2. Вибір та затвердження теми курсової роботи

Тематика курсових робіт розробляється та щорічно поновлюється з урахуванням нових підходів та досягнень екологічної науки.

Як правило, студенту пропонуються варіанти проведення моніторингових робіт тих об’єктів, які розміщені на території його проживання.

Студент може самостійно обирати тему курсової роботи з обґрунтуванням доцільності її розробки. Не пізніше другого тижня відповідного семестру він уточнює тему разом з керівником і вона затверджується на засіданні кафедри.

Науковий керівник призначається завідувачем кафедри з числа осіб професорсько-викладацького складу кафедри.

Науковий керівник курсової роботи:

• надає допомогу в складанні плану написання курсової роботи;

• рекомендує студенту спеціальну, нормативну літературу та інформаційні джерела за обраною темою курсової роботи;

• регулярно консультує студента, а при необхідності організовує консультації у інших викладачів, контролює графік виконання ним курсової роботи, її якість та інформує завідувача кафедрою про хід підготовки роботи до захисту;

• визначає готовність курсової роботи до захисту, дає їй попередню оцінку.

Науковий керівник допомагає студенту визначити перелік джерел, параметрів, за якими буде організований моніторинг.

Орієнтовні теми курсових робіт:

Тема №1: Грунтовий екологічний моніторинг на прикладі: (міста, села, району проживання).

Наголосити:

а) інформація про землекористування;

б) ґрунти по відмінах;

в) характеристика ґрунтів (відмін типових);

г) забруднення ґрунтів (пестициди, важкі метали, радіонукліди, звалища, могильники);

д) джерела забруднення (добрива, пестициди і агрохімікати, великі тваринницькі комплекси ВРХ, якщо є – кислотні дощі; великі авто- та залізничні магістралі); якщо є – стихійні лиха);

е) розрахунок еколого-агрохімічного балу;

є) регресійні розрахунки;

ж) розробити систему екологічного моніторингу (стаціонарні пости, їх кількість, врахування законодавства, громадськість, обов’язково – схеми, карти із нанесенням стаціонарних постів спостережень, маршрутів пересувних постів, їх регулярності);

• відбір зразків (методика, з якої площі).

Тема № 2: Екологічний моніторинг атмосферного повітря міста, району, області

а) від стаціонарних джерел;

б) від пересувних джерел.

Наголосити:

- шкідливі компоненти та фактори від джерел забруднення (викиди в атмосферне повітря; фізичні фактори – шум, вібрація, електромагнітне випромінювання);

• рівні існуючих ГДК, ДР, ТДВ;

• організація постів, маршрутів, частота визначень;

• методики відбору зразків, проведення визначень та застосування приладів, які будуть використуватись;

• врахування рози вітрів (для стаціонарних постів);

• рекомендації щодо покращення стану.

Тема №3: Моніторинг поверхневих вод на прикладі річки, меліоративної системи, озера.

Наголосити:

- система розміщення геологічних створів;

- аналіз і виявлення можливих великих забруднювачів (підприємства, ферми, склади, автоколони тощо);

- методики відбору зразків;

- прогнозні регресій ні моделі.

Тема №4: Організація радіоекологічного моніторингу території району, області.

Наголосити:

- наслідки радіаційного забруднення території внаслідок аварії на ЧАЕС;

- інші джерела радіоактивних забруднень;

- основні види радіоізотопів;

- параметри радіоактивності (згідно ДР-97);

- методики досліджень;

- аналіз ситуації та довготривалі прогнози.

Тема №5: Організація фонового екологічного моніторингу на території ПЗФ (природно-заповідного фонду).

Наголосити:

- значення фонового моніторингу;

- особливості проведення;

- хто має право проводити і хто вже проводив;

- основні параметри та спрямованість системи моніторингу.

Тема №6: Організація кризового екологічного моніторингу на прикладі конкретного об’єкту (військовий аеродром, нафтобаза, АЗС, кар’єр, шахта, сміттєзвалище, склад отрутохімікатів.

Наголосити:

- значення кризового моніторингу

- особливості проведення;

- параметри, які необхідно контролювати;

• розробити модель управління;

• запобіжні заходи.

Тема №7: Організація екологічного моніторингу або лісоекологічного моніторингу біологічного різноманіття (або з використанням біоіндикації) певної території (село, місто, природно-заповідні об’єкти місцевого значення)

Наголосити:

• значення;

• особливості організації того чи іншого виду моніторингу;

• історична цінність;

• методи, що використовуються;

• рекомендації щодо збереження, відтворення.

Теми додаткові:

* Моніторинг конкретного промислового об’єкту (КРЗ, ЛПЗ, Рожищесільмаш, Ковельсільмаш, завод синтетичних шкір, залізниці (магістралі));

* Громадський моніторинг об’єкта.