10 Клас
Художня культура
Тема 1. Образотворче мистецтво
Урок №1
Тема: «Зразки образотворчого мистецтва Трипільської та скіфської культури. Мистецтво грецьких міст Причорномор’я».
Мета: ознайомити учнів з художньою спадщиною наших предків — трипільською культурою, скарбами скіфських курганів, архітектурою та скульптурою міст Північного Причорномор’я; формувати навички відтворення нового матеріалу, що базується на наукових даних; виховувати любов до історії своєї Батьківщини; розвивати творчу уяву, спостережливість, пам'ять, естетичне відношення до духовних та матеріальних цінностей свого народу.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Методи навчання: інформаційно-рецептивний.
Форма організації: урок-лекція(з елементами відео-екскурсії ).
Терміни і поняття: трипільська культура, скіфи, античне мистецтво.
Оснащення: карта України, комп’ютер, презентація, відеосюжети «Трипільська культура», «Музей Трипільської культури», «Херсонес Таврійський»; фрагмент твору С. Прокоф’єва «Скіфська сюїта».
Міжпредметні зв’язки: історія, образотворче мистецтво, музичне мистецтво, література.
План уроку
І. Організаційний момент (2хв.)
ІІ. Емоційне введення до уроку (4хв.)
ІІІ. Вступна бесіда (4хв.)
ІV. Актуалізація опорних знань (3хв.)
V. Викладення нового матеріалу (20 хв.)
VІ. Робота в зошитах (10хв.)
VІІ. Підсумок уроку (2хв.)
VІІІ. Домашнє завдання.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Емоційне введення до уроку:
Ретроспективне відео-аудіо представлення художньої культури України. На тлі музичного супроводу відбувається експонування зорового ряду, що представляє розмаїття та багатогранність культурних надбань народів, які проживали на теренах України.
Учні сприймають відео-аудіоряд. (Звучить уривок твору С.Прокоф’єва «Скіфська сюїта» та уривок фотофільму «Херсонес Таврійський».
Емоційне налаштування учнів на участь у творчому процесі уроку.
ІІІ. Вступна бесіда.
Спробуйте передати враження, що виникли у вас, після перегляду аудіо-відео сюжетів. Учитель підводить учнів до розуміння того, що на теренах сучасної України мистецтво розвивалося з сивої давнини. Його творцями були народи, що в певний історичний період вважали цей край своєю вітчизною.
Учні висловлюють власні враження.
ІV. Актуалізація опорних знань
Згадайте уроки історії і спробуйте на карті України показати місця поселень наших предків.
Хто такі скіфи?
Як ви вважаєте, мистецтво у Північному Причорномор’ї було подібним до мистецтва Греції?
V. Викладення нового матеріалу
Розповідь учителя
Розвиток образотворчого мистецтва в Україні веде відлік із прадавніх часів. Знахідки археологів, зокрема, періоду трипільської та скіфської культур, вирізняються майстерною технікою виконання і засвідчують високий мистецький рівень витворів предків сучасних українців.
Трипільська культура
На території України Трипільська культура була поширена у Лісостепу — від Верхнього Дністра на Заході до Середнього Дніпра на Сході. Час її існування: друга половина шостого — перша чверть третього тисячоліття до Христа. На землях України нині відомо близько 2000 трипільських пам’яток: поселень, могильників, курганів. Понад сто років досліджують цю давню цивілізацію археологи, здобувши під час розкопок важливий матеріал для відтворення давньої історії, відкривши тисячі шедеврів давнього мистецтва.
Тисячі дерев кам’яними та мідними сокирами зрубали трипільці, щоб збудувати свої будинки. Спочатку їхні поселення були невеликими — від семи до чотирнадцяти будівель, а з часом виникли справжні міста з тисячами споруд. Будинки мали каркасно-стовпову конструкцію. Стіни робили з дерева або плели з лози, а потім обмащували глиною з домішками полови. Цей тип житла виник в трипільські часи і існує в лісостепу України донині.
Збереглися зроблені трипільськими майстрами глиняні моделі жител та храмів. Серед них є двоповерхові. Існування у трипільців кількаповерхових споруд засвідчується також розкопками залишків міських кварталів. Міжповерхові перекриття робилися з дерева та обмащувалися глиною, як і стіни. Другий поверх звичайно був житловим, а перший — господарчим. Підлогу і стіни фарбували в червоний і білий кольори, вкривали геометричним орнаментом, який мав оберігати мешканців від ворожих сил. Житлові кімнати опалювали відкритими вогнищами та печами, по-чорному. Вздовж однієї з стін робили довгу глиняну лаву — на неї ставили посуд. Поруч часто робили глиняні ночви, в які вмонтовували камені для розтирання зерна на борошно.
Одна з таємниць Трипільської культури — знайдені археологами рештки тисяч спалених будівель. Серед руїн — десятки, а іноді й сотні посудин, статуетки людей та тварин, інструменти, кістки тварин, а деколи і людей. На початку вивчення цієї культури В.Хвойка розглядав ці рештки як «будинки мертвих». Інші археологи доводили, що це звичайні житла. Найбільші з трипільських міст існували у V тисячолітті до Христа. Їхні розміри вражають: сотні гектарів площі, тисячі жител, чисельність мешканців — до 10—15 тисяч чоловік. Потужні укріплення, які зводилися по колу у кілька рядів і складалися із сотень щільно прибудованих одна до одної дво- і навіть триповерхових споруд, надійно захищали своїх господарів. Населення міст займалося переважно сільським господарством, проте були там і ремісники — гончарі, ковалі, ткачі. Коли шукають корені народів, які жили на землях України, так чи інакше звертаються до Трипільської цивілізації.
Трипілля — це перший хліб, перший метал, початок планетарного землеробського світогляду на теренах, які нині називаються Україною. Творці Трипілля стояли біля витоків цивілізації Європи і зробили дуже вагомий внесок у формування сучасної культури України. Київський археолог Вікентій Хвойка, ведучи в 1890-х рр. розкопки на „Кирилівських Висотах” у Києві і на терені села Трипілля біля Києва, несподівано виявив уламки праісторичної кераміки, вкритої розписним (мальованим) орнаментом, глиняні фігурки та крем’яне й кістяне приладдя. Ці знахідки незнаного досі типу були зовсім неподібні до інших пам’яток старовини в Подніпров’ї. В.Хвойка провів систематичні дослідження нових поселень і відкрив широко тепер відому в археології Європи трипільську культуру.
Найбільший інтерес Трипільської культури,становить те, що краще всього зберігалось в умовах того життя, це гончарство. Різні форми розписного посуду: глечики, миски, макітри, жертовні посудини у вигляді тварин , модельки трипільських хат, що знайдені під час розкопок, вказують, що хати розмальовувалися як ззовні, так і зсередини. Цей звичай, як відомо, зберігся і до наших часів. Але слід визнати, що 5 тисяч років тому, в III тисячолітті перед Різдвом, трипільці малювали свої хати естетично досконаліше й далеко барвистіше. Були знайдені біноклеподібні (спарені) посудини, які нагадують українські горщики-близнята а також керамічні писанки, орнамент яких найкраще простежуються на сучасних писанках. Трипільська кераміка за якістю не поступається порцеляні й вражає надзвичайною красою орнаментів, виконаних білою, чорною, червоною й коричневою фарбами. Дослідження пишно розмальованого трипільського посуду свідчать про те, що в його створенні брали участь не лише гончарі. Складні візерунки, ретельно дібрані кольори та глибокий зміст символіки — усе це вимагає обізнаності й майстерності справжніх художників.
Знайдено величезну кількість глиняних фігурок жінок, що свідчить про розвинений культ та обожнювання жінки.
Трипільці започаткували для нащадків природні космогонічні моделі та світоглядні основи. На початку 20 століття, внаслідок археологічних розкопок під керівництвом В.Хвойки, був знайдений об'ємно-монументальний хрест. Він і досі залишається однією з таємничих і найцікавіших знахідок Трипільської археологічної культури. Можливо, в ті часи він міг бути оберегом, що застосовувався у магічних ритуалах. Саме ромбовидний символ з крапкою у центральній частині хреста вказує на імовірний зв’язок останнього з культом поклоніння жінці та вшанування матері. 6000 років тому символ хреста міг уособлювати у собі стилізоване зображення жінки-матері.