Тема для самостійного вивчення №

Класифікація текстів (2 год.)

Питання для теоретичного вивчення й обговорення:

1. Види текстів.

1.1.     За характером побудови.

1.2.     За функціонально-смисловим призначенням.

1.3.     За кількістю учасників у мовленні.

1 4.     За жанровою належністю.

1.5.     За стильовою співвіднесеністю.

1.5.       За формою репрезентації.

2. Класифікація Ф.Бацевича.

3. Класифікація текстів І.Кочан.

Завдання:

1. Законспектуйте основні положення запропонованих питань.

2. Проілюструйте кожен тип тексту самостійно дібраним зразком.

Література для вивчення:

1.       Гринев С.В. Введение в лингвистику текста: Учебное пособие. – М., МПУ: 1999. – С.30 – 31.

2.    Єщенко Т.А. Лінгвістичний аналіз тексту: навч. посіб. – К. : ВЦ «Академія», 2009. – 264с.

3.        Ковалик І.І., Мацько Л.І., Плющ М.Я. Методика лінгвістичного аналізу  тексту. - К.: Вища школа, 1984. – 120с.

4.      Купина Н.А. Лингвистический анализ художественного текста. – М.: Просвещение, 1980. – 78с.

5.    Пасік Н.М. Лінгвістичний аналіз художнього тексту: Навчальний посібник для студентів філологічного факультету. – Ніжин: Видавництво НДПУ ім. М.Гоголя.,  2003. – С.39 – 41.

6.     Шанский Н.М. Лингвистический анализ художественного текста. – Ленинград: Просвещение, 1990. – 415с.

Тема для самостійного вивчення № Рівень цілісного тексту (2 год.)

Питання для теоретичного вивчення й обговорення:

1. Заголовок.

2. Слова-концепти.

3. Символ.

4. Повтори.

5. Власні імена.

Завдання:

1.  Визначте роль іменників у назвах розділів книги О.Чорногуза “Аристократ з Вапнярки”. Чим пояснюється їх вибір?

•    Розділ І, у якому розповідається про елегантного незнайомця, провідницю міжнародного експреса, трьох в одному купе, китайського божка, дівчину з оливковими очима, фотокореспондентів і спалахи, як на полі бою.

•    Розділ ІІ, у якому розповідається  про дивовижний “Фіндіпош”, третю теорію, “восьме чудо світу”, історію, двоє племен, своєрідне гасло, оригінальні сходи, чергову реорганізацію і народну мудрість.

•    Розділ ІІІ, у якому розповідається про пристрасті, щастя, нове знайомство, знайдене втрачене, бенкет, меню і загадковий “шепеон”.

•    Розділ ІV, у якому розповідається про пристрасть Стратона Стратоновича, його характерні риси, подвиг Ковбика і його хобі.

•    Розділ V, у якому розповідається про апогей, команди, сувеніри, деякі дані з біографії, красуню офіціантку, підшлункову залозу, рідкісного індивідуума, периферію і прозорі натяки.

2.   До поданого уривка доберіть заголовок. Визначте засоби зв’язку в тексті.

Свій власний голос має і кожне дерево в лісі. При найменшому подихові вітерця чути, як говорить горобина з березою, клен з дубом, осика з грушею-дичкою.

Округлі тьмяно-зелені листки осики завжди тремтять. Коли здійметься сильний вітер, осиковий лист рветься, дерево тривожно шумить, ніби скаржиться на свою долю. Понуре, недовговічне дерево осика.

Радісно, ласкаво шелестить темно-зелене березове листя. Навіть сильну бурю береза витримує стійко, не скиглить, як осика, а розпустить гілля косами за вітром і сперечається з ним.

Приємний, легкий голос має лист липи. Могутній дуб при тихому вітрі басисто лопоче... задумливий шелест гострокутного листа приєднує до лісового хору клен.

Легкий вітерець не розбудить мовчазну ялину. Йому нема за що зачепитись в її легкій вершині. Коли ж налетить сильний вітер, ялина махає лапчастими гілками. І він, зриваючись з них, злісно завиває.

У бурю діброва нагадує хвилі розбурханого моря.

Довгі гілки високостовбурних сосен завжди дзвенять ясно. Чудова музика соснового бору. (В.Пархоменко.)

Література для вивчення:

1.      Жайворонок В.В. Що не ім’я – то образ, що не прізвище – шукай змісту // Рідне слово. – 1974. – Вип. 8.

3.      Єщенко Т.А. Лінгвістичний аналіз тексту: навч. посіб. – К. : ВЦ «Академія», 2009. – 264с.

4.   Ковалик І.І., Мацько Л.І., Плющ М.Я. Методика лінгвістичного аналіз тексту. К.: Вища школа, 1984. – 120с.

5.   Козланюк Г.Т., Кузнєцова Л.А. Параметри інтерпретацій тексту // Вісник Львівського політехнічного інституту. – 1981. - № 157.

6.   Кочан І. Лінгвістичний аналіз тексту: Курс лекцій. –  Львів.: Видавничий центр Львівського Національного університету ім.. І.Франка., 1999. – С.16 – 27.

7.   Масенко Л.Т. Про семантику ключових слів у поезії Т.Шевченка // Мовознавство. – 1989. - № 2.

8.   Мельничайко В.Я. Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мови. – К.: Рад.шк., 1986. – 168с.

9.   Мойсієнко А.К. Символ як явище аперцепції // Мовознавство. – 1993. - № 3.

11. Рожило Л.П. Загальні основи лінгвістичного аналізу художнього тексту // Українська мова і література в школі. – 1978. –  № 2.