацій за спеціальностями відображають відмінності у засобах, умовах та продуктах діяльності в межах спеціальності.
Варіативні частини освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників вищих навчальних закладів, освітньо-професійних програм та засобів діагностики якості вищої освіти забезпечують підготовку фахівців за спеціалізаціями з урахуванням суспільного поділу праці в Україні та мобільності системи освіти щодо задоволення вимог ринку праці.
3.1.1. Варіативна частина освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) випускників вищого навчального закладу є нормативним документом вищого навчального закладу, в якому конкретизується зміст вищої освіти, тобто відображаються цілі вищої освіти та професійної підготовки, визначається місце фахівця в структурі галузей економіки держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих властивостей та якостей фахівців за спеціалізаціями і спеціальностями з урахуванням особливостей суспільного поділу праці в Україні та мобільності системи освіти щодо задоволення вимог ринку праці. Такий стандарт є стандартом вищої освіти ВНЗ, в якому узагальнюються вимоги з боку конкретних споживачів випускників до змісту вищої освіти. Варіативна частина ОКХ відображає соціальне замовлення на підготовку фахівця з урахуванням аналізу професійної діяльності та вимог до змісту вищої освіти з боку окремих замовників фахівців.
Варіативна частина ОКХ установлює кваліфікаційні вимоги до соціально-виробничої діяльності випускників вищого навчального закладу з певної спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня і вимоги до властивостей та якостей особи, яка здобула певний освітній рівень відповідного фахового спрямування.
Стандарт використовується під час:
визначення цілей освіти та професійної підготовки;
розроблення та корегування складових державного стандарту вищої освіти (перелік кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями та перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями) та галузевих стандартів вищої освіти (освітньо-професійна програма підготовки фахівців, засоби діагностики якості вищої освіти);
визначення первинних посад випускників вищих навчальних закладів та умов їх використання;
розроблення та корегування складових стандартів вищої освіти вищих навчальних закладів (варіативні частини освітньо-кваліфікаційної характеристики, освітньо-професійної програми підготовки фахівців та засобів діагностики якості вищої освіти, навчальний план, програми навчальних дисциплін);
визначенні змісту навчання в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації;
атестації випускників вищих навчальних закладів та сертифікації фахівців;
професійної орієнтації здобувачів фаху та визначення критеріїв професійного відбору;
прогнозування потреби у фахівцях відповідної спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня, плануванні їх підготовки і під час укладання договорів або контрактів щодо підготовки фахівців;
розподілу та аналізу використання випускників вищих навчальних закладів.
Для прикладу, в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, варіативна частина ОКХ установлює такі кваліфікаційні вимоги до соціально-виробничої діяльності випускників вищого навчального закладу спеціальності "Міжнародна інформація" освітньо - кваліфікаційного рівня бакалавр [2].
Виробничі функції, типові завдання діяльності та зміст умінь:
Проектувальна (аналітична, дослідницька)
Моделювати ситуації міжнародних відносин та приймати оптимальні рішення
- використовувати сучасний математичний апарат для моделювання ситуацій в міжнародних відносинах;
використовувати методи системного аналізу;
- використовувати методи та засоби прикладної інформатики
- використовувати методи комп’ютерного оброблення даних;
- використовувати на практиці положення теорії прийняття рішень для оптимізації ситуацій міжнародних відносин і зовнішньої політики;
Виконувати професійно-орієнтовані дії:
- оцінювати основні напрями навчальної діяльності майбутнього міжнародника-аналітика;
- оцінювати основні напрями діяльності міжнародника-аналітика;
- використовувати підходи і моделі міжнародних інформаційних відносин;
- використовувати в комунікаціях, бесідах, переговорах методи теорії комунікацій;
- використовувати в своїй діяльності методи аналізу зовнішньої політики;
- використовувати в своїй діяльності міжнародні інформаційні системи та технології;
- використовувати в своїй діяльності теорію масової комунікації;
- використовувати в своїй діяльності метоли зв’язків з громадськістю;
- використовувати норми міжнародного інформаційного права;
- використовувати методи демократичного врядування і культури миру.
Виконувати спеціалізовані функції:
- дослідження соціально-економічної географії регіону (Європа, Америка, Азія, Африка);
- дослідження політичних та правових систем країн регіону (Європа, Америка, Азія, Африка);
- дослідження міжнародних відносин та зовнішньої політики країн регіону (Європа, Америка, Азія, Африка);
- дослідження джерел інформації;
- риторика (спічрайтинг);
- організації діяльності прес-служби;
- проведення пропаганди та контрпропаганди;
- організації міжнародного медіа-моніторингу;
- організації проведення інформаційних кампаній;
- використання методів політичної психології;
- використання сучасних психотехнологій;
- використання в практиці методів теорії реклами;
- забезпечення зв'язків з громадськістю в міжнародних відносинах;
- забезпечення зв'язків з громадськістю в державних структурах;
- забезпечення зв'язків з громадськістю в фінансових структурах;
- застосування відповідних засобів журналістських жанрів;
- використання формалізованих методів дослідження ЗМК;
- використання методів та засобів радіожурналістики;
- використання методів та засобів тележурналістики;
- використання методів та засобів Інтернет – журналістики;
- створення та використання ресурсів електронного уряду;
- використання інформаційних ринків;
- використання засобів електронної комерції;
- використання матеріалів сучасних інформаційних агенцій;
- використання пакету прикладних програм Mathematica;
- використання пакету прикладних програм Statistica;
- використання пакету прикладних програм Maple V5;
- використання Visual Basic
- використання Visual Basic для додатків;
- використання Visual Basic для створення інформаційних систем;
- використання програм верстки текстів;
- використання засобів комп’ютерної графіки та дизайну;
- комп'ютерний дизайн WEB сторінок;
- розробка архітектури сучасних інформаційних систем і мереж;
- використання систем штучного інтелекту та експертних систем в міжнародних відносинах;
- використання "фабрик думки".
3.1.3. Варіативна частина освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки є нормативним документом вищого навчального закладу, у якому визначається нормативний термін та зміст навчання, нормативні форми державної атестації, встановлюються вимоги до змісту, обсягу й рівня освіти та професійної підготовки фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня певної спеціальності з урахуванням особливостей суспільного поділу праці в Україні та мобільності системи освіти щодо задоволення вимог ринку праці [1].
Такий стандарт є стандартом вищої освіти ВНЗ, в якому узагальнюється зміст навчання, який задовольняє вимоги з боку конкретних споживачів випускників до змісту вищої освіти. Варіативна частина ОПП відображає соціальне замовлення на підготовку фахівця з урахуванням аналізу професійної діяльності та вимог до змісту вищої освіти з боку окремих замовників фахівців [2].
Цей стандарт є складовою стандартів вищої освіти вищих навчальних закладів і використовується під час:
розроблення та корегування складової галузевих стандартів вищої освіти (засоби діагностики якості вищої освіти);
розроблення та корегування складових стандартів вищої освіти вищих навчальних закладів (варіативні частини освітньо-професійної програми підготовки фахівців та засобів діагностики якості вищої освіти, навчальний план, програми навчальних дисциплін і практик);
визначення змісту навчання в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації.
Для прикладу, в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка варіативна частина ОПП установлює такі спецкурси для студентів спеціальності "Міжнародна інформація", що навчаються за освітньо - професійною програмою бакалавра:
Соціально-економічна географія регіону (Європа, Америка, Азія, Африка).
Політичні та правові системи країн регіону (Європа, Америка, Азія, Африка).
Міжнародні відносини та зовнішня політика країн регіону (Європа, Америка, Азія, Африка).
Робота з джерелами інформації.
Риторика (спічрайтинг).
Прес-служба.
Пропаганда та контрпропаганда.
Міжнародний медіа-моніторинг.
Інформаційні кампанії.
Політична психологія.
Сучасні психотехнології.
Теорія та практика реклами.
Зв'язки з громадськістю в міжнародних відносинах.
Зв'язки з громадськістю в державних структурах.
Зв'язки з громадськістю в фінансових структурах.
Журналістські жанри.
Формалізовані методи дослідження ЗМК.
Радіожурналістика.
Тележурналістика.
Інтернет – журналістика.
Електронний уряд.
Інформаційні ринки.
Електронна комерція.
Сучасні інформаційні агенції.
Пакет прикладних програм Mathematica.
Пакет прикладних програм Statistica.
Пакет прикладних програм Maple V5.
Visual Basic.
Visual Basic для додатків.
Visual Basic для створення інформаційних систем.
Програми верстки текстів.
Комп’ютерна графіка та дизайн.
Комп'ютерний дизайн WEB сторінок.
Архітектура сучасних інформаційних систем і мереж.
Системи штучного інтелекту та експертні системи в міжнародних відносинах.
"Фабрики думки".
3.2 Спеціалізація як засіб забезпечення підготовки фахівців
з вищою освітою за регіональним замовленням
і замовленням окремих центральних органів виконавчої влади, організацій і підприємств
Вищі навчальні заклади визначають спеціалізації за спеціальностями, за якими здійснюється підготовка фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста, спеціаліста та магістра.
Назви спеціалізацій за спеціальностями відображують відмінності у засобах, умовах та продуктах діяльності в межах спеціальності.
3.2.1. Характеристика спеціалізацій спеціальності “Міжнародна інформація”
На освітньо - кваліфікаційному рівня магістр варіативна частина ОКХ установлює такі кваліфікаційні вимоги до соціально-виробничої діяльності випускників вищого навчального закладу спеціальності "Міжнародна інформація" [2].
Виробничі функції, типові завдання діяльності та зміст умінь:
Проектувальна (аналітична, дослідницька)
Виконувати функції професіонала спеціалізації "Міжнародні інформаційні системи та технології:
- розробляти та використовувати бази даних;
- розробляти та використовувати основи теорії інформації та інформаційні структури;
- розробляти та використовувати архітектуру сучасних інформаційних систем і мереж;
- розробляти та використовувати системи штучного інтелекту;
- розробляти та використовувати експертні системи в міжнародних відносинах.
Виконувати функції професіонала спеціалізації "Зв’язки з громадськістю":
- розробляти та використовувати сучасні психотехнології;
- розробляти та використовувати теорію та практику реклами;
- досліджувати та використовувати зв’язки з громадськістю в міжнародних відносинах;
- розробляти та використовувати PR технології;
- використовувати іміджелогію.
Виконувати функції професіонала спеціалізації "Міжнародна журналістика":
- використовувати міжнародні засоби масової комунікації;
- шліфувати творчу майстерність;
- створювати та використовувати інформаційні кампанії;
- розробляти та використовувати засоби радіотележурналістики;
- розробляти та використовувати засоби Інтернет-журналістики.
Виконувати функції професіонала спеціалізації "Інформаційний менеджмент":
- розробляти та використовувати методологічні основи інформатизації суспільства;
- використовувати інформаційні ринки;
- використовувати електронну комерцію;
- використовувати інформаційний менеджмент;
- застосовувати інформаційний маркетинг.
Виконувати функції професіонала спеціалізації "Аналітичне та пропагандистське забезпечення зовнішньополітичних інтересів":
- використовувати політичну психологію;
- організовувати та використовувати прес-службу;
- створювати й використовувати пропаганду та контрпропаганду;
- розробляти та використовувати методи роботи з джерелами інформації;
- розробляти та використовувати формалізовані методи дослідження засобів масової комунікації.
Виконувати функції професіонала спеціалізації "Інформаційна безпека":
- розробляти та використовувати методологічні основи захисту інформації;
- розробляти та використовувати методи та засоби захисту інформації в інформаційних системах;
- розробляти та використовувати методи захисту національного інформаційного простору;
- розробляти та використовувати засоби міжнародної інформаційної безпеки;
- розробляти та використовувати методи захисту державних та комерційних таємниць.
Виконувати функції професіонала спеціалізації "Європейські комунікації":
- використовувати європейські комунікації;
- використовувати європейські мас-медіа;
- використовувати європейські політичні комунікації;
- використовувати європейські міжкультурні комунікації;
використовувати європейське інформаційне право.
Виконувати функції професіонала спеціалізації "Аналітика компютерних систем":
- використовувати синергетику в міжнародних відносинах;
- моделювати і розвязувати експертно-аналітичні задачі;
- використовувати автоматизоване робоче місце аналітика;
- робота з FUZZY for EXCEL;
- робота з Expert Professional Master.
Виконувати спеціалізовані функції:
- використання соціально-політичних технологій;
- дослідження процесів прийняття зовнішньополітичних рішень;
- в державній службі;
- використання моделей виборчих систем;
- використання сучасних інформаційних агенцій;
- співпраці з міжнародними економічними організаціями ГАТТ/СОТ
- використання засобів міжнародної економічної безпеки;
- використання методів та засобів економічної дипломатії;
- використання розробок "фабрик думки";
- використання положень теорії цивілізацій;
- використання лінгвонейрокомунікаційного моделювання;
- використання положень філософії політики;
- використання методів психології та педагогіки вищої школи;
- використання європейських телекомунікацій;
- використання засобів міжнародної інформаційної безпеки;
- використання засобів виборчих технологій;
- проведення міжнародного медіа-моніторингу;
- використання основ геополітики;
- порівняльного аналізу сучасних політичних систем;
- урегулювання сучасних конфліктів;
- застосування норм міжнародного інвестиційного права;
- використання положень права та влади;
- вирішення проблем економічної інтеграції України до ЄС;
- вирішення проблем глобалізації та міжнародної інтеграції.
- визначення актуальних проблем історії української дипломатії;
- використання інформаційної системи "Електронний уряд".
ОПП магістерської підготовки встановлює дисципліни:
Спеціалізація "Міжнародні інформаційні системи та технології"
Бази даних
Основи теорії інформації та інформаційні структури
Архітектура сучасних інформаційних систем і мереж
Системи штучного інтелекту
Експертні системи в міжнародних відносинах
Спеціалізація "Зв’язки з громадськістю"
Сучасні психотехнології
Теорія та практика реклами
Державний брендінг в міжнародних відносинах
Практика PR
Іміджелогія
Спеціалізація "Міжнародна журналістика"
Міжнародні засоби масової комунікації
Творча майстерність
Інформаційні кампанії
Радіотележурналістика
Інтернет-журналістика
Спеціалізація "Інформаційний менеджмент"
Методологічні основи інформатизації суспільства
Інформаційні ринки
Електронна комерція
Інформаційний менеджмент
Інформаційний маркетинг
Спеціалізація "Аналітичне та пропагандистське забезпечення
зовнішньополітичних інтересів"
Політична психологія
Прес-служба зовнішньополітичних віломств
Сучасні інформаційно-політичні технології в Україні
Зовнішньополітичний інформаційний менеджмент
Формалізовані методи дослідження засобів масової комунікації
Спеціалізація "Інформаційна безпека"
Методологічні основи захисту інформації
Моделі інформаційної політики
Національна безпека
Міжнародна інформаційна безпека
Захист інформаційних систем
Спеціалізація "Європейські комунікації"
Європейські комунікації
Європейські мас-медіа
Європейські політичні комунікації
Європейські міжкультурні комунікації
Європейське інформаційне право
Спеціалізація "Аналітика комп'ютерних систем"
Синергетика в міжнародних відносинах
Основи моделювання і розвязку експертно-аналітичних задач
Автоматизоване робоче місце аналітика
Робота з FUZZY for EXCEL
Робота з Expert Professional Master