. Портретні ілюзії

Багато хто бачив так звані таємничі, живі, портрети, які завжди дивлячись на нас, слідкують за нашими рухами напралють очі, туди куди ми переходимо. Це тому, що райдужна оболонка очей суб'єкта на портреті розміщена в середині розрізу очей. Такими ми бачимо очі, які дивляться на нас, але, коли очі дивиться,в сторону повз нас, то райдужна оболонка очей здається нам не в середині очей а зміщеною вбік. Коли ми відходимо від портрета, очі, свого звичного положення не змінюють, райдужні оболонки залишаються в середині очей, а так як ми все лице особи продовжуємо бачити в тому ж положенні по відношенню до нас, то нам здається, що портрет повернув голову і дивиться на нас.

Ілюзія рухомих об'єктів.

При русі об'єкту є також ряд візуальних ілюзій, які викликаються деякими властивостями нашого візуальнго апарату. Наприклад, якщо коло з кольоровим сектором привести в рух навколо своєї вісі, весь спектр нам здається бути кольоровими. Це можна пояснити здатністю наших очей на протязі долей секунди утримувати зорове враження хотя видимий предмет уже зник із виду

Є ілюзія, що можна було б назвати спіраль ПЛАТО і якщо простіше ефекту дзиги на вершині. Якщо диск зі спіраллю (дзига) крутити за годинниковою стрілкою, о то потім після тривалої фіксації очима , у нас виникає враження стягування всіх ниток спіралі до центру;а при круговому русі спіралі в протилежному напрямку ми бачимо сходження спіралі в протилежному напрямку від центру до периферії.

Якщо після довгого спостереження спіралі , яка крутиться потім перевести погляд на непорушні предмети, то ми будемо бачити їхній рух в зворотному напрямку. Наприклад, якщо після тривалого спостереження місцевості з вікна швидкісного потягу або рухомої води з вікна пароплава потім будемо дивитися на нерухомі предмети всередині потягу або пароплаву, нам буде здаватися, що вони теж рухаються, але в протилежному напрямку. Ці ілюзії, пов'язані з послідовними рухомими образами.

Ілюзія колірного бачення.

Суттєвою особливістю наших очей є здатність розрізняти кольори. Одно з явищ- явище зсуву максимуму відносного бачення при переході від денного бачення до сутінкового бачення (при низькій освітленості) не тільки знижується чутливість очей на сприйняття в цілому, але також, при цих обставинах, в очах знижується чутливість до кольорів довгохвильової ділянки видимого спектра (червоний, оранжевий), але виявляється підвищена чутливість до спектру кольорів короткохвильового діапазону (синій,фіолетовий). Мак червоний і васильки при денному освітленні здається по яскравості,близькими один до одного. У сутінках мак здається зовсім темним а васильки світлими. Іноді при сприйнятті кольорових об'єктів ми також зустрічаємся з помилками зору або ілюзіями. По-перше, іноді насиченість кольору ми помилково судим за яскравістю тла або по кольору навколишніх предметів. У цьому випадку діє контраст яскравостей: колір світліє на темному тлі і темніє на білому.По-друге існує поняття власне кольорових контрастів, коли колір сприймаючого предмета змінюється в залежності від того на якому тлі ми його спостерігаєм.Ілюзії такого роду нам зустрічаються в наступних видах.Чорне коло на рисунку здається нам злегка червонуватим на зеленому тлі,коли ми прикриваємо рисунок тонким прозорим папером , то ілюзійний червоний колір становиться ще більш помітним ( стираються різкість меж і зменшується різниця в яскравості поля і тла і таким чином посилює ефект) Аналогічно чорне коло на червоному буде здаватися зеленуватим, на фіолетово-голубому тлі-зеленувато-жовтим і на голубому –мідно-червоним.

Іншим видом кольорової ілюзій є в те, що деякі кольори сприймаються як "виступаючі" та інші як "відступаючі". Цей факт демонструє рисунок. З огляду на лівому фігуру ми схильні думати, що це є піраміда в якій зрізано вершок і вона обернена цим верхом до нас . Розглядаючи ліву фігуру ми ймовірно уявим тунель з отвором вдалину. "Виступаючими " кольорами зазвичай являються кольори червоно- оранжево- жовті (або "теплі"), і " відступаючі " здаються кольори зелено-сині (або "холодні")