Температура та солоність поверхневих вод

Відносно велика частина Тихого океану знаходиться в низьких широтах. Тихий океан має обмежений зв'язок з Північним Льодовитим океаном, а південний полярний район також слабо впливає на темпера­турний режим. Тому Тихий океан найтепліший. На його поверхні середня температура води на 2° вища, ніж в Атлантичному та Індійському океанах.

Максимальні середньорічні температури +25°, +29° пов'язані з екваторіальними і тропічними широтами. Середньорічна температура води Тихого океану складає +19,1°.

Під впливом морських течій та вітрів у тропіках і субтропіках західна частина океану тепліша за східну на 2-5°, а в помірних широтах Північної півкулі західна частина океану в усі сезони холодніша за східну: влітку на 3°, взимку - на 7°. У помірних і високих широтах Південної півкулі у зв'язку з характером течій та вітрів різниці в температурах між сходом і заходом практично немає.

Максимальна солоність води - у поясах високого тиску. В напряму від поясів високого до поясів низького тиску відбувається поступове зниження солоності води. Лише в приекваторіальних районах вона дещо підвищена порівняно з водами високих широт. Ці відміни, як і в інших районах Світового океану, обумовлені співвідношенням опадів та випаровування. У поясах високого тиску солоність 35,5%о - 36,5%о, у приекваторіальних районах - 34,5%о і менше, у високих широтах - 32%о на півночі та 33,5%о на півдні.

Таким чином, солоність поверхневих вод Тихого океану вища в південній частині, ніж у північній. Це пояснюється значною кількістю прісної води, яку приносять численні річки. Понижена солоність і в районі Каліфорнійської течії, яка несе менш солоні води з помірних широт.

Прозорість води в антарктичних і помірних широтах північної частини Тихого океану - 15-25 м, у тропіках і приекваторіальних районах до 30м.

У північній частині Тихого океану крига утворюється в окраїнних морях біля берегів Євразії. Незначна кількість криги виноситься Курило- Камчатською течією на південь. У затоці Аляска зустрічаються невеликі айсберги від льодовика Маласпіна. У південній частині Тихого океану крига поширюється до 6\°- 64° пд. ш., іноді до 54° пд. ш. Біля берегів

Антарктиди весь рік існують крижані поля. Материкові льодовики Антарктиди утворюють численні айсберги, які в лютому-березні виносяться до 46-48° пд. ш. Основний район виникнення айсбергів- шельфовий льодовик Росса.

Найбільші припливи (І2 м) зафіксовані в затоці Кука на Алясці, а в Південній півкулі - біля берегів Австралії (7,2 м).

120^е 140° 160* -180° 160%Ю 120^е

Карта солоності поверхневого шару вод Тихого океану (в %о)

Органічний світ

Органічний світ Тихого океану - найбагатший за числом видів і екологічних угрупувань, біомасою та біологічними ресурсами. У цьому океані знаходяться понад 50% біомаси Світового океану. Це пов'язано з розмірами океану, різноманітністю екологічних умов і тривалою історією розвитку.

Фітопланктон Тихого океану складається в основному з мікро­скопічних одноклітинних водоростей (близько 1300 видів). Майже 50% цих водоростей перидинеї, дешо менше - діатомеї. Більша частина рослинності зосереджена в мілководних районах і в зонах апвелінга. де постійно стикаються холодні глибинні і теплі поверхневі води. Донна рослинність нараховує біля 4 тисяч видів водоростей і до 29 видів квіткових рослин. Дія холодних і помірних зон Тихого океану характерний масовий розвиток бурих водоростей, особливо ламінарієвих. У Південній півкулі поширена макроцістіс — гігантська водорость завдовжки до 200 м. У тропіках особливо поширені фукусові, крупні зелені (каулерпа) і вапнякові червоні водорості з родини коралінових, які разом з кораловими поліпами є рифоутворюючими організмами.

Фауна Тихого океану за видовим складом у 3-4 рази багатша, ніж в інших океанах. Особливо багата фауна тропічних вод. Так, у морях Південно-Східної Азії відомо понад 2 тисячі видів риб, а в північних морях біля берегів Євразії - лише 300. Але і в цих морях (Охотське, Берінгове) видів риб удвоє більше, ніж у Зірка та риба терпуг морях інших океанів із тими ж

кліматичними умовами. Фауна молюсків у тропічній зоні Тихого океану включає понад 6 тис. видів, а в Баренцовому морі, наприклад, їх близько 200. Дія Тихого океану характерна також багата фауна коралів та численні морські зірки.

Важливими особливостями фауни Тихого океану є її давність та ендемізм. Це морські їжаки, риби, які не збереглися в інших океанах (іорданія, гільбертідія та ін.). 95% усіх видів лососевих живуть у Тихому океані. Ендемічні форми характерні і для ссавців - дюгоні, морські котики, сивучі, морські бобри (калани) живуть лише в Тихому океані. Багатьом, представникам фауни цього океану властивий гігантизм. У північних широтах відомі гігантські мідії та устриці, в екваторіальній зоні відомий найбільший молюск тридакна, маса якого досягає 300 кг.

Високий тиск, низька температура води визначають обмеженість чисельності видів морських організмів на значних глибинах. Так, на глибині понад 8500 м живуть лише 45 видів, з яких 70% -- ендеміки. Тут домінують голотурії, які ведуть малорухливий спосіб життя і здатні пропускати через свій організм величезну кількість мулу, по суті єдиного іжерела живлення на цих глибинах. За ними по чисельності йдуть поліхети, офіури, сіпункуліди.

Органічний світ дна і глибинних товщ Тихого океану вивчений ще недостатньо. У 1985 році поблизу Японії в зоні субдукції на глибинах 3800-6000 м були знайдені невідомі види великих молюсків - каліптогенів. У 1977 році в Тихому океані, в Галапагоському рифі, між літосферними плитами Кокос і Наска були знайдені багаті на органічний світ ділянки. Увагу вчених привернули білий краб, вестіментіфери - великого розміру черви, водорості та інші рослини і тварини з яскравим забарвленням. Було виявлено, що деякі види червів живуть в умовах, де температура близька до +260°.

Ділянки дна з багатим органічним світом назвали екологічними оазисами і часто вони пов'язані з гарячими джерелами - гідротермами і тектонічно активними ділянками дна.

Органічний світ екологічних оазисів живе за рахунок бактерій, які утворюють органічну речовину за допомогою хемосинтезу. Цією речовиною живляться всі численні тварини в полях термальних вод. Встановлення факту, що хемосинтез може підтримувати потужні екологічні системи в глибині океану - одне з важливих біологічних відкрить в кінці XX століття. В екологічних оазисах є багато мікроорганізмів, які живляться воднем, сполуками амонію, двооксидом азоту та ін. У районах гідротермів, де температура досягає +300°, знайдено багато бактерій невідомого виду, які живуть і розмножуються в таких температурних умовах. Це термофільні бактерії (археа бактерії).

Для Тихого океану характерна в цілому висока (біля 200 кг/км²) біопродуктивність. У тропіках вона нижча 100 кг/км², а в помірних і екваторіальних широтах - 250-500 кг/км². У центрах баричної дії атмосфери (максимумах) біопродуктивність найнижча - до 50 кг/км².

У Тихому океані виділяють три біогеографічні області - північну (характерні лососеві і тріскові), тропічну (акули і летючі риби) та антарктичну (нототенієві групи риб).

Основні райони промислу риб - північ і схід. Це райони взаємодії теплих і холодних вод, зокрема Берінгове море, райони апвелінгу біля берегів Північної і особливо Південної Америки. Менш продуктивна зона Екваторіальної протитечії. Помітно збільшився за останні роки вилов риби в приантарктичних водах. Основні промислові риби океану - анчоус, оселедець, лосось, сардина, ставрида, скумбрія, сайра, тунець, камбала, тріска, хек, палтус.

Високий рівень продуктивності окраїнних морів визначається багатим органічним світом, вертикальною циркуляцією вод, наявністю необхідних для ікринок риб умов розвитку тощо. У Тихому океані продукується понад 10 млрд. т зоопланктону щороку, що забезпечує існува-

пня риб і безхребетних.

Виключно великі об’єми біомаси криля в Антарктиці, який є одним і найбільш значних серед маловикористовуваних ресурсів Тихого океану.

Загальний вигляд невідомого ра­ніше черв’яка Альві- нелла помпейяна, який був знайдений в еколо­гічному оазисі в 1980 році на дні Тихого оке­ану в точці з координа­тами 21°пн. ш.,11°з. д.

У басейні Тихого океану особливого значення набувають зусилля, спрямовані на створення та розвиток аквакультурних господарств, підвищення біолро- дуктивності цінних промислових об'єктів. Саме в басейні цього океану зародилась аквакультура - вирощування різноманітних морських організмів на морських плантаціях. Жителі Гавайських островів ще в XV ст. успішно розводили та вирощували морських риб.

У даний час у межах Тихого океану басейну вирощують до 80% загального об єму аквакультурної продукції. Слід підкреслити наявність великої перспективи у штучному та природному відтворенні лососевих риб (їх сумарний вилов має збільшитись із 350-400 тис. т до 800-900 тис. т).

Загальний об'єм аквакультури в басейні Тихого океану в даний час становить не менше 15 млн. т. В результаті успіхів аквакультури в останні роки стає очевидним особливе значення цілеспрямованих зусиль щодо збереження та відновлення органічного світу найбільшого океану нашої планети, який у результаті тривалого морського промислу та забруднення зазнав відчутних втрат.

Однією з найактуальніших для Тихого океану є проблема охорони його вод і захист їх від забруднення важкими металами: ртуттю, кобальтом та ін., хлорованими та нафтовими вуглеводнями, які дуже негативно впливають на морську біоту. Сьогодні гостро стоїть завдання збереження і відновлення рідкісних видів тварин та рослин, а також цілих екосистем. Для його вирішення організовано моніторинг за міжнародними програмами «Біосфєрні заповідники», «Програма моніторингу фонових рівнів у різних районах Тихого океану», вжито ряд інших заходів. Розроблено міжнародну' «Конвенцію про охорону природи Тихоокеанського регіону». Розширюється мережа заповідників, національних парків тощо. Важливі завдання вирішує міжнародна кооперація у проведенні комплексних досліджень екосистем у різних географічних зонах регіону з метою збереження і покращення середовища проживання людства.