- •Панасенко б. Д.
- •Фізична географія материків та океанів
- •Навчальне видання Панасенко Борис Давидович Фізична географія материків та океанів
- •Загальна характеристика фізико-географічних умов світового океану Загальні відомості
- •Площі основних геоморфологічних елементів дна Світового океану (за о. К. Леонтьєвим та ін., 1974).
- •Будова земної кори під океанами
- •Загальні риси рельефу підводної окраїни материків і шельфу
- •Особливості рельєфу і геологічна будова перехідних зон та ложа океану
- •Серединно-океанічні хребти
- •Походження та розвиток Світового океану
- •Донні відклади Світового океану
- •Надходження осадових відкладів в океан
- •Корисні копалини Світового океану
- •Основні риси клімату Світового океану
- •Водний баланс, температура та солоність вод Світового океану
- •Динаміка вод Світового океану
- •Органічний світ
- •Географічна зональність Світового океану
- •Фізико-географічне районування та класифікація природних комплексів Світового океану
- •Енергетичні ресурси Світового океану
- •Охорона океанічних вод
- •Тихий океан
- •Геологічна будова та рельєф дна
- •Донні відклади і корисні копалини
- •Гідрологічний режим
- •Температура та солоність поверхневих вод
- •Органічний світ
- •Фізико-географічне районування
- •Атлантичний океан
- •Геологічна будова та рельєф дна
- •- Канарська, V - Гвіанська, VI - Бразильська, viі - Ангольська. Vi11 - Аргентинська, XI - Калська
- •Донні відклади і корисні копалини.
- •Органічний світ
- •Фізико-географічне районування
- •Індійський океан
- •Геологічна будова та рельєф дна
- •Донні відклади і корисні копалини.
- •Гідрологічний режим
- •Органічний світ
- •Фізико-географічне районування океану
- •Північний льодовитий океан
- •Геологічна будова і рельеф дна
- •Гідрологічний режим
- •Регіональний огляд
- •Низька Африка
- •Г©алогічний профіль через Анди в район; гори Аконкагуа:
- •- Андезити; 2 - Інтрузії: з - гранта; 4 - гіпс
- •- Трапові східчасті плаю; 8 -- швові плато; 9 - плато (залишки давніх складчастих споруд);
- •Діаграма річного ходу температур і опадів у різних частинах Південної Америки.
- •- Субекваторіальний; 9 - тропічний вологий (океанічний); 10 - тропічний континентальний:
- •Внутрішні води
- •Природні зони
- •Людина на материку
- •Регіональний огляд
- •. Загальні відомості
- •Внутрішні води
- •Грунти, рослинність і тваринний світ
- •Географічні пояси і природні зони
- •Людина на материку
- •XX столітті, прибуло багато переселенців з Азії (Японія, Китай тощо), Регіональний огляд
- •Кордільсри,
- •Фізична географія Материків та океанів
Надходження осадових відкладів в океан
/за Бондаревим, Лісициним/ (у млрд./тза рік)
Джерела осадових відкладів |
Кількість |
Твердий стік річок |
18,3 |
Розчинений стік річок |
1,2 |
Твердий стік льодовиків |
1,2 |
Еолові |
2,0 |
Абразія берегів і дна |
0,9 |
Вулкани |
1,7 |
Біогенний матеріал |
1,8 |
Всього |
27,1 |
Таким чином, сучасне накопичення відкладів визначається спільним впливом ряду факторів, найважливішими з яких є: рельєф та особливості будови суші, від яких залежить річковий стік; глибина океану, нахил дна та особливості його поверхні; зміни клімату; напрям та швидкість течій; біологічна продуктивність; вулканічна діяльність.
Перелічені фактори в тій чи іншій мірі діють одночасно, що і визначає виключно строкату картину розподілу основних типів океанічних відкладів різноманітного походження.
Понад 50% площі диа Світового океану вкрита глибоководною червоною глиною і форамініферовими відкладами. Це найпоширеніші типи поверхневих відкладів на Землі.
Майже 1370 млн. т. відкладів у водах Світового океану одночасно перебувають у зваженому стані.
У розподілі донних відкладів Світового океану чітко проявляється закон широтної географічної зональності. У тропічних і помірних поясах до глибини 4500-5000 м дно океану вкрите біогенними вапняковими відкладами, а глибше - червоними глинами. Субполярні пояси займає кремнієвий біогенний матеріал, а полярні - теригенний (головним чином айсберговий).
Швидкість накопичення відкладів у Світовому океану визначається її товщею, яка утворилася на дні за 1000 років. У деяких районах ложа океану вона складає лише 0,1-0,3 мм за 1000 років (накопичення глибоководних червоних глин). Таким чином, тут навіть за мільйон років
зв
товща відкладів буде не більшою 10-30 см. Навіть у межах СОХ, значно віддалених від материків, швидкість накопичення відкладів дещо вища (а рахунок активної підводної ерозії та акумуляції вулканогенних продуктів. Правда, в умовах розчленованого підводного рельєфу СОХ накопичення відкладів тут відбувається лише в окремих локальних пониженнях і, звичайно, в рифтовій долині. Біля узбережжя, в улоговинах морів перехідних зон і в окремих жолобах швидкість накопичення відкладів досягає десятків сантиметрів за 1000 років. Середня швидкість накопичення відкладів у Світовому океані - 50 мм за 1000 років.
Максимальною швидкістю характеризується накопичення теригенних відкладів узбережжя, особливо в зоні вологого клімату - зоні максимальної денудації та зносу. Тут швидкість накопичення відкладів вимірюється метрами за 1000 років, а поблизу гирл великих річок - десятками і сотнями метрів за тисячоліття. Такі ділянки, проте, займають порівняно невелику частину площі Світового океану.
У розподілі швидкості накопичення відкладів також чітко проявляється закон географічної зональності. Велика кількість алювію виноситься річками екваторіального поясу, тому в цих районах значна швидкість накопичення теригенних відкладів. Проте тут багато і біогенних відкладів, тому що для цих районів характерна висока біологічна продуктивність. Райони тропічного поясу, де панують засушливі умови, мають низьку швидкість накопичення відкладів. У помірних поясах, де зволоженість більша, швидкість знову зростає.