3. Синузіальность

Поняття «синузія» було введене в науку X. Гамсом (Gams, 1918).

Ймовірно|певно|, немає жодної категорії явищ, що характеризують структуру фітоценозу, уявлення про які були б такими суперечливими|настільки| |, як синузії.

Синузія розглядається як структурна частина фітоценозу, що характеризується чітким певним видовим складом, а головне, однаковою життєвою формою видів, що до неї входять, тобто еколого-біологічноюєдністю.

Це, наприклад, синузія сосни, синузія брусниці, синузія зелених мохів та інші синузій лісової зони.

Синузія - завжди одноярусне утворення|утворення|. Якщо вона складається з рослин одного виду|виду|, то називається простою; якщо з|із| двох і більш – то складною.

Синузія, по Гамсу, є сукупність (об'єднання, група) особин одного виду (синузія першого порядку) або схожих видів (синузії другого і третього порядків).

Синузія другого порядку|ладу| – сукупність особин|осіб| різних видів, що відносяться до схожої життєвої форми. Види, що створюють синузію другого порядку|ладу|, повинні рости|зростати| разом| і регулярно зустрічатися в даному поєднанні. Наприклад, кленово-дубовий древостій| широколистяного лісу.

Синузія третього порядку – сукупність видів, спільно створюючих або ярус, або одноярусне співтовариство. Види, що входять в її склад, відносяться до різних класів життєвих форм. Відносна самостійність таких синузій підтверджується і тим, що даний ярус або поєднання ярусів може виступати й окремо як фітоценоз. Наприклад, мохово-чагарничкова синузія соснового лісу здатна існувати на просіці самостійно, хоча зовнішній вигляд її буде дещо іншим, ніж під пологом лісу.

Популяції окремих видів (синузії першого порядку|ладу|) можуть скласти синузію другого порядку|ладу| і разом з іншою синузією другого порядку|ладу| – синузію третього порядку|ладу|. Види, створюючі синузію третього порядку|ладу|, повинні регулярно зустрічатися в даному поєднанні при схожій обстановці.

Таким чином, синузії можуть бути дифузно змішаними в одному і тому ж просторі|простір-час|.

Невизначеність поняття синузії надалі викликала|спричиняла| різні його тлумачення.

Т. Ліпмаа об'єднував синузії, схожі за ознаками, ядро характерних|вдача| видів, визначеного складу життєвих форм і екології, в один уніон|. Таким чином, уніон| – це типологічна одиниця синузії.

Синузіям та уніонам| властива гомогенність і стабільність рослинності, тобто яка знаходиться|перебуває| в рівновазі з|із| умовами місцепроживання.

В. Н. Сукачев визначав синузії таким чином (1957): синузії – це «структурні частини фітоценозів, що характеризуються певним видовим складом, певним екологічним характером видів, їх складових, просторовою або тимчасовою відособленістю, а отже, і особливим мікросередовищем, що створюється рослинами даної синузії».

Схоже визначення дає і А. П. Шенніков (1964): «Такі структурні частини|частки| фітоценозу, відмежовані в просторі|простір-час| (що займають|позичають| особливу екологічну нішу), відрізняються одна від одної в морфологічному, флористчному, екологічному і фітоценотичному стосунках, називають синузіями».

Трохи інакше розглядає|розглядує| їх Н. А. Міняєв (1963). Він указує|вказує|, що синузія є просте рослинне угрупування, що характеризується конкурентними стосунками між особинами|особами|, що входять в її склад.

Б. Н. Норін (1965) вважає, що «синузією буде просторово відособлене, однорідне, одноярусне, зімкнуте в надземних або підземних частинах угрупування рослин».

Таким чином, в розумінні синузії намічаються два підходи:

- синузія – поняття екологічне, воно охоплює рослини, що відносяться до однієї життєвої форми в співтоваристві|спілці|;

- синузія – поняття структурне, ценотичне|.

Прихильники|прибічники| останньої точки зору розуміють під синузією або будь-яку хоч скільки-небудь відособлену частину|частку| співтовариства|спілки| (Сукачев і його послідовники), або тільки|лише| ті структурні частини|частки|, які складені екологічно однорідними рослинами. Останню точку зору розвивають Н. А. Міняєв, |очевидно|, Б. Н. Норін і особливо послідовно П. Д. Ярошенко (1961).

Синузією можуть бути:

• ярус, складений рослинами, що відносяться до однієї життєвої форми, якщо він однорідний на всій території, зайнятій|заклопотаній| фітоценозом;

• частина|частка| ярусу в межах ділянки, зайнятої|заклопотаної| мікрофітоценозом, якщо весь ярус неоднорідний і в різних мікрофітоценозах, що створюють дане співтовариство|спілку|, представлений|уявляти| рослинами, які відносяться до різних життєвих форм;

• сукупність епіфітів|, що відносяться до однієї життєвої форми в межах всього фітоценозу, якщо відсутні варіації в їх екологічних особливостях або в межах|упродовж| мікроценозу, якщо в різних| мікроценозах| епіфіти| представлені|уявляти| різними життєвими формами;

• сукупність рослин, що зумовлюють|зумовлюють| аспект, характеризуються розвитком в одні й ті ж терміни;

• в деяких випадках (у одноярусних фітоценозах) синузія може збігатися з|із| мікрофітоценозом.

Таким чином, набувають|придбавають| визначеності й поняття «синузія» та поняття «мікрофітоценоз».