Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Пушкар_Менеджмент.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
36.91 Mб
Скачать

Контроль є підсумковим етапом управлінської діяльності, що дозволяє порівнювати досягнуті результати із запланованими.

Дуже поширеним є погляд на контроль лише як на засіб, фіксований, уні- версальний шаблон, за допомогою якого досягається порівняння результатів із завданнями, вимогами і застосування, у випадку необхідності, коригуючих дій1. Такий вузький підхід до визначення призводить до того, що процедура контролю на практиці зводиться до простої перевірки правильності арифметич- них розрахунків (обгрунтованості підсумків у касових звітах, платіжних відомос- тях тощо).

Інколи контроль розглядається як забезпечення виконання прийнятих рішень: “Контроль — це спостереження за процесом функціонування об’єкта й перевірка його відповідності щодо ухвалених управлінських рішень, законів, планів, норм, стандартів, правил, наказів та ін.; виявлення результатів впливу суб’єкта на об’єкт, допущених відхилень від вимог управлінських рішень, від встановлених принципів функціонування організації та регулювання. Виявляючи відхилення та їх причини, працівники контролю визначають мож- ливості цілеспрямованого коригування поведінки об’єкта управління, способи впливу на об’єкт з метою усунення відхилень, ліквідації перешкод на шляху оптимального функціонування системи”2.

До основних економічних категорій, що стосуються контролю, належать: контрольна діяльність, норми контролю, об’єкт та суб’єкт контролю, відхилення від норм тощо.

Контроль — це одна з функцій управління виробництвом, що має аналі- тичний характер. Під час її виконання здійснюється спостереження за ходом виробничих процесів і дотриманням виробничої програми, порівнюються вели- чини та значення параметрів, що контролюються із заданою програмою, фіксу- ються результати порівняння у зручній для використання формі3.

Тлумачення терміна “контроль” залежить від об’єкта контролю. Наприклад, його зміст змінюється, якщо мова йде про контроль за діяльністю підприємства в цілому, і про контроль якості продукції зокрема.

Поняття “контроль в управлінні” необхідно розглядати у трьох основних аспектах:

^ як систематичну та конструктивну діяльність керівників та органів управління, одну з управлінських функцій, тобто контроль як діяльність;

^ як підсумкову стадію процесу управління, серцевиною якої є механізм зворотного зв’язку,

^ як складову процесу розробки, прийняття та реалізації управлінських рішень, яка безперервно бере участь у цьому процесі від його початку до завершення.

1 Елисеев в а. Управление всесоюзным промышленным объединением — Киев-Донецк: Вища школа, 1976. — с. 90.

2 Афанасьев в.Г Человек в управлении обществом. — м.: Политиздат, 1977. — с. 125.

3 Петров а с Управление предприятием. — м.: Знание, 1972. — с. 95.

Керівництво розпочинає здійснювати функцію контролю з визначення цілей і завдань або з моменту створення організації. Відсутність контролю породжує хаос, а координація й узагальнення діяльності структурних підрозділів стає не- можливою. Вже самі собою цілі, плани та структура організації визначають на- прями її діяльності, розподіляють зусилля та впливають на виконання робіт.

  1. Мета, завдання, об’єкт, предмет, суб’єкти та типи контролю

Б

удь-який контроль має багато ознак і характеристик: завдання, об'єкт і субєкт, типи та загальні види.

Основна мета контролю полягає у забезпеченні виконання управлінських рішень, успішному здійсненні завдань, попередженні можливих помилок.

У будь-якій діяльності мета контролю полягає у перевірці того, чи все відбувається згідно з ухваленим планом, діючими інструкціями та встановленими принципами.

Завдання контролю є загальними та конкретними.

Конкретні завдання поширюються тільки на якусь певну сторону діяльності об’єкта (фінанси, дотримання трудового законодавства, достовірність звітних даних), а загальні — всебічна діяльність об’єктів, що контролюються.

Основними завданнями контролю є:

^ визначення фактичного стану об'єкта чи його частини в даний момент часу; ^ прогнозування стану і поведінки об'єкта чи його частини на визначений майбутній період часу;

^ зміна стану та поведінки об'єкта чи його частини таким чином, щоби при зміні зовнішніх умов в допустимих межах були забезпечені необхідні й оптимальні значення характеристик об'єкта чи його частини;

^ завчасне визначення місця та причин відхилень значень характеристик об'єкта від заданих (тих, що передбачались);

^ збір, передача, обробка інформації про стан об'єкта;

^ забезпечення стійкого стану об'єкта при досягненні критичних значень характеристик об'єкта.

Об'єкт контролю — це те, що (хто) контролюється. В менеджменті об’єктами контролю є світове господарство, гос-

подарство окремих країн і регіонів, окремі галузі, сектори й промисловості, об’єднання фірм та окремі підприємства.

Всередині підприємства об’єктами контролю є всі, без винятку, виробничі процеси. Контролюються технологічні процеси, якість продукції, що виготов- ляється, витрати сировини та матеріалів, інструменти, використання основних

виробничих фондів, дані про продуктивність праці та заробітну плату, випуск і збут продукції, роботу обладнання, постачання сировини і матеріалів1.

До числа об’єктів контролю належать такі технологічні системи, як на- приклад, машина, агрегат, поточна лінія; технологічний ланцюжок: потік — лінія — цех — завод — об’єднання.

Предметом управління є отримання запланованого ре- зультату об’єктом управління.

Предмет контролю — це стан і поведінка об’єкта управ-

ління. Предметом контролю таких об’єктів, як холдинг, підприємство, орга- нізація, структурний підрозділ або їх окремі частини та елементи, є їх діяльність відповідно до діючих законів, норм, правил, рішень, тобто певний стан об’єкта контролю на конкретну дату.

Стан об’єкта контролю описується якісними, кількісними, структурними характеристиками, а також часовими і просторовими.

Характеристики відносно часу зумовлюють наявність попереднього, по- точного та заключного (підсумкового) контролю. Попередній контроль здійс- нюється з метою передбачення стану об’єкта або його окремих вузлів у май- бутньому. Поточний — визначає стан об’єкта в процесі виконання операції, заключний — після її завершення.

Характеристики, пов’язані з простором, засновані на наявності летучого та стаціонарного контролю. Летучий контроль передбачає необхідність виїзду суб’єкта контролю на територіально віддалений об’єкт. При стаціонарному — суб’єкт та об’єкт територіально розміщені разом.

Залежно від якісних характеристик розрізняють одиничний, множин- ний, одно- та багатофункціональний контроль. Контроль, пов’язаний з однією контрольованою величиною, називають одиничним, з багатьма — множинним або багатомірним.

Залежно від обсягу операцій, контроль поділяється на одно- та багато- функціональний.

Суб'єктом контролю може бути група людей або орга- нізація, яка наділена відповідними повноваженнями. За характером стосунків суб’єкта та об’єкта контролю, тобто

між тими, хто контролює і кого контролюють, розрізняють контроль внутрішній і зовнішній При внутрішньому —

суб’єкт та об’єкт контролю функціонують у межах однієї системи, а при зов- нішньому суб’єкт відокремлений, діє автономно, незалежно від об’єкта.

Залежно від завдання доцільно розрізняти лінійний функціональний та операційний типи контролю. При застосуванні лінійного типу контролю-