- •1. Ф.Прокопович Богословское учение о состоянии неповрежденного человека или о том, каков был Адам в раю./Прокопович ф. – сПб. – 1785. – 4с.
- •2. Ф.Прокопович Первое учение отроком/ Прокопович ф. – сПб.: Друскерей дес Александер – Невский – Клостер. – 1770. – 110с.
- •7. Ф.Прокопович. Філософські твори. Т. 3 Математика, історичні праці, вірші та листи./ф.Прокопович. – к.: Наукова думка, 1981 – 524 с.
- •8. Т.Е. Автухович Прокопович Елезар(Елеазар) / Словарь русских писателей XVIII века. Вып. 2./ Автухович т.Е. – сПб.: Наука. – 1999. – с. 488–496.
- •9.О.Барбарук Феофан Прокопович створив Російську імперію/ Барбарук о.// Газета по – українськи. – 30.06.2006 – №154 – 2.
- •10. О.М.Буранок Русская литература XVIII века: Петровская эпоха. Феофан Прокопович. Учебное пособие./ Буранок о.М. – м.: Наука. Флинта. – 2003. -296 с.
- •11. К.Гудзик Феофан Прокопович — «архітектор перебудови»... Петра I/ Гудзик к. [Електронний ресурс]/ Гудзик к. – Режим доступу: http://incognita.Day.Kiev.Ua/feofan-prokopovich.Html
- •12. Г.Д.Гурвич «Правда воли монаршей» Феофана Прокоповича и ее западноевропейские источники./ Гурвич г.Д. – ю.: Тип.К.Маттисена. – 1915. – 122с.
- •14. С.А.Кибальник о «Риторике» Феофана Прокоповича / Русская литература XVIII – начала XIX века в общественно – культурном контексте. /Кибальник с.А. – л.: Наука, 1983. – с. 193 – 206.
- •18. Л.А.Петров Философские взгляды Прокоповича, Татищева и Кантемира./Петров л.А. – Иркутск : Иркут. Кн. Изд-во – 1957. – 88с.
- •19. Л.А.Петров Социологические взгляды Прокоповича, Татищева и Кантемира./Петров л.А. – Иркутск : Иркут. Кн. Изд-во – 1958. – 39с.
- •20. Л.А.Петров Общественно – политические взгляды Прокоповича, Татищева и Кантемира./Петров л.А. – Иркутск : Иркут. Кн. Изд-во – 1959. – 59с.
- •23. С.Сєряков. «Великі українці» і орден Єзуїтів [Електронний ресурс]/ Сєряков с. – Режим доступу: http//: tyzhden.Ua/History/7917
- •24. В.Г.Смирнов Феофан Прокопович. Серия избранных биографий./Смирнов в.Г. – м.:Соратник. – 1994. – 221с.
- •26. Ф.А. Тихомиров Идея абсолютизма Бога и протестантский схоластицизм в богословии Феофана Прокоповича/ Тихомиров ф.А //Христианское чтение. – №9 – 10. – 1884. – с.315 – 326.
- •27. И.А.Чистович Решетиловское дело: Феофан Прокопович и Феофилакт Лопатинский./Читович и.А. – Спб.: Странник. – 1861г. – 64,31с.
- •28. И.Чистович Феофан Прокопович и его время. /Чистович и. СПб: Тип. Императорской Академии наук ,1868 – 759 с.
- •29. П.П. Шляхтун Политология (теория и история политической науки)/Шляхтун п.П. – к.:Либідь – 2002. – 576с.
- •30. James r. Millar Encyclopedia of Russian History/ James r. Millar. – Winston: Macmillan Reference. – 2004. – p.567 – 569.
23. С.Сєряков. «Великі українці» і орден Єзуїтів [Електронний ресурс]/ Сєряков с. – Режим доступу: http//: tyzhden.Ua/History/7917
У статті йдеться про взаємини історичних постатей України та орденом єзуїтів, серед котрих був і Феофан Прокопович.
У 1694 р. Феофан Прокопович, не дослухавши курс теології в Києво – Могилянському колегіумі, він вирушає до Володимира – Волинського. Тут Прокопович переходить на унію, стає дияконом і префектом греко-католицької школи, а також викладає в ній курси поезії і риторики. З огляду на свої здібності, розум і ерудицію неофіт був відправлений на подальше навчання до Риму, в Колегіум св. Атанасія. Т. Прокопович одразу справив добре враження на єзуїта, який очолював цей заклад. Він дозволив русину вільно відвідувати усі римські бібліотеки і заохочував його вступити до Товариства Ісуса. Але перспектива блискучої кар’єри в лавах ордену його не спокусила: він залишає Рим і у 1702 р. прибуває до України, де знову приймає православ’я.
З цих даних маємо, що Феофан Прокопович ради досконалих знань пожертвував своїми віруваннями. Але це показує його вольовий характер і прагнення до знань.
24. В.Г.Смирнов Феофан Прокопович. Серия избранных биографий./Смирнов в.Г. – м.:Соратник. – 1994. – 221с.
Праця Смірнова В.Г. Феофан Прокопович широко висвічує життя відомого руського філософа, богослова і письменника.
Книга складається з розділів:
Від Києва до Рима
Викрадення наук
Віра і розум
Євангеліє від Феофана
З Петром
Синоідальна реформа
Без Петра
Змова
Пірові перемоги
Шлях до Софії
Джерело розповідає про Феофана з різних сторін. Велика увага приділяється його політичному життю. На підтримку Петра І, обгрунтування освіченого абсолютизму було спрямоване й вирішення Ф. Прокоповичем проблеми співвідношення світської і духовної влади, держави і церкви. На відміну від С. Яворського, він обґрунтовував ідею підпорядкування духовної влади світській, церкви – державі, виступав проти зверхності та автономії влади церкви над державою. Ідеалом Ф. Прокоповича була сильна російська держава, на чолі якої стояв би самодержець – освічений монарх, «філософ на троні», що дбає про інтереси народу. Освіту й розвиток наук він розглядав як основу історичного прогресу, джерело сили держави й добробуту народу.
25. М.Сморжевских – Смирнова Функция библейской цитаты в похвальных словах Феофана Прокоповича. Русская филология: сборник научных работ молодых филологов : Статья./ Сморжевских – Смирнова М. – Тарту: Издательство Тартуского университета. – 2002. – С. 35-40.
В праці Сморжевської – Смірнової розглядається манера і спосіб проповіді Феофаном Прокоповичем та робиться акцент на вживання ним цитат із Біблії.
Феофан Прокопович досить часто у своїх проповідях використовував біблійні цитати. Простому населенню потрібні були певні приклади, такими прикладами впевнено могли бути цитати з Святого письма, щоб надати промові яскравого і насиченого вигляду. А в похвальних словах такі цитати набували важливого значення: надихнути того, кому звучить ця хвала на майбутні звершення.
Феофан Прокопович був високоосвіченою людиною і точно знав, де і коли саме певні слова будуть звучати якнайкраще та назавжди залишаться в пам’яті.