Практичне заняття № 1 Тема. Лінгвістичний аналіз художнього тексту як навчальна дисципліна

П Л А Н

1. Предмет і завдання курсу «Лінгвістичний аналіз художнього тексту», його місце в системі лінгвістичних дисциплін.

2. Основні принципи лінгвістичного аналізу художнього тексту.

3. Прийоми та методи лінгвістичного аналізу художнього тексту.

4. Стилі сучасної української літературної мови та їх специфіка.

5. Порядок лінгвістичного аналізу. Схема семантико-стилістичного (лексичного) аналізу.

Завдання:

1. Доповнити конспекти лекцій.

2. Витлумачте зміст завдання ЛАХТу, запропонованого у статті Л.П. Рожило (Укр. мова і літ. в шк.— 1978.— №2.— С.24).

...Лінгвістичний аналіз конкретного художнього твору повинен встановити, яке призначення різних мовних засобів у реалізації ідейно-образних і естетичних настанов твору, якими є способи й умови їх використання, з'ясувати вплив індивідуально-творчої манери митця, функціональну ускладненість мовних одиниць у порівнянні з фактами і явищами загальномовної системи.

3. Опрацюйте статтю І. Я. Франка «Із секретів поетичної творчості».

4. Випишіть значення слова текст за «Словником іншомовних слів» за ред. О. Мельничука (К, 1974) та за сучасними лінгвістичними або тлумачними, термінологічними словниками. Визначте, у якому значенні будемо вживати його при лінгвістичному аналізі тексту.

З'ясуйте за словником значення слова аналіз. Як ви розумієте значення терміна лінгвістичний аналіз?

5. Поділіть текст на абзаци. Обґрунтуйте цей поділ. До поданого уривка доберіть заголовок. Визначте засоби зв'язку у тексті (лексичні, морфологічні, синтаксичні). Які з них переважають?

Свій власний голос має і кожне дерево в лісі. При найменшому подихові вітерця чути, як говорить горобина з березою, клен з дубом, осика з грушею-дичкою. Округлі тьмяно-зелені листки осики завжди тремтять. Коли здійметься сильний вітер, осиковий лист рветься, дерево тривожно шумить, ніби скаржиться на свою долю. Понуре, недовговічне дерево осика. Радісно, ласкаво шелестить темно-зелене березове листя. Навіть сильну бурю береза витримує стійко, не скиглить, як осика, а розпустить гілля косами за вітром і сперечається з ним. Приємний легкий голос має м'який лист липи. Могутній дуб при тихому вітрі басисто лопоче... Задумливий шелест гострокутного листа приєднує до лісового хору клен. Легкий вітерець не розбудить мовчазну ялину. Йому нема за що зачепитись в її густій вершині. Коли ж налетить сильний вітер, ялина махає лапчастими гілками. І він, зриваючись з них, злісно завиває. У бурю діброва нагадує хвилі розбурханого моря. Довгі гілки високостовбурних сосен завжди дзвенять ясно. Чудова музика соснового бору (В. Пархоменко).

6. Визначте засоби вираження міжфразних зв'язків (лексичні, морфологічні, синтаксичні: повторення слів, споріднені слова, синоніми, займенники, числівники, прислівники, співвіднесеність часових і видових форм дієслова, сполучники, частки).

Спочиває степ, набирається прохолоди після денної сліпучої спеки. Місяць зійшов, прадавнє козацьке сонце, на якому тепер наш вимпел лежить. Лежить та жде когось, зарившись у космічній, не торканій вітрами пилюці... Хто знайде його? Хто першим туди полетить? Тиша, тиша, мов на дні океану. Океан місячної ночі розливається навкруги. І глибину тиші не зменшує ні сюрчання коника десь у траві, ні шелест тополиного вершечка. Як він любить цей зоряний степ уночі! Десь пісня тане далеко, наче крізь сон. Повітря чисте, запашисте.

А над тобою простір, всіяний зорями: світлою порошею курить Чумацький Шлях — шлях твоїх пращурів, що проходили тут чумаками в дьогтярних сорочках... Проходили і не знали, що над ними скрутились в спіралі галактики, а тепер і до них, до заглиблених у безвість, галактик, сягає твій розум. Але чи справді сягає? Чи справді наш розум всесильний, всемогутній? У найпотаємніші глибини оті космічні промінь думки твоєї чи проникне?

Вітерець дмухнув, і забриніли стебельця сіна, забриніла тирса тонко: навіть скошена, навіть ставши вже сіном сухим, вона продовжує співати по-степовому (О. Гончар).