1 Робіне, Стефан п., ДеЧенцо, Девід а. Основи менеджменту / Пер. З англ. А. Олійник та ін. — к.: Видавництво Соломії Павличко “Основи", 2002. — с. 44-48.

2 Основы менеджмента. Учебное пособие / Сост. Е в. Проскудина. — Ижевск: тоо Внедренческое предприятие “Пик”, 1996. — с. 4.

Роль	Опис ролі	Характер діяльності
РОЛІ, ПОВ'ЯЗАНІ 3 ПРИЙНЯТТЯМ РІШЕНЬ
Підприємець	Вишукує можливості та перс- пективи розвитку всередині організації та зовні, розробляє та здійснює “проекти по вдоскона- ленню”, контролює розробку та виконання цих проектів	Формування стратегії, огляд ситуацій, ініціатива, контакти, зв’язки, пошук можливостей тощо
Ліквідатор порушень	Відповідає за коригуючі дії, коли в організації нагально по- стає необхідність важливих чи несподіваних змін	Обговорення стратегічних та оперативних питань, в т.ч. про- блем і кризових ситуацій
Розподілювач ресурсів	Приймає чи схвалює всі знач- ні рішення, що стосуються роз- поділу наявних активів чи ре- сурсів організації	Складає графіки, запити пов- новажень, бюджети, програмує роботу підлеглих
Ведучий переговори	Представляє організацію на всіх значних та важливих переговорах	Проводить переговори, укладає угоди, ухвалює рішення

Обов'язки менеджера поділяються на три групи:

1 Контроль за стосунками серед персоналу який передбачає керуючі та зв’язкові функції.

Ранг	Обов’язок	Процент часу	Частота виконання
1	Контроль	15	Щоденно
2	Вирішення проблем	12	Щоденно
3	Планування	11	Щоденно
4	Неформальне та усне спілкування	11	Щоденно
5	Спілкування з керівництвом	11	Щоденно
6	Відповіді на запити підлеглих	10	Щоденно
7	Навчання підлеглих	10	Щоденно
8	Звітність та кореспонденція	6	Щоденно
9	Створення і підтримка мотиваційної атмосфери	5	Щоденно
10	Розподіл часу	3	Щоденно
11	Відвідування засідань, нарад	3	Двічі на місяць
12	Самоосвіта і вдосконалення майстер- ності	1	Щотижня
13	Ділові консультації з підлеглими	1	Раз на два місяці
14	Представництво фірми	1	Щомісячно

1 Основы менеджмента. Учебное пособие для вузов / Под ред. Радугина a.A. — м.: Изда- тельство «Центр», 1997. — с. 18-20.

Ранг	Обов’язок	Процент часу	Частота виконання
1	Контроль	21	Щоденно
2	Розвиток і навчання підлеглих	14	Щоденно
3	Планування	14	Щоденно
4	Розподіл часу	10	Щоденно
5	Відвідування засідань, нарад	8	Щоденно
6	Ухвалення рішень	5	Щоденно
7	Самоосвіта і вдосконалення майстер- ності	5	Щоденно
8	Відповіді на запити підлеглих	4	Щоденно
9	Звітність та кореспонденція	4	Щоденно
10	Мотивація	3	Щоденно
11	Спілкування з керівництвом	3	Щоденно
12	Налагодження комунікаційних зв’язків	3	Раз на два місяці
13	Спілкування з підлеглими	3	Щоденно
14	Представництво фірми	3	Щоденно

РЕЗЮМЕ

1. Менеджмент (від англ. to manage — управляти) — це вміння досягати поставлених завдань, використовуючи працю,

інтелект та мотиви поведінки інших людей. Менеджмент — управління, керівництво, організація виробництва; сукупність методів, форм, засобів управ- ління виробництвом для досягнення поставлених завдань або визначеної мети.

Менеджер — управлінець, директор, завідувач, адміністратор, функціонер, найманий професійний керівник, що не є власником підприємства. Менеджер обов’язково займає постійну посаду і в його підлеглості знаходяться люди.

Бізнес — це діяльність, спрямована на отримання прибутку шляхом ство- рення та реалізації певної продукції, робіт чи послуг.

Бізнесмен і менеджер — поняття не тотожні. Суб’єкт у бізнесі називається бізнесменом (businessman) або комерсантом. Бізнесмен — це той, хто “робить гроші”, власник капіталу, що знаходиться в обігу і дає доход. Ним може бути ділова людина, у якої немає підлеглих, або власник, який не займає ніякої постійної посади в організації, але є утримувачем її акцій або членом правління.

Власник — суб’єкт власності, утримувач і розпорядник об'єктів власності (окрема особа, колектив, асоціація, держава). Капітал — це гроші, вкладені у бізнес, мета капіталовкладень — отримання прибутку.

Підприємництво — господарська діяльність підприємця, особливий, творчий тип господарювання (економічної поведінки). Підприємець — люди- на, що здійснює бізнес, розпочинає нову справу, реалізує певні впроваджен- ня, вкладає власні кошти в розвиток фірми.

Фірма — будь-яка організаційно-господарська одиниця, що здійснює під- приємницьку діяльність у галузі промисловості, торгівлі, будівництва, транс- порту, наданні послуг або кваліфікованих порад, виконанні робіт чи будь- якій іншій сфері діяльності, прагне досягти комерційних завдань і має ознаки юридичної особи.

Менеджмент — це процес планування, організації діяльності, мотивації і контролю (класичний перелік функцій менеджменту), необхідний для того, щоб сформулювати і досягти завдань організації.

2. Управлінська праця теж розподіляється. Одна з форм такого поділу має горизонтальний характер: розміщення конкретних керівників по окремих підрозділах (фінансовий відділ, виробничий відділ, служба маркетингу тощо), а друга — вертикальний, що створює рівні управління (інституційний, управ- лінський, технічний). Вони відрізняються колом обов’язків, метою діяльності, кваліфікацією та досвідом менеджерів та ін.

3. Відомі кілька підходів до сучасного менеджменту:

При системному підході організація розглядається, як сукупність взаємо- пов'язаних елементів: люди, структура, завдання і технологія, орієнтовані на досягнення визначеної мети в умовах змінного зовнішнього середовища.

Ситуаційний підхід передбачає, що придатність різних методів управління визначається ситуацією. Найефективнішим методом у конкретній ситуації є той, що найбільш їй відповідає.

2. Менеджери — це люди, відповідальні за отримання результатів кон- кретних зусиль інших людей. Роль — набір визначених правил поведінки, що відповідають конкретній установі чи конкретній посаді. Окрема особистість може вплинути на характер виконання ролі, але не на її зміст.

Десять управлінських ролей за визначенням Мінцберґа:

1. Міжособистісні ролі:

а) головний керівник;

б) лідер\

в) зв'язкова ланка.

2. Інформаційні ролі:

а) отримувач інформації;

б) розповсюджувач інформації;

в) представник.

3. Ролі, пов’язані з прийняттям рішень:

а) підприємець;

б) ліквідатор порушень;

в) розподілювач ресурсів;

г) ведучий переговори.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке менеджмент?

2. Менеджмент і управління. Чи є між ними відмінності?

3. Що таке капітал?

4. Чи потрібна суспільству конкуренція?

5. Навіщо потрібні рівні менеджменту?

6. Які функції виконують менеджери в організаціях?

7. У чому полягають основні відмінності між системним та ситуаційним, підходами у менеджменті?

8. Якими є формальні ознаки організації?

9. Як підприємництво впливає на розвиток суспільства?

10. Наведіть аргументи на користь ринкового середовища?

Нові категорії та поняття

Менеджмент.

Менеджер.

Управління.

Адміністрування.

Мікро- та макроекономіка. Бізнес, бізнесмен.

Управління бізнесом.

Власник.

Капітал.

Підприємництво, підприємець. Підприємницька структура. Фірма. Організація.

Підприємство.

Рівень управління. Управлінська майстерність. Системний та ситуаційний підходи до управління. Система. Види систем. Управлінська роль.

Ролі керівника:

^ міжособистісні,

^ інформаційні,

^ ролі, пов'язані з прийняттям рішень.

СИТУАЦІЇ ДЛЯ АНАЛІЗУ до теми 1

Ситуація 1

Генрі Форд І та Альфред П. Слоун молодший були видатними керів- никами, що вписали свої імена в історію менеджменту. Вони протистояли один одному у 20-х рр. ХХ-го ст., коли вперше виникла концепція управ- ління як професії та наукової дисципліни.

Генрі Форд — класичний тип авторитарного підприємця, який завжди наполягає на своєму, зневажаючи наукові теорії. Переконаний у власній правоті та безпомилковості, він вважав своїх підлеглих “помічниками”, “виконавцями”. На фірмі «Форд Мотор» лише одна людина залишала за собою право ухвалювати важливі рішення з будь-якими наслідками — сам Г. Форд. Якщо “помічник” мав сміливість висловити свою думку, навіть аргументовану, яка не збігалася з думкою Форда, він, як правило, втрачав роботу. Жодна ініціатива не схвалювалася, Г.Форд особисто приймав рішен- ня з будь-яких питань.

Форд дуже критично й вороже сприйняв пропозиції А. Слоуна щодо реорганізації компанії «Дженерал Моторе» і насміхався над ними: “Людина безцільно проводить час, відповідальності кожен уникає, потураючи мудрос- ті ледарів, що дві голови краще ніж одна”. Загальні принципи Форда виз- начались однією фразою: “Будь-який покупець може придбати автомобіль такого кольору, якого тільки забажає, до тих пір, поки автомобіль залиша- ється чорним”.

У Форда було достатньо підстав аби насміхатися з Слоуна. За 12 років Форд перетворив крихітну механічну майстерню в гігантську галузь, що змінила американське суспільство. Більш того, він зробив це, збагнувши як продукувати автомобіль, що продавався лише за $290, сплачуючи при цьому одну із найвищих ставок того часу — $5 за тиждень. Так багато людей купили його знамениту модель «Т», що в 1921 р. «Форд Мотор» контро- лював 56% ринку легкових автомобілів і заодно майже весь світовий ринок.

Фірма «Дженерал Моторе» була в той час конгломератом з кількох на- півнезалежних компаній, хаотично змішаних за колючим дротом, контро- лювала лише 13% ринку і плавно дрейфувала до неминучого банкрутства. На щастя, сім’я Дюпонів, з метою врятування величезних капіталовкладень в акції «Дженерал Моторе» прийняла на себе провадження її справ ще до тих пір, поки не відбувся фінансовий крах. П’єр С. Дюпон призначив президентом фірми Альфреда П. Слоуна.

Слоун швидко втілив у дійсність плани, з яких насміхався Генрі Форд. Реорганізована «Дженерал Моторе» мала велику та впливову групу управ- ління, а більшість людей отримало право самостійно приймати важливі рішення.