1. Особливості психологічного реагування на екстремальні ситуації.

Екстремальні події останнього десятиліття свідчать про те, що ефективність допомоги потерпілим залежить, насамперед, від глибини розуміння механізмів впливу на поведінку людини екстремальних ситуацій, їх патологічних та непатологічних наслідків.

1.1. Поведінка людей на пожежах

Поведінка людей на пожежах характеризується трьома стадіями: отри­манням інформації про пожежу та її осмисленням; діяльністю або без­діяльністю; подальшими наслідками. Соціологічні дослідження поведінки людей на пожежах свідчать, що близько 90% людей гине до прибуття рятівників. Саме в початковий період пожежі люди неправильно поводяться в надзвичайній обстановці, не можуть допомогти одне одному, своєчасно врятуватися від шкідливих факторів пожежі. Звукова система сповіщення про пожежу нерідко буває неефективною, якщо люди не бачать пожежі (лише 2% людей залишають будівлі, в яких починається пожежа). Початкова інформація про пожежу часто сприймається скептично. Більшість людей у перші хвилини пожежі не тільки не намагаються залишити будинок, а прямують до осередку пожежі, зростає кількість людей, які перебувають у бездіяльності. Ці люди підпадають під дію стресу, що характеризується втратою пам'яті, не помічають ніяких сигналів, що вказують на вихід із приміщення.

Рятівники повинні добре знати ситуації, в яких виникає паніка: обмежена кількість шляхів евакуації; вихід із ладу блокування шляхів евакуації; рух втікачів, які шукають порятунку; відсутність інформації про шляхи евакуації; відсутність установок оповіщення .

Успішне застосування способів і засобів забезпечення безпеки людей при пожежах, а також розробка оптимальної стратегії їх евакуації та порятунку багато в чому залежать від знання психологічних аспектів поведінки людини в умовах пожежонебезпечної ситуації. Аналіз спостережень свідчить про недостатнє вивчення мотивів і характеру поведінки людей на пожежах. В.І. Дутов розглядає поведінку людей, як прояв їхньої дії залежно від ряду факторів і конкретного типу ситуації при пожежі. Дослідження проводилися методом опитування потерпілих за спеціально розробленими з цією метою анкетами. Усього було опитано 550 осіб, що перебували в умовах реальних пожеж у житлових будинках. Серед опитаних було 342 жінки і 208 чоловіків, причому чоловіки у віці понад 50 років склали 23%, а жінки - 33%. Слід зазначити, що психологічні аспекти поведінки людей при пожежах значною мірою зумовлені ступенем упевненості людини в пожежній безпеці будинку. Інтерес становлять дані про дії людей різної статі. Так, у числі активних дій після виявлення пожежі 13,9-18,7% опитаних прагнули до самостійної евакуації і 37-42% опитаних починали дії з надання допомоги й оповіщення. У міру встановлення неможливості здійснення евакуації з будинку при пожежі число людей, що прагнуть до самостійної евакуації з небезпечної зони, зростає до 60,%, і тільки 16,7-23,7% опитаних прагнуть забезпечити безпеку подальшого перебування і допомогти іншим. У жінок порівняно з чоловіками відзначається тенденція до збільшення дій щодо надання допомоги оточуючим, досягаючи 23,7% у потерпілих у віці до 50 років. Проте 20-29,6% людей продовжують займатися збором речей, документів, з'ясуванням обстановки і не починають активних дій із забезпечення безпеки. Аналіз результатів дослідження свідчить про те, що жінки більш послідовні в діях із забезпечення безпеки під час перебування в зоні пожежі, аніж чоловіки. У більшості ж випадків опитані не виявили належного вміння орієнтуватися у складній обстановці, що пояснюється, очевидно, недостатнім знанням правил поведінки при пожежі та відсутністю практичних навичок дій у небезпечній ситуації.

Аналіз особливостей поведінки людей на пожежах свідчить, що прояв активності або пасивності дій із забезпечення своєї безпеки великою мірою зумовлене наявністю досвіду поведінки людини в пожежонебезпечній ситуації, її поінформованістю про ступінь пожежної небезпеки будинку, а також віком і статтю контингенту.