Тема 3. Податкова політика в системі державного регулювання

1. Суть податкової політики і податкового механізму.

2. Цілі податкової політики.

3. Принципи формування податкової політики держави.

4. Типи і форми податкової політики.

5. Поняття податкового тягаря, методи його вимірювання.

1. Суть податкової політики і податкового механізму.

Податкова політика держави є складовою частиною економічної політики, яка базується на сукупності юридичних актів, що встановлюють види податків, зборів та обов’язкових платежів, а також порядок їх стягнення та регулювання. Держава самостійно проводить податкову політику, виходячи із завдань соціально-економічного розвитку.

Податкова політика визначає суть, структуру та роль системи оподаткування. Важливою умовою проведення ефективної податкової політики є її стабільність і передбачуваність, завдяки чому у підприємств виникає можливість планувати господарську діяльність та правильно оцінювати ефективність прийнятих рішень.

Податкова політика – це діяльність держави у сфері встановлення і стягнення податків, зборів та обов’язкових платежів.

Податкова політика – це політика держави у сфері оподаткування, яка передбачає маніпулювання податками для досягнення певних цілей (поповнення доходів бюджету, збільшення обсягів виробництва, зайнятості, зниження рівня інфляції тощо).

Податкова політика визначається рівнем державного втручання в економічний розвиток. Відповідно до цього вона за своїм характером може бути активною, нейтральною, пасивною.

Таким чином, податкова політика – це система спрямованих дій та певних економічних, правових і організаційно-контрольних урядових заходів для досягнення визначених завдань, що стоять перед суспільством, за допомогою податкової системи країни. Зміст та цілі податкової політики можуть змінюватись залежно від об’єктивних та суб’єктивних факторів та обумовлені соціально-політичним ладом суспільства.

Здійснюється податкова політика через існуючий механізм оподаткування – сукупність правових та організаційних форм, способів, методів, інструментів, що регулюють податкові відносини між економічними суб’єктами.

Податковий механізм використовується державою як інструментарій податкової політики для економічного впливу на суспільне виробництво, його структуру та динаміку, на стан науково-технічного прогресу. Отже, податкова політика держави визначає цільову спрямованість податкового механізму.

Вона має бути сформована таким чином, щоб, з одного боку, забезпечити виконання базової функції податків – фіскальної, а з іншого – сприяти реалізації регулюючої функції податків з метою посилення впливу податкового механізму на процеси відтворення.

2. Цілі податкової політики.

Мета податкової політики, як і в цілому економічної і фінан­сової, не є чимось догматичним. На певному ступені економічного розвитку вона формується під впливом цілого ряду факторів, основ­ними із яких виступають економічна і соціальна ситуації в країні, розклад соціально-економічних сил в суспільстві.

Мета податкової політики в значній мірі обумовлена також соціально-економічною будовою суспільства, стратегічними завданнями розвитку економіки держави, участі держави в міжнародному поділі праці.

При формулюванні цілей податкової політики слід виходити з об’єктивних функцій податків, тобто вираження їх сутнісних власти­востей, суспільного призначення податку як інструменту перерозпо­ділу національного доходу.

Виходячи з переліку основних податкових функцій визначимо цілі податкової політики.

1. Фінансова ціль. Забезпечення потреб усіх рівнів влади у фінан­сових ресурсах, достатніх для проведення економічної і соціальної політики, а також для виконання відповідними органами влади покладених на них функцій. Дана мета є практичним втіленням фіскальної функцій податків і реалізується через відстоювання державною владою позицій з таких питань, як частка податків у валовому національному продукті і загальній сумі доходів бюджет­ної системи, заходи податкового контролю, відповідальність за податкові правопорушення.

Про важливість фінансової мети свідчить той факт, що на сьогод­ні частка податків в дохідній частині зведеного бюджету України перевищує 70% загальної суми доходів. Аналізуючи динаміку структури податкових надходжень за останні роки, не­важко не помітити, що найбільшу питому вагу в загальній сумі податкових надходжень займають три податки – податок на додану вартість, податок з прибутку, податок на доходи фізичних осіб. Причому намічається тенденція до усереднення їх значення в межах 20-25%.

2. Економічна ціль. Досягнення гнучкого економічного розвитку країни, регіонів, муніципальних утворень, окремих суб’єктів госпо­дарювання. Регулювання економіки – прояв розподільчо-регулюючої функції податків через використання податкових режимів для нако­пичень та інвестицій, співвідношення прямих і непрямих податків, визначення крайніх меж податкових вилучень для окремих галузей і сфер діяльності.

3. Соціальна ціль. Згладжування нерівності в рівнях доходів населення, що виникає в процесі ринкових відносин. Дана мета податкової політики безпосередньо пов’язана з соціальною функ­цією податків і виявляється через прогресивне оподаткування, встановлення межі податкових вилучень для окремих прошарків і класів населення, співвідношення прямих і непрямих податків.

Зазначимо, що цілі податкової політики не є чимось застиглим і нерухомим. Вони формуються під дією цілого ряду чинників, найважливішими з яких є економічна і соціальна ситуації в країні і регіонах, розстановка соціально-політичних сил в суспільстві.

Якщо функції податків є виразом внутрішньої їх суті та не залежать від соціально-економічної ситуації в країні і її націо­нальних особливостей, то цілі податкової політики конкретні в пев­ний період часу і формуються з урахуванням досягнутого рівня економічних відносин і соціально-економічної політики.

Цілі податкової політики визначають її аспекти, або напрями: фінансовий, економічний, соціальний. Окремим аспектом слід роз­глядати організаційний, пов’язаний з організацією і діяльністю податкових служб.

Цілі, на досягнення яких направлена податкова політика, впли­вають на вибір методів її здійснення, тобто способів практичної реалізації.