
- •Рекомендації і вимоги щодо оформлення навчальної історії хвороби Запоріжжя 2013
- •Історія хвороби
- •Оформлення паспортної частини
- •Об’єктивний стан хворого (status praesens).
- •Попередній діагноз і його обґрунтування.
- •Діагноз повинен містить в собі:
- •План обстеження хворого.
- •Дані лабораторних і інструментальних методів дослідження, консультацій спеціалістів.
- •Диференційна діагностика.
- •Заключний клінічний діагноз і його обґрунтування.
- •Невідкладні стани.
- •Етіологія і патогенез основного захворювання.
- •Особливості змін ротовій порожнині при даному захворюванні.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Прогноз.
- •Перелік використаної літератури.
Міністерство охорони здоров’я України
Запорізький державний медичний університет
Кафедра загальної практики – сімейної медицини
Рекомендації і вимоги щодо оформлення навчальної історії хвороби Запоріжжя 2013
Оформлення титульного листа
Запорізький державний медичний університет
Кафедра загальної практики – сімейної медицини
Завідувач кафедри
загальної практики – сімейної медицини
д.мед.н. Михайловська Н.С.
викладач, ас. Шальміна М.О.
Куратор:____________________
студент____курсу____групи,
I медичного факультету,
спеціальність «Стоматологія»
Початок курації:_____________
Закінчення курації:___________
Історія хвороби
______________________________________
(П.І.П. хворого)
Клінічний діагноз
Основне захворювання:
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Ускладнення основного захворювання:
__________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Супутнє захворювання:
____________________________________________________________________________________________________________________________
Оформлення паспортної частини
Паспортні дані хворого
Прізвище__________________________________________________________________
Ім’я_______________________________________________________________________
По-батькові________________________________________________________________
Стать _____________________________________________________________________
Вік _______________________________________________________________________
Сімейний стан______________________________________________________________
Освіта_____________________________________________________________________
Місце роботи, навчання _____________________________________________________ __________________________________________________________________________Домашня адреса____________________________________________________________
Надходження планове або екстрене____________________________________________
Час надходження в стаціонар (рік, місяць, дата, година)___________________________
Профіль відділення _________________________________________________________
Дата виписки_______________________________________________________________
Опитування хворого.
Скарги. Спочатку хворому дають можливість відповісти на питання «що Вас турбує». Під час відповіді необхідно тактично корегувати його розповідь, уточнювати деталі, аналізувати скарги, а потім активно опитувати за системами. Під час аналізу скарги ділять на «головні», які викликані основним захворюванням («Основним» вважається те захворювання, яке призвело до звернення за лікарською допомогою або до розвитку тяжкого стану або ускладнення. «Другорядним», або «супутнім», усі інші захворювання, що на них страждає хворий на момент дослідження).
Скарги, отримані при уважному розпиті, допомагають формуванню попереднього уявлення про діагноз.
Приклад 1. Хворий Н., 45 років вперше відчув біль стискаючого характеру за грудиною, з’явилася вона у спокої, віддавала в IV і V пальці лівої руки і шию, тривала біля 5 хвилин, після прийому нітрогліцерину біль пройшла протягом 2 хвилин. Вірогідний діагноз: «стенокардія»
Приклад 2. Хворий М., 56 років, захворів гостро з раптової лихоманки до 38.5*С, що не проходить від прийому жарознижуючих, з ознобом, кашлем з гнійною мокротою, опісля два дні – приєдналися болі в правій половині грудної клітки, що посилюються на вдиху, задишка при розмові. Останнє стало приводом для виклику дільничного лікаря. Вірогідний діагноз «позалікарняна пневмонія».
Анамнез захворювання (Anamnesis morbi): цей розділ історії хвороби містить відомості про симптоми хвороби в динаміці їх появи та розвитку. Відомості про симптоми необхідно одержувати не тільки безпосередньо від хворого під час розпитування, але із медичної документації хворого (попередні історії хвороби, амбулаторні картки, витяги, аналізи і т. д.).
У випадку, якщо хворий страждає на кілька захворювань, спочатку викладається анамнез основного захворювання, а потім кожного із супутніх захворювань. Анамнез хвороби дає терапевту близько 80% діагностичної інформації.
Анамнез життя (Anamnesis vitae): використовується для з’ясування причин та умов виникнення наявного захворювання. У цьому розділі оцінюється розвиток у дитинстві. Перенесені захворювання. Спадковість. Професійний анамнез. Гінекологічний анамнез. Алергологічний анамнез. Шкідливі звички. Традиційно хворі обпитуються на туберкульоз та венеричні захворювання у себе та в оточенні. Сімейний анамнез: стан здоров’я близьких родичів, наявність у них захворювань.