Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Панасенко Б.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
928.39 Кб
Скачать

Надходження осадових відкладів в океан

/за Бондаревим, Лісициним/ (у млрд./тза рік)

Джерела осадових відкладів

Кількість

Твердий стік річок

18,3

Розчинений стік річок

1,2

Твердий стік льодовиків

1,2

Еолові

2,0

Абразія берегів і дна

0,9

Вулкани

1,7

Біогенний матеріал

1,8

Всього

27,1

Таким чином, сучасне накопичення відкладів визначається спільним впливом ряду факторів, найважливішими з яких є: рельєф та особливості будови суші, від яких залежить річковий стік; глибина океану, нахил дна та особливості його поверхні; зміни клімату; напрям та швидкість течій; біологічна продуктивність; вулканічна діяльність.

Перелічені фактори в тій чи іншій мірі діють одночасно, що і визначає виключно строкату картину розподілу основних типів океанічних відкладів різноманітного походження.

Понад 50% площі диа Світового океану вкрита глибоководною червоною глиною і форамініферовими відкладами. Це найпоширеніші типи поверхневих відкладів на Землі.

Майже 1370 млн. т. відкладів у водах Світового океану одночасно перебувають у зваженому стані.

У розподілі донних відкладів Світового океану чітко проявляється закон широтної географічної зональності. У тропічних і помірних поясах до глибини 4500-5000 м дно океану вкрите біогенними вапняковими відкладами, а глибше - червоними глинами. Субполярні пояси займає кремнієвий біогенний матеріал, а полярні - теригенний (головним чином айсберговий).

Швидкість накопичення відкладів у Світовому океану визначається її товщею, яка утворилася на дні за 1000 років. У деяких районах ложа океану вона складає лише 0,1-0,3 мм за 1000 років (накопичення глибоководних червоних глин). Таким чином, тут навіть за мільйон років

зв

товща відкладів буде не більшою 10-30 см. Навіть у межах СОХ, значно віддалених від материків, швидкість накопичення відкладів дещо вища (а рахунок активної підводної ерозії та акумуляції вулканогенних продуктів. Правда, в умовах розчленованого підводного рельєфу СОХ накопичення відкладів тут відбувається лише в окремих локальних пониженнях і, звичайно, в рифтовій долині. Біля узбережжя, в улоговинах морів перехідних зон і в окремих жолобах швидкість накопичення відкладів досягає десятків сантиметрів за 1000 років. Середня швидкість накопичення відкладів у Світовому океані - 50 мм за 1000 років.

Максимальною швидкістю характеризується накопичення теригенних відкладів узбережжя, особливо в зоні вологого клімату - зоні максимальної денудації та зносу. Тут швидкість накопичення відкладів вимірюється метрами за 1000 років, а поблизу гирл великих річок - десятками і сотнями метрів за тисячоліття. Такі ділянки, проте, займають порівняно невелику частину площі Світового океану.

У розподілі швидкості накопичення відкладів також чітко проявляється закон географічної зональності. Велика кількість алювію виноситься річками екваторіального поясу, тому в цих районах значна швидкість накопичення теригенних відкладів. Проте тут багато і біогенних відкладів, тому що для цих районів характерна висока біологічна продуктивність. Райони тропічного поясу, де панують засушливі умови, мають низьку швидкість накопичення відкладів. У помірних поясах, де зволоженість більша, швидкість знову зростає.