Людина на материку

Корінних мешканців материка почали називати індіанцями після відкриття Америки Колумбом, який помилково вважав, що відкриті ним землі - це Індія. Європейці, ступивши на материк, зустрілися з ».сленними племенами і народами, які знаходилися на різних етапах г^спільного і культурного розвитку. Найвищий рівень мали індіанці Центральної Америки - майя, ацтеки та ін. Вони будували міста з 'агатоповерховими будинками складної архітектури, мали писемність истему рахунку, знали обробку металів, гончарні та інші промисли, лнуване та терасове землеробство тощо. Від них європейці дізналися и о тютюн, томати, кукурудзу, картоплю, квасолю, гарбузи тощо.

Питання про походження корінного населення Америки тривалий Ас було невирішеним. Гіпотезу про автохтонність корінного населення іуло відкинуто, бо на материку не знайдено залишків древньої людини. Вважали, що людина прийшла в Америку з Європи через Атлантичний океан, або з Південно-Східної Азії через острови Океанії. Проте ще у XVIII столітті російський вчений, дослідник Камчатки С. П. Краше- ніншков першим висловив припущення, що Америка була заселена через Берінгову протоку і Аляску. В Північній Америці не знайдено жодних ознак того, що тут існував самостійний центр походження людини.

Майже весь палеоген і неоген на значній частині Берінгового та Чукотського морів була суша - Берінгія, яка з’єднувала Євразію і Північну Америку. Це була досить рівнинна поверхня з рядами невисоких горбів. Недавно океанографи знайшли на дні морів сліди давньої берегової лінії цієї суші, підводні річкові долини, улоговини давніх озер. Поступово Берінгія опустилася і близько мільйона років тому утворилася Берінгова протока, а через деякий час вся суша, за винятком найвищих масивів, що виступають над поверхнею океанів у вигляді островів була затоплена водою.

Серед вчених домінує точка зору, то близько 25-30 тисяч років тому людина проникла з північного сходу Азії через Берінгію на Аляску і поступово заселила материк, просуваючись на південь по долині річки Маккензі. Багато дослідників вважають, що це було значно раніше (50 і навіть 70 тисяч років тому) і заселення проходило кількома етапами на протязі тривалого часу. Доведено, що Пенсільванія була заселена вже 20000 років тому. Мексиканський вчений Хуан Армента знайшов поблизу міста Пуебла залишки давньої стоянки первісної людини, яка, як показав радіовуглецевий аналіз, жила тут близько 30 тис. років тому. В США та Канаді, хоча вони знаходяться і північніше, таких знахідок поки-що не знайдено. В розкопках знайдено кам’яні сокири, лук, стріли, що свідчить про те, що перші поселенці займалися полюванням та рибальством.

Населення континенту поділяється на кілька груп різних за походженням, расовими ознаками і чисельністю: корінне населення (індіанці, ескімоси і алеути), вихідці з європейських країн та Азії, а також негри. Індіанці утворюють кілька антропологічних типів, які практично не відрізняються між собою. Для них характерний прямий ніс з високим переніссям, вузьке обличчя, майже непомітний епікантус

• вузький розріз очей. Всі індіанці материка антропологічно єдині. Алеути і ескімоси найкраще зберегли ознаки монголоїдної раси: жовтуватий колір шкіри, жорстке пряме волосся, широке вилицювате обличчя, низький ріст, епікантус. За період заселення Північної Америки європейці знищили значну кількість корінних жителів. Зник ряд племен зі своєю культурою і побутом, інші були загнані в резервації. В південні штати СІНА було завезено з Африки негрів для роботи на плантаціях. Від змішаних шлюбів з’явилися метиси, мулати і самбо. Пізніше, в