
- •3. Умови оцінювання та оцінки
- •Методично-діяльнісна структура змістового модуля 1.
- •1.2.Загальна організація оволодіння зм 1.
- •1.3. Умови оцінювання та оцінки за зм. 1.
- •1.4. Основні вимоги до засвоєння зм 1:
- •Література до курсу
- •Практичне заняття № 1 Тема. Лінгвістичний аналіз художнього тексту як навчальна дисципліна
- •Практичне заняття № 2 Тема. Теорія тексту та їх частин
- •Практичні заняття № 3 – 4 Тема. Лінгвістичні категорії художнього тексту
- •Завдання:
- •Додаток
- •Частиномовний аналіз
- •Фонетико-орфоепічний аналіз
- •Синтаксичний аналіз
- •Тема для самостійного вивчення №
- •Тема для самостійного вивчення № Рівень цілісного тексту (2 год.)
- •Тема для самостійного вивчення № Поняття контексту та підтексту (2 год.)
- •Тема для самостійного вивчення № Дискурс, твір і текст (2 год.)
- •5. Ткачук о.М. Наратологічний словник. – Тернопіль: Астон, 2002. – 173с. Індивідуальна робота до змістового модуля 1
- •Підсумкова контрольна робота змістового модуля 1 Зразок контрольної роботи
- •1. Продовжити речення:
- •2. Зробити лексичний аналіз даної поезії:
- •Методично-діяльнісна структура змістового модуля 2.
- •2.2. Загальна організація оволодіння модулем 2.
- •2.3. Умови оцінювання та оцінки за зм. 2.
- •2.4. Основні вимоги до засвоєння зм 2:
- •2.5. Зміст модуля 2. Проблемно-установочна лекція 4-5.
- •Теоретичні питання:
- •Теми, винесені на самостійне опрацювання Тема для самостійного вивчення № Ритміко-інтонаційна організація тексту
- •Тема для самостійного вивчення № Морфемно-словотвірний рівень аналізу художнього тексту
- •Тема для самостійного вивчення № Лексичний рівень аналізу художнього тексту
- •Тема для самостійного вивчення № Фразеологізми у художньому тексті
- •Тема для самостійного вивчення № Синтаксичні особливості художнього тексту
- •Індивідуальна робота студентів
2.4. Основні вимоги до засвоєння зм 2:
Студенти повинні знати:
Визначення жанру прози. Лексичні форми виразності прозового тексту.
Фонетичні особливості прозового тексту.
Засоби морфологічної виразності.
Частиномовний аналіз прозового, поетичного тексту.
Синтаксичні особливості прозового, поетичного тексту, байки.
Види поетичних текстів за емоційно-експресивною оцінкою.
Лексичні форми для виразності поетичного тексту. тексту.
Сюжетно-композиційні особливості байки.
Лексичні засоби байки.
Фонетико-орфоепічні особливості особливості байки.
Класифікацію драматичних творів.
Особливості передачі сюжету, змісту, ідейного задуму в творах драматичного жанру.
Основні аспекти лінгвістичного аналізу драматичного твору.
Студенти повинні вміти:
Робити зіставний лінгвістичний аналіз віршів.
Виконувати різні види аналізу прозового тексту.
Виконувати різні види аналізу поетичного тексту.
Виконувати різні види аналізу байок.
Виконувати різні види аналізу драматичних творів.
Розробляти сценарії на різні теми.
Виконувати повний лінгвістичний аналіз художнього тексту.
2.5. Зміст модуля 2. Проблемно-установочна лекція 4-5.
Тема. ОБРАЗНІСТЬ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ
Теоретичні питання:
Підтекст художнього твору.
Роль синонімів, антонімів, омонімів у художньому тексті.
Основні типи образних слів:
епітети;
порівняння;
метафора;
метонімія;
гіпербола і літота;
іронія і сарказм;
перифраз.
Звуконаслідування як образний засіб.
Вимовно-естетичні виражальні засоби:
емфатичний наголос;
логічний наголос;
словесний наголос.
Фонетичний рівень творення художнього тексту:
звукові повтори;
звукопис;
алітерація;
асонанс;
анафора;
епіфора;
зв’язок звука із кольором та значенням;
рима;
ритміка.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5
Тема. ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТЕКСТІВ ПРОЗИ
П Л А Н
Визначення жанру прози.
Лінгвістичний аналіз текстів прози. Загальні зауваження.
Лексичні форми виразності прозового тексту.
Фонетичні особливості прозового тексту.
Засоби морфологічної виразності.
Частиномовний аналіз прозового тексту.
Синтаксичні особливості прозового тексту.
Додаткова література:
Федоренко Т. До вивчення композиції роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?“// Дивослово. – 1994. - № 4.
Завдання:
Виконати аналіз тексту:
Ячать паровози, ячать паровози!.. В страждання, в страждання спішать поїзди…
Тепер поїзди ще більш беззахисні, ніж люди, бо від своєї залізної долі – дороги – можуть піти лише в небуття. І в трагедійнім передчутті ячать паровози, мов чорні лебеді.
Ось знову село. Воно з пагорба будь-як розбігається в зелені левади, в срібні заколихування верб, у сиву задуху достиглого жита. Жито-житечко, хто ж тебе косити буде? Пішли твої косарі на війну, і тільки з-за обрію страшний косар смерті дає знати про себе. Як широко розмахнувся він, як високо підняв лапища вогнів, як під корінь веде свій укіс. Під корінь!
Спереду заячав поранений паровоз. Перекреслюючи хати, левади, шумовиння верб, сиву задуху жита, поволі-поволі проходить з червоними хрестами ешелон. За всіма своїми вікнами він проносить перев′язані руки, перев′язані рамена, перев′язані голови і неперев′язані страждання.
Болючим поглядом Богдан проводить санітарний ешелон.
Тривога невідомості весь час давала знати про себе. Ти вмів розповідати на уроках про подвиги інших, про героїзм, про смерть, а як сам віч-на-віч зустрінеш те, що повинен зустріти солдат?
Не скаменять тебе очиці смерті, не прищулишся; не вклякнеш од них?.. І хоча він вірив, що достойно зустріне і битви, і випробування, одначе тривога все одно не залишала його.
Знову заячав паровоз і, оминувши золоте малювання соняшників. Зупинився на забутому полустанку. На крихітному, оточеному житом пероні було тільки двійко білоголових дітей – видно, брат і сестра, біля їхніх босих ніг стояв круглий кошик з першими черешнями.
Вибухи підняли чорні стовбури землі, шалено кинули в вагони сплески диму й вогню, і застогнало, ламаючись, рвучись, вояцьке тіло. Бігли з ношами і без нош санітари, і вже на їхніх руках по краплині стікало недожите життя. А де діти? Їх ніде не було, тільки їхні черешні на кров чавили солдатські чоботи та біля самого станційного дзвона лежав перевернутий кошик (М.Стельмах)
Додаток
Схема аналізу прозового тексту
Визначити типи мовлення, наявні в тексті.
Дібрати заголовок.
Визначити тему та ідею тексту.
Визначити центральний образ у тексті. Образ автора.
Визначити шари лексики, що переважає у тексті.
Визначити тематичні групи лексики.
Визначити образні засоби, вжиті у тексті.
Визначити засоби передачі візуального й акустичного сприймання тексту.
Визначити прийоми звукопису (асонанс, алітерація, анафора, епіфора).
Визначити роль морфологічних засобів.
Визначити роль синтаксичних засобів.
Визначити мовну і логічну домінанти тексту.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 6 – 7
Тема. ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПОЕТИЧНОГО ТЕКСТУ
П Л А Н
Види поетичних текстів за емоційно-експресивною оцінкою.
Лексичні форми для виразності поетичного тексту.
Засоби морфологічної виразності.
Частиномовний аналіз поетичного тексту.
Синтаксичні особливості поетичного тексту.
Зіставний лінгвістичний аналіз віршів.
Завдання:
На заняття № 6: Дібрати 3 віршовані тексти, один з них проаналізувати за всіма видами часткового аналізу.
На заняття № 7: Дібрати віршовані тексти для всіх видів зіставного аналізу.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 8
Тема. ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ БАЙКИ
П Л А Н
Сюжетно-композиційні особливості байки.
Лексичні засоби байки.
Фонетико-орфоепічні особливості особливості байки.
Засоби морфологічної виразності.
Синтаксичні особливості.
Завдання:
Дібрати байку для лінгвістичного аналізу, зробити її аналіз.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 9
Тема. ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ДРАМАТИЧНИХ ТВОРІВ
П Л А Н
Класифікація драматичних творів.
Особливості передачі сюжету, змісту, ідейного задуму в творах драматичного жанру.
Основні аспекти лінгвістичного аналізу драматичного твору.
Завдання:
Дібрати уривок з драматичного тексту для аналізу.
Зробити повний лінгвістичний аналіз цього уривку.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 10
Тема. КОНТРОЛЬНА РОБОТА (повний лінгвістичний аналіз тексту)