Практичне заняття № 2 Тема. Теорія тексту та їх частин

П л а н

1. Види лінгвістичного аналізу: повний, неповний (частковий), зіставний.

2. Поняття про текст. Текстоутворюючі категорії. Основні ознаки тексту.

3. Структурна організація тексту. Види зв’язку між компонентами тексту.

4. Фактори текстоутворення.

5. Види текстів.

6. Контекст.

7. Підтекст.

8. Структура тексту.

ЗАВДАННЯ:

Вправа 1. Вставте в тексти потрібні слова. Поясніть доцільність вживання того чи іншого слова.

І. ...хмари росли на крайнебі, насувались над ... землею. Надворі стало ... , як у комині. Зате блискавка розгорялася, ... ставала ... Коли вона потоком білої лави ... заслону ночі, на обрію на одну мить з'явилась в огнених рамах чорна сильветка з тополь, хат і з вітряків! Околишня тиша насичена була тривогою, ... навіть, тепле повітря ... як залякана дитина. Здавалося, велетенський звір-потвора наближавсь до принишклої земля розкривав вогнену ... і ... чорні зуби. Од його дихання трусилися дерева і ховалось усе живе. Звір уже наближався, ширше розкривав пащу, частіше дихав полум'ям ... чулось уже далеке ричання ... і враз сталося щось незвичайне: тихе повітря ..., скрутнулось, шарпнулось убік, знялось над землею і з ... жахом кинулось тікати ... Воно ... наосліп, у темряві, з свистом і сичанням перестраху, розбиваючи груди об стіни й баркани, пориваючи за собою пісок, листя, дерева і все, що стояло на його дорозі. А навздогін за ним так само мчалась чорна потвора, нависла над землею і... полум'ям ...

Раптом — гар-р-р...

Від того рику затремтіла земля, забряжчали шибки і ... серце (М.Коцюбинський).

Слова для довідки: чорний, сліпучо-білий, велетенський, божевільний, жевріти, роздирати, мовчати, скалити, стрепенутись, позізахи, йойкнути, мчалось, жах, паща.

II. Прокидаюсь на березі Десни під дубом. Сонце ..., косарі ..., коси..., коні пасуться. Пахне в'ялою травою, квітами. А на Десні краса! Лози, висип, кручі, ліс — все блищить і сяє на сонці. Стрибаю з ... в пісок до Десни, миюся,' п'ю воду. Вода .., солодка. П'ю ще раз, убрівши по коліна і витягнувши шию, як лошак, потім стрибаю на кручу і ... по сінокосу. І вже я не ..., а тільки літаю, ледве торкаючись лугу. Вбігаю в ліс — ... . У лози — ... . В кущі — ... . В озері воду скаламучу — ... (О.Довженко).

Слова для довідки: високо, далеко, дзвеніти, риба, ожина, круча, лошак, гриби, горіхи, гайда, ласкавий, ходити.

ІІІ. Олесь уявив собі, як гарно зараз у лузі, і побіг у верболози. Там він блукав до самого вечора. Обмацував холодні пташині гнізда, їв ... калину, доки не набив … . Потім шукав осикові .., ховав за пазуху і, нап’явши пальтечко на голову, дивився: світять чи не світять? У кущах, ... осокою, шарудів вітер, попискували миші; а в березі терлись одна об одну вільхи, сповнюючи круг … … .

Сонце ... у хмарах над байраком вузеньку .., яскравим променем стрельнуло на левади. Олесь радісно ... йому назустріч, зводив очі до перенісся, ловлячи золоту мушку на кінчикові носа.

Надвечір хмари опустилися нижче, а тополі над селом повищали і набрали ... вигляду. Треба було йди додому (Гр. Тютюнник). '

Слова для довідки: войовничий, мерзлий, заплетені, тривожний, оскому, трухляки, стогін, ополонка, пробити, стрельнути, мружитись.

Вправа 2. У поданих уривках поясніть авторську заміну.

Не русалонька блукає: Не русалонька блукає

То дівчина блудить. То дівчина ходить.

Сама собі, й сама не зна, Й сама не зна (бо причинна),

Чого вона ходить. Що такеє робить. (Т. Шевченко)

А онуки? їм байдуже, А онуки? їм байдуже,

Жито собі сіють. Панам жито сіють. (Т. Шевченко)

І ясний місяць із-за хмари І блідий місяць на ту пору

На землю де-де виглядав. З-за хмари де-де виглядав.(Т. Шевченко)

І дебрь-пустиня неполита, І дебрь-пустиня неполита,

Зцілющою водою вкрита Зцілющою водою вкрита,

Прокинеться; і потечуть Прокинеться; і потечуть

Великі ріки, а озера Веселі ріки, а озера

Кругом гаями поростуть, Кругом гаями поростуть

Веселим птаством оживуть. Веселим птаством оживуть.(Т. Шевченко)

Ти б хотів, Ти б хотів,

Щоб він (час.— Н.М.) минав іще скоріш? Щоб він летів іще скоріш? (Леся Українка)

А сила йде, А сила йде,

І спина гнеться, і грубіють руки І спина гнеться; репаються руки,

І гине хист.. І гине хист... (Леся Українка)

А ранком бачу я в своїм свічаді А ранком бачу я в своїм свічаді

Бліде обличчя і погаслі очі, Бліде обличчя і погаслі очі,

А в думці, мов тривога, пролетять А в думці, мов тривога, промайнуть

В дитячих літах забуті легенди. В дитячих літах забуті легенди. (Леся Українка)

Угорі так яро сяють зорі... Угорі так яро сяють зорі...

але небо чорне, наче розпач... але небо темне, наче розпач...(Леся Українка)

О, знаю я, багато ще пролетить О, знаю я, багато ще промчить

злих хуртовин над головою в мене. злих хуртовин над головою в мене.(Леся Українка)

• Яка совість, така й честь,- — Яка совість, така й честь,—

відказав Роман. відкусив Роман. (М. Стельмах)

• А чого це, Корнюшо, не бачу — А чого це, Корнюшо, не бачу

на тобі своїх штанів? на тобі своїх брюк? (М. Стельмах)

Не на віз, а на роги міг би Не на віз, а на роги міг би

вкласти копицю сіна, і воли вкласти копицю сіна, і воли жартома

жартома принесли б її до господи. принесли б її до оселі. (М. Стельмах)

• Вас ще, тату, довбнею не — Вас ще, тату, довбнею не доб’єш, а

доб'єш, а ви про Божу дорогу про Божу дорогу торочите,— кидає

затвердили,— кидає з-за столу Терентій. з-за столу Терентій. (М. Стельмах)

Маскарад убогих блазнів, що Маскарад убогих блазнів, що

безнадійно відірвались від безнадійно відірвались від древа

дерева історії. історії. (М. Стельмах)

Вправа 3. Проаналізуйте мову наведених уривків, скориставшись прийомом зіставлення.

І. Роса — один з видів атмосферних опадів. Являє собою дрібненькі краплини води, що осідають на поверхні землі і на предмети, коли з ними стикається охолоджений шар повітря. Утворюється при температурі вище від 0. Роса виникає в ясні ночі, переважно за тихої погоди. Особливо рясна роса на відкритих горизонтальних поверхнях (на траві, дахах, дошках). На Україні роса може дати до 0,5 мм опадів за ніч, річна кількість роси, що виділяється з повітря, становить 10— 30 мм (УРЕ).

II. Здавалося б, що таке роса? Звичайні опади та й годі. А для селянської дитини, та ще з мрійною вда­чею,— це чарівний початок світу, коли він з дійсності й казки розгортає зелену, росицею скраплену землю; це найкращі спомини, коли прокинешся у хаті і чуєш, як у розлогій долині тато косою підрізає ніч і на волю широко виходить блакитноокий світанок; це соромлива заплакана .ромашка в святковім віночку, і радість, коли ти сама, як ромашка, у білій хустинці весело ступаєш по травах, несучи снідання косарям; це ті перлові світанки, коли ти вже з росою і косариками вижинаєш посивіле жито або гребеш крихкий ячмінь і надійно поглядаєш на старших: чи не помічниця вам? Це ті сподівання, бентежні і найсвятіші вечори, коли хтось сидить біля тебе, у своїй руці тримає твою руку і не може вимовити ні слова. А ти чекаєш і боїшся його, того слова, що може сказати тільки пора кохання (М. Стельмах).