Стимуляція уваги

Сприйняття , в залежності від стимуляції уваги, може бути активним ( фактори наведені вище) і пасивним. При пасивному сприйнятті стимуляція направлена на людину зовні ( наприклад різні види реклами)

Настанова на бачення

Настанова на бачення.Цей термін використовується в різних контекстах і галузях психології, включно з таких областях, як моторна поведінка, сприйняття і вирішення проблем. Є багато варіантів і синонімів терміну, хоча кожен з них виконує функцію перенесення деяких теоретичних орієнтацій або специфіки використання.

Прояв феномену НБ виникає в тих випадках, коли суб'єкт сприймає стимули у відповідності з очікуванням і контекстом, а не на основі чисто фізичного впливу зовнішнього середовища. Це називається НБ сприйняття (або перцептивною настановою).НБсприйняття може також зробити деякі стимули функціонально невидимим, якщо вона не спрямована на них.

.

Ілюзії візуального сприйняття

Відомо, що наше бачення не є ідеальним, і іноді ми бачимо, що це не те, що існує у реальності. Але те, що переважна більшість людей іноді сприймають ці помилкові візуальні враження, вказує на об'єктивність нашого бачення і що воно, як доповнене мисленням та практикою, дає нам точну інформацію про об'єкти зовнішнього світу. З іншого боку, те, що різні люди в процесі візуального сприйняття мають не однакову здатність робити помилки, іноді бачать в предметах те , що інші не помічають, вказує на суб'єктивність наших візуальних почуття і їх відносності.

Взагалі кажучи про причини візуальних ілюзій (помилки, обман), слід зауважити по-перше, що іноді вони з'являються внаслідок спеціально створених умов спостереження наприклад: спостереження з одним оком, з фіксованої вісі,спостереження непорушними поглядом, спостереження через щілину, тощо. Таких ілюзії зникають разом із зникненням незвичних умов спостереження.

Переважна більшість ілюзій виникає не з причин оптичної досконалості очей, але з-за помилкових суджень про сприйняте, так що можна вважати, що обман виникає в процесі осмислення зорового образу. Такі ілюзії зникають при зміні умов спостереження, при виконанні найпростіших порівняльних вимірювань, за винятком деяких чинників, які перешкоджають правильному сприйняттю

Нарешті, відомий ряд ілюзій які визвані оптичною недосконалістю очей, деякими особливими властивостями різних аналізаторів, які беруть участь в процесі візуального бачення (сітківки, рефлекси нервів).

Не треба включати до розряду оптичних ілюзій: фокуси і таємничі привиди, створені за допомогою дзеркал, проекційних апаратів та інших технічних пристроїв, а також цікаве оптичних явище яке іноді спостерігається в природі (міражі, північне сяйво). Поява останніх завдяки оптичних властивостей атмосфери Землі. У всіх цих випадках наше сприйняття є помилковим тому, що нас навмисно обманюють як при допомозі технічних засобів так і з за особливих умов сприйняття.

Ілюзії,спричинені оптичними особливостями очей

Сліпа пляма. Існування сліпої плями на сітчастій оболонці очей вперше відкрив в 1668, відомий французький фізик Е. Маріот. Справді, сітчастій оболонці ока на місці, де до ока входить зоровий нерв немає фоточутливих закінчень нервових волокон. Таким чином, зображення елементів які мали б відобразитися на цьому місці сітківки, не передаються до мозку і тому не сприймаються. Сліпа пляма, здавалося б нам ,мала би заважати нам бачити все це, але за нормальних обставин, ми не помічаємо. По-перше, тому що зображення об'єктів, що падають на сліпу пляму на одне око не співпадають з проекцією на сліпу пляму другого ока , По-друге, тому що відображені частини предмета мимоволі замінено зображеннями з сусідньої частини або тла, який оточує цю тему (на рисунку , зникаюча фігура замінюються білим тлом )

Іррадація. Явище іррадіації (по-латині- неточні випромінювання) являє собою таку особливість, що яскраві об'єкти на темному тлі, здаються збільшеними проти своїх реальних розмірів немовби захоплюючи частину темного тла. Коли ми бачимо яскраві поверхні на темному тлі, завдяки недолікам очної лінзи то вони, немовби, розширюють межі поверхні і ця поверхня , здається, нам більшою за її справжні геометричні розміри. На рисунку яскравість тону білого здається набагато більшою відносно чорного квадрату на білому тлі.