31. Поняття та загальні вимоги до бухгалтерської фінансової звітності.

Узагальнення даних обліку та одержання підсумкових показ­ників, що характеризують діяльність підприємства, здійснюється шляхом складання звітності за звітний період. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року. Баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня кварталу або року. Перший звітний пе­ріод новоствореного підприємства може бути меншим за 12 міся­ців, але не може бути більше 15 місяців. Звітним періодом підп­риємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до моменту його ліквідації.

Згідно з чинним господарським законодавством та установ­чими документами підприємства зобов’язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, власникам, органам державної виконавчої влади та іншим користувачам (податковим, фінансовим, статистичним органам, фондам, банкам тощо). Державна регламентація звітно­сті викликана необхідністю узагальнення показників звітності пі­дприємств, видів економічної діяльності з метою розрахунку ма- кроекономічних показників Державним комітетом статистики України, яким встановлюються єдині правила та форми складан­ня і показники звітності. За порушення цих правил та вимог на посадових осіб підприємства можуть бути накладені адміністра­тивні стягнення.

Метою складання фінансової звітності є надання користува­чам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Для досягнення поставленої мети та вико­нання завдань щодо задоволення інформаційних потреб користу­вачів звітність повинна відповідати таким вимогам:

1. зрозумілість для користувачів - грунтується на припущен­ні, що користувачі мають відповідні знання з економіки та бухгалтерського обліку і ретельно досліджуватимуть звіт­ність;

2. доречність - здатність інформації впливати на економічні рішення користувачів шляхом оцінювання минулих, пото­чних чи майбутніх подій або ж забезпечити підтвердження чи коригування минулих оцінок користувачів;

3. суттєвість. Інформація є суттєвою, якщо її пропуск або не­правильне відображення може вплинути на економічні рі­шення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів;

4. достовірність - відсутність у фінансовій звітності суттєвих помилок та упередженості, що дає користувачам можли­вість покластися на неї тією мірою, якою вона відображає або, як очікується, відображатиме реальний стан справ пі­дприємства;

5. порівнюваність - можливість користувачів порівнювати: фінансові звіти підприємств за різні періоди; фінансові зві­ти різних підприємств;

6. своєчасність - можливість втрати звітністю своєї доречно­сті через надмірну затримку надання її користувачам. Ке­рівництво має знайти оптимальне співвідношення між сво­єчасністю надання звітності та забезпеченням її достовір­ності.

Для забезпечення дотримання перелічених вимог фінансова

• звітність повинна містити дані про:

• підприємство (повну назву, організаційно-правову форму, міс­це знаходження, назва органу управління, якому підпорядко­вується підприємство, назва материнської (холдингової) ком­панії, опис основної діяльності підприємства, середню чисель­ність персоналу за звітний період);

• дату звітності та звітний період. Якщо період, за який складено фінансовий звіт відрізняється від звітного періоду, передбаче­ного ПСБО, причини і наслідки цього повинні бути розкриті в примітках до фінансової звітності;

• валюту звітності та одиницю її виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинне розкрити причини цього і методи, які були використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу;

• відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періо­дів для порівняння показників у динаміці, розрахунку та аналі­зу зрушень у структурі, побудові рядів динаміки для потреб економічного аналізу;

• облікову політику підприємства та її зміни шляхом опису принципів оцінки статей звітності, методів обліку щодо окре­мих статей звітності;

• консолідацію фінансових звітів;

• припинення окремих видів діяльності;

• обмеження щодо володіння активами;

• участь у спільних підприємствах;

• виявлені помилки минулих років та їх коригування;

• переоцінювання статей фінансових звітів;

• іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними ПСБО.

Фінансові звіти відображають наслідки та результати діяль­ності, шляхом об'єднання їх в основні класи за економічними ха­рактеристиками, які називаються елементами фінансових звітів. До елементів фінансових звітів відносяться: активи, зобов’язання, власний капітал, доходи, витрати.

Стаття, яка відповідає визначенню елемента, має бути визна­на (наведена) у фінансовій звітності, якщо вона відповідає таким критеріям:

• існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх еконо­мічних вигод, пов'язаних з цією статтею;

• оцінка статті може бути достовірно визначена.