Тема для самостійного вивчення № Лексичний рівень аналізу художнього тексту

Питання для теоретичного вивчення й обговорення:

1.  Слово у художньому мовленні.

2.  Пряме і переносне значення слова.

3.  Омоніми в художньому тексті.

4.  Синоніми в художньому тексті.

5.  Антоніми в художньому тексті.

6.  Пароніми  в художньому тексті.

7.  Активна і пасивна лексика в художньому тексті.

Завдання:

1.   Випишіть з художніх творів (на вибір) метафори, метонімії, синекдохи. Зробіть висновок про особливості слововживання того чи іншого письменника.

2. Які формальні фактори підсилюють роль синонімів у поданому вірші?

Греби поглибше,

далі й далі вгвинчуй,

десяток тихих людських існувань

туди,

за фронт,

за бій,

за грань... (М.Бажан.)

3. Доведіть доцільність авторської синонімічної заміни.

Подай же руку козакові,

І серце чистеє подай!

І знову іменем Христовим

Ми оновим наш тихий рай.                                   возобновим

Неначе човен в синім морі

То виниряв, то пониряв.                                      виринав   потопав

4. Визначте роль антонімів у мікро текстах.

•    Глянула Олеся коло себе: се той самий покій з дзиґарями, де вона була молодою убрана, уквітчана,  – сама, як квіточка свіжа, а теперечки?.. Стоїть якась постара, замучена молодиця, печаловита, боязлива... (Марко Вовчок.)

•    Я вважаю, що зараз виникає надзвичайно цікаве, небувале ніде і ні в якому світі явище – це нове  ставлення до Івана, нове ставлення до цього негероїчного героя. (О.Довженко.)

5. Випишіть архаїзми з творів Т.Шевченка („Сон”, „Кавказ”).

6.Визначте доцільність використання неологізмів у поезії І.Драча („Протуберанці серця”), Л.Костенко („Старий годинникар”).

7. Доберіть самостійно поетичний текст, цікавий з лексичного погляду.

Література для вивчення:

1. Бойко Н.І. Структурно-семантичні особливості професійно-термінологічної лексики в мові художньої прози // Мовознавство. – 1984. –  № 1.

2. Позасловникова  лексика у творах О.Гончара // Мовознавство. – 1998. –  №6.

3.   Ковалик І.І., Мацько Л.І., Плющ М.Я. Методика лінгвістичного аналізу  тексту. К.: Вища школа, 1984. – 120с.

4.   Ковальов В.П. Експресивне використання полісемії, омонімії, паронімії в українській художній прозі // Українська мова і література  в школі. – 1982. - №1.

5.   Кочан І. Лінгвістичний аналіз тексту: Курс лекцій. –  Львів.: Видавничий центр Львівського Національного університету ім.. І.Франка., 1999. – С.77 – 99.

6.   Мінасян В.І. Розмовна лексика і експресія // Культура слова. – 1985. – Вип. 28.

7.   Шамота А.М. Переносне значення слова в мові художньої літератури. – К., 1967.

8.   Купина Н.А. Лингвистический анализ художественного текста. – М.: Просвещение, 1980. – 78с.

9.   Мельничайко В.Я. Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мови. – К.: Рад.шк., 1986. – С. 88 – 94.

10. Пасік Н.М. Лінгвістичний аналіз художнього тексту: Навчальний посібник для студентів філологічного факультету. – Ніжин: Видавництво НДПУ ім. М.Гоголя., 2003. – С.100 – 121.

11. Шанский Н.М. Лингвистический анализ художественного текста. – Ленинград: Просвещение, 1990. – 415с.

12.  Кочан І.М. Лінгвістичний аналіз тексту: навч.посіб. –  2-ге вид., перероб.і доп. – К.: Знання, 2008. – 423с.