14. Сімейний кодекс України — основне джерело сімейного законодавства України.

СК складається з семи розділів, які містять 287 статті.

Структура його порiвняно з Кодексом законiв про шлюб та сiм’ю, який було прийнято ще 20 червня 1969 р.зазнала iстотних змiн.

По-перше, такi роздiли як «Акти цивiльного стану» (роздiл V) (ранiше назва була дещо iншою — акти громадянського стану) та «Опiка та пiклування» (роздiл IV) вилучено з нього.

Бiльшiсть норм про опiку та пiклування мiститься тепер в ЦК

України (глава 6), хоч окремi норми, наприклад, тi, що регулюють опiку та пiклування над дiтьми як одну з форм влаштування дітей-сирiт i дiтей позбавлених батькiвського пiклування, залишено в СК (статтi 243—251). Реєстрацiя актiв цивiльного стану вiдбувається на пiдставi Правил реєстрацiї актiв цивiльногостану в Українi 2000 р.

З нового СК України вилучена глава 3 «Позовна давнiсть»,

хоча залишилася стаття «Застосування позовної давностi до вимог, що випливають iз сiмейних вiдносин» (ст. 20) i введена стаття «Обчислення строкiв, встановлених у цьому кодексi» (ст. 12),

вiдповiдно до якої цi строки обчислюються вiдповiдно до ЦК

України.

По-друге, в кодексi з’явилися новi глави, наприклад, такi як

Глава 10 «Шлюбний договiр» (статтi 92—103), глава 20 «Патронат над дiтьми» (статтi 252—256), а на сьогоднi вже глави 20-1

«Прийомна сiм’я» (статтi 261—264), 20-2 «Дитячий будинок сiмейного типу» (статтi 265—268).

15. Цивільний кодекс України в системі сімейного законодавства.

Ст. 8 СК закріпила правило, відповідно до якого майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім’ї та родичами, не врегульовані цим Кодексом, регулюються відповідними нормами ЦК, якщо це не суперечить суті сімейних відносин. Частина 1 ст. 9 ЦК теж містить норму, відповідно до якої положення його застосовуються і до врегулювання сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Ст. 20 СК встановлює загальне правило, відповідно до якого до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується.

Причому в цих випадках позовна давність застосовується судом відповідно до ЦК, якщо інше не передбачено СК. Таким чином створюється можливість для суб-сидіарного застосування цивільного законодавства до сімейних відносин. Це новий підхід, бо відповідно до ч. 2 ст. 2 ЦК УРСР сімейні відносини регулювалися лише сімейним законодавством, а це означало, що цивільне законодавство могло застосовуватися до сімейних відносин лише у випадках, прямо передбачених у законі. Підхід, запропонований у новому СК, знімає це питання, і щодо таких сімейно-майнових інститутів, як право спільної сумісної власності подружжя, права батьків та дітей на майно тощо, а вони є змішаними інститутами, можуть застосовуватися норми цивільного права. Між тим, таке застосування можливе лише до майнових відносин членів сім’ї та родичів. Що ж стосується особистих немайнових відносин членів сім’ї, то застосовувати до їх врегулювання норми ЦК неможливо. До речі, новий СК містить спеціальну ст. 10 “Застосування аналогії закону та аналогії права”, яка встановлює: якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону). Таким чином, прогалина в законі може бути заповнена у конкретних правовідносинах договірним регулюванням, а якщо учасники сімейних правовідносин цього не зроблять, то буде застосована відповідна норма СК до регулювання інших подібних відносин. Якщо ж до регулювання сімейних відносин неможливо застосувати аналогію закону, вони регулюються відповідно до загальних засад сімейного законодавства (аналогія права), тобто тих засад, які сформульовані в ст. 7 СК.