- •1. Загальний огляд технологій соціальної роботи із сім’ями, які опинились у складних життєвих обставинах
- •2. Соціальний супровід сімей
- •1. Підготовчий етап (первинне обговорення).
- •2. Перший візит у сім’ю.
- •3. Первинна оцінка сім’ї.
- •4. Укладання договору.
- •5. План роботи із сім’єю і реалізація плану.
- •6. Завершення роботи із сім’єю.
- •3. Консультативна робота із сім’ями
- •4. Побудова підтримуючих мереж
- •5.Соціально-педагогічна робота з різними типами сімей групи ризику.
4. Укладання договору.
Укладання договору про співпрацю між спеціалістом і родиною є обов’язковим і надзвичайно важливим етапом у роботі соціального працівника із сім’єю, яка опинилась у складних життєвих обставинах.
З одного боку, такий договір між спеціалістом і родиною є формальною підставою для подальшого здійснення соціального супроводу. З іншого боку, його слід розглядати також як необхідний компонент активізації і мотивування сім’ї до змін.
Соціальний працівник укладає договір з сім’єю тільки після проведення попередньої оцінки потреб і встановлення довірливих стосунків з сім’єю. Важливо, щоб до моменту підписання договору соціальний працівник з’ясував:
– ставлення членів родини до ситуації, в якій вони опинились, а також наявність бажання змінити її на краще задля того, щоб дитину не вилучили із сім’ї .
– готовність сім’ї співпрацювати із соціальним працівником, тобто іншими словами, брати на себе відповідальність за виконання тих чи інших зобов’язань і дотримуватись певних термінів.
У договорі обов’язково фіксується мета, з якою він укладається. Вона має бути сформульована максимально конкретно, виразно й носити прикладний характер. Не слід записувати надто абстрактне формулювання на кшталт «покращити ситуацію в сім’ї» або «подолати складні життєві обставини», адже в такому разі сім’я може не зрозуміти, заради чого створюється цей документ й навряд чи повірить у те, що мета договору є досяжною.
Виразно сформульована мета має відповідати на питання «Для чого?» й містити в собі певну інформацію щодо кроків, які необхідно здійснити сім’ї задля збереження дитини (дітей).
Наведемо кілька прикладів мети договору про співпрацю між сім’єю та соціальним працівником:
– «Попередження вилучення дітей з сім’ї шляхом покращення побутових та санітарних умов проживання сім’ї»;
– «Повернення сина Власенко Василя в біологічну сім’ю та попередження вилучення 2-х дітей з сім’ї», «Надання допомоги у поверненні матері батьківських прав задля реінтеграції дитини з дитячого будинку в сім’ю».
Одним з обов’язкових розділів договору має бути розділ «Обов’язки сторін». У ньому зазначаються основні дії, які мають здійснити члени родини і соціальний працівник, який супроводжує сім’ю. Важливо, щоб зобов’язання, виконання яких бере на себе родина, визначав не соціальний працівник, а хоча б один з дорослих членів сім’ї. Як свідчить практика, переважній більшості сімей, які опинились у складних життєвих обставинах, особливо таким, де є певні залежності (від алкоголю або інших речовин), сформулювати власні зобов’язання і взяти на себе відповідальність за їх виконання надзвичайно важко. Тому спеціалісту, який працює із сім’єю, не потрібно очікувати або вимагати від сім’ї, що вона напише з десяток пунктів у цьому розділі. Завдання соціального працівника допомогти клієнтам усвідомити і зафіксувати у відповідному розділі договору основні кроки, які повинна зробити сім’я задля покращення ситуації. Всі зобов’язання мають бути реальними і написані зрозумілими для сім’ї словами.
Важливо пересвідчитися, що сім’я справді усвідомлює необхідність укладання договору, свою відповідальність за її виконання, а також у тому, що і сім’я, і соціальний працівник однаково розуміють мету спільної роботи та зобов’язання один одного.
У договорі також фіксуються умови перегляду, розірвання, припинення дії документа, а також дії у разі невиконання сторонами взятих на себе зобов’язань.
Досвід свідчить про те, що договір про співпрацю повинен укладатися на термін не менший, ніж на 6 міс. Це пов’язано з двома важливими факторами, які впливають на роботу із сім’єю. По-перше, соціальний працівник, як правило, одночасно супроводжує до 10 сімей, які опинились у складних життєвих обставинах. Тому спеціаліст особливо в сіль-
ській місцевості має змогу відвідувати кожну сім’ю не частіше, ніж двічі – тричі на місяць, адже при більшості сільських рад посади соціального працівника відсутні. По-друге, як доводить практика, півроку – це саме той термін, протягом якого можна побачити позитивні або негативні зміни в сім’ї й визначити, чи є ці зміни сталими.
Підписують договір соціальний працівник і всі дорослі члени сім’ї, які проживають на одній території.
