Кошторис маршруту

Таблиця 4.3

Витрати	На 1 особу
Поїзд Київ -- Воловець	200 грн.
Страховий поліс	33.30 грн.
Замок в с. Ченадієво	40 грн.
Замок-палац Довгаїв-Телекі	25 грн.
Православний чоловічий монастир	--
Церква Святого Миколи Чудотворця	--
Церква Святого Духа (Колочава)	--
НПП «Синевір»	40 грн.
Озеро Синевір	25 грн.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці	--
Проживання садиба «Будинок біля озера»	380 грн./за добу
Трансфер	1200 грн.
Поїзд Воловець -- Київ	250 грн.
Всього:	2193.30 грн.

Додаткові витрати: сувеніри,харчування і.д.

Програма маршруту «Зачарований Край»

М. Воловець – с. Чинадієво -- с. Довге – с. Іза — с. Сокириця – с. Колочава – с. Синевір – с.Пилипець – м.Воловець [Додаток 1]

Тривалість : 2 дні

Дата : 13 – 14 червня 2014 року

День 1: 13 червня, субота

Зустріч на вокзалі в м. Воловець.

1. Проїзд в с. Ченадієво. «Замок Кохання» -- так ще називають невелику двоповерхову фортецю у селі Чинадієво [Додаток 2] Побудований у 1450 р. у стилі пізнього ренесансу бароном Імре Перені,замок був центром Чинадіївської домінії. Будівля з двома кутовими триярусними вежами має форму неправильного чотирикутника, витягнутого з півночі на південь. На першому поверсі палацу знаходиться шість кімнат, кухня і просторий передпокій. Другий поверх, до якого ведуть сходи посеред будинку, по своєму плануванню до певної міри повторює перший – там теж шістьох кімнат, менших розмірами, і великий зал.

З 1670 р. фортеця стає власністю сім'ї Ракоці. Саме з легендарною Ілоною Зріні, дружиною князя Ференца І Ракоці, пов'язують найщасливіші миті в історії замку. Саме тут легендарна захисниця Мукачівського замку від австрійських військ вперше зустріла і закохалася у свого другого чоловіка угорського графа, ватажка антигабсбурзького руху куруців Імре Текелі. І хоча красень був на 13 років молодший, серце єдиної у світі серед жінок власниці турецької нагороди - грамоти-атнаме за хоробрість не встояло. Заради нього найбагатша жінка краю зреклася титулів і маєтків і була вислана разом з чоловіком з країни. Тут діє мистецький центр і проводяться пленери, виставки та концерти. Вільний час.

2.Проїзд в с. Довге — село у Іршавському районі Закарпатської області, центр сільської ради, лежить у долині річки Боржави.

Замок-палац Довгаїв-Телекі -- є однією з найяскравіших пам’яток Мараморощини у стилі бароко. Подвійне його ім’я пов’язане з родинами власників палацу. [Додаток 3].Виникає запитання – чому палац називають ще й замком. Його було збудовано на місці старої фортеці. У 1471 році він був зруйнований королем Матяшем через зраду короні на користь Казимира Ягелона. У кінці XV століття тут відбудовують укріплення. Чергова реконструкція торкнулася замкових стін за часів Дєрдя Долгаї у другій половині XVII століття. У підвальних приміщеннях палацу збереглися залишки середньовічного замку.

Отже, палац у стилі бароко був побудований практично за десятиліття – впродовж 1712 – 1722 років. На середину XVIII століття його було перебудовано у фортецю. Головні зміни торкнулися восьмигранних веж, які значно укріпили. До того ж, звели нову оборонну стіну з бійницями, а також господарську будівлю біля північно-східної оборонної стіни. А у 1798 році палац набув того вигляду, що й сьогодні. Загальний його огляд складає уявлення міні-фортеці, де навколо палацу зведені захисті мури. Починаючи з 1946 року і до наших днів палац функціонує як лікувальний заклад. З 1953 року – тут розташований Закарпатський обласний тубдиспансер. Вільний час.

3. Прибувши зі Св. гори Афон, преподобний Алексій (Кабалюк), ієромонахи Амфілохій (Кемінь) та Матфей (Вакаров) у 1919 р. збудували в с.Іза монастир, який у 1922 р. З 1933 по 1937 роки в монастирі діяли пастирські курси для православного духовенства.

До закриття у 1959 р. в монастирі проживало 67 монахів, після чого в монастирі розміщувався санаторій.

1991 року монастир повернули Церкві. На свято апп. Петра і Павла в новозбудованій каплиці була відслужена перша Літургія, яку очолив архім. Спиридон (Фарковець), який був насельником монастиря ще до закриття.

З 1991 р. монастир очолював архімандрит Стратонік (Легач), а з 9 березня 2000 р. – намісником монастиря являється архім. Вассіан (Поп).

У неділю Торжества Православ’я 1994 р. відбулася закладка нового соборного храму монастиря на честь свт. Миколая. Будівництво було закінчене 1998 р. і на цей час в храмі ведеться стінний розпис.

21 жовтня 2001 року в монастирі відбулась історична подія для Закарпаття – канонізація прп. Алексія Карпаторуського, яку очолив Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Володимир, Митрополит Київський і всієї України.

Головними святинями обителі є мощі преподобного Алексія Карпаторуського, сповідника, та Афонська ікона Божої Матері “Скоропослушниця”, яка була знайдена разом із мощами прп. Алексія у 1999р., пролежавши в землі майже 52 роки. Кожен може приклонитися до святинь. Вільний час.

Розміщення зеленій садибі "Будинок біля озера" [Додаток 4]. Садиба знаходиться в селі Іза на відстані 5км від районого центру м.Хуст. На приватній території знаходиться власне озеро, автостоянка, альтанка з мангалом, сад і виноградники. Водозабезпеченя з гірськрого джерела. Риболовля на коропа, щуку, карася із приготуванням на мангалі, вечірня велопрогулянка, дегустація закарпатських вин та ін. Харчування як самостійне так і у ресторані "Фокус".

День 2 : 14 червня, неділя

1.Проїзд в с. Соки́рниця — село в Україні, Закарпатській області, Хустському районі. Відвідання Церкви св. Миколи Чудотворця — справжній шедевр дерев'яної сакральної архітектури, яку називають Мармароською готикою, або дерев’яною готикою Потисся. Поряд з церквою — дзвіниця, яка розташована окремо і форми якої нагадують про бойківську архітектуру.

Миколаївську церкву датують 1704 роком. Про історичну цінність храму свідчить напис на зовнішньому боці церкви: “Тут у 1707 році представилась матушка Марія…”. Під кінець Другої світової війни храм було закрито, більшість ікон пропала. Вціліли тільки два образи Богородиці та ікона св. Миколи. Також вдалось зберегти обрамлення навісних ікон XVIII сторіччя, царські врата, свічники. Служіння в храмі відновилися лише в 1990 році, коли місцеві жителі взялися його дещо облагородити. А припинилися — в 1997-му, коли поряд з пам’яткою було збудовано новий греко-католицький храм [Додаток 5] Вільний час.

2. с. Колочава. Розташоване в гірській долині між полонинами Стримбою, Дарвайкою, Барвінком, Красною і Ружею. Через село протікають річки Сухар і Колочавка — притоки Тереблі. До села входять колишні присілки: Брадолець, Горб, Гирсовець, Заверх, Затінь, Імшадь, Кальновець і Сухар. Колочава розташована на території Національного природного парку «Синевир». Екскурсія до парку, який було створено за рішенням уряду України у 1989 році. На території парку розташоване відоме верхове оліготрофне болото Глуханя, пам'ятки природи Озірце і Кам'янецький водоспад, а також лісовий заказник «Кам'янка». Є й інші цікаві об'єкти: мінеральні джерела, пам'ятки дерев'яної архітектури, Музей лісу і сплаву, Музей архітектури і побуту «Старе село».

Музей - пам’ятка дерев’яної сакральної архітектури 1795 року «Церква Святого Духа» належить до найвидатніших архітектурних досягнень Закарпаття. Двозрубна тридільна церква струнка і досконала в пропорціях. Церкву зняли з реєстрації діючих храмів 9 січня 1953 року. Згодом ікони було вмонтовано до іконостасу Шелестівської церкви в Ужгородському музеї архітектури і побуту [Додаток 6]

Синеви́р — село в Україні, Закарпатській області, Міжгірському районі. Перша письмова згадка про село Синевир відноситься до кінця XVI початку XVII ст. У верхній течії верховинської річки Талабори (Тереблі) було село, оточене великими лісами, що в 1604 р. називалось Зіневер.

Згідно з письмовими джерелами 1851 р. лісові багатства села складалися з прекрасного смерекового лісу. У червні 2010 року розпочав роботу відновлений Музей лісу і сплаву (розташований біля північно-східної околиці села). У ньому можна ознайомитись з макетами вузлів, споруд і пристосувань усього технологічного процесу заготівлі, сортування, зберігання і транспортування деревини у вигляді плотів-бокорів, а також побачити інші експонати музею лісосплаву, котрий був зруйнований повінню 1998 року. Неподалік від музею розташоване високогірне озеро Синевір [Додаток 7].

3. Пи́липець — село в Україні, в Міжгірському районі Закарпатської області. Гірськолижний курорт.

Засноване у 1463 році, зараз село вважається одним з найбільших сіл в Міжгірському районі. Пилипець розташований на відстані 190 км від Львова і 135 км від Ужгорода. Через село протікає річка Плошанка, яка на території села зливається з рікою Репинка. Пилипець приваблює передусім любителів зимового відпочинку, гірськолижників та сноубордистів. У селі є готелі («Гранд Готель Пилипець» 4 зірки, «Шепіт Карпат», «Горянин», «Магура» та інші).

Церква Різдва Пресвятої Богородиці, 1780 р. Її збудували із смерекових брусів у другій половині XVIII ст. (можливо у 1780 р.), а теперішнього вигляду набула після перебудови у 1841 р. Церква виглядає монументально. Форми споруди – суворі та величні. Нижня частина вежі вкрита ґонтом, а верхня – вертикально обшита дошками з фігурно обробленими нижніми кінцями. Поруч стоїть монументальна двох’ярусна дзвіниця, збудована, можливо, у 1758 р. Можна доторкнутися до святинь і замовити молитву.

Приїзд в м. Воловець на вокзал. Відправлення туристів в м. Київ.

Висновки

Отже, можна сказати,що зелений туризм, як вид специфічного відпочинок у сільській місцевості, у приватних садибах. У сільських будинках, де проживання, харчування та обслуговування туристів забезпечує сільська родина. На даний момент, у всьому світі спостерігається поворот від масового, «пляжного» туризму до більш тихіших , спокійніших способів відпочинку. Привабливість цього виду туризму полягає в тому, що міські жителі можуть відпочити від обридлих номерів готелів і типових кімнат санаторіїв, від перенаселеній пляжної зони на морських курортах. Сільські садиби Закарпаття унікальні і неповторні. Це не п’ятизіркові готелі мегакласу, але будівлі, що відображають смак, характер місцевих жителів (старовинні, сучасні, комфортні і спартанські). Поживши в них кілька днів, Ви обов’язково відчуєте колоритність і стихію місцевих жителів . Ціни на житло в порівнянні з приморськими будиночками чи готелями, низькі. А якість обслуговування, комфорт не порівняти. Тут це все набагато краще, культурніше. Приємніше, та й в ставленні місцевих жителів до Вас ви завжди відчуєте доброзичливість та щирість. Кожен знайде відпочинок на свій смак. Приїжджаючи на відпочинок в Карпатах в приватний сектор, ви можете зняти кімнату або навіть цілий будинок, а в теплу пору року навіть влаштувати міні-кемпінг, «розбивши» власні палетки. Також можна проживати, відпочивати та лікуватися в санаторіях. Оздоровницях, але це буде значно дорожче. Інфраструктура зеленого туризму в Закарпатті недорога, комфортна,ефективна і доступна. Сільська родина за певну плату із задоволенням прийме туристів, зручно їх розмістить, нагодує, надасть різні види послуг. Ви зможете не тільки відпочити і відновити сили в екологічно чистому регіоні, а й краще пізнати культуру, побут, традиції, кухню місцевого населення. Урізноманітнити відпочинок допоможуть екскурсії по краю. Відпочинок в Закарпатті можна поєднати з лікуванням (мінеральні джерела, термальні води, грязелікування, спелеотерапія тощо). Відпочинок в Карпатах привабливий протягом всього року: в теплу пору - це засмага, купання, збирання ягід, грибів і трав, сплави по річках, піші походи, верхова їзда, риболовля, в холодну - катання на лижах, сноуборді, санках, полювання. Ну і звісно ж відвідування фестивалів та заходів яких пртягом року на території всього Закарпаття є дуже і дуже багато.

Список використаних джерел

1. Головацька В.В. Сільський зелений туризм: сутність, функції, основні організації: [ Про розвиток зеленого туризму (СЗТ) в Україні] / В. В. Головацька // Економіка АПК. - 2006. - №10. - С.148-155.

2. Грушка О. Р. Туристичне краєзнавство. — Монографія / О. Р. Грушка — К.: «Либідь», 2008. — 270 с.

3. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// www.

4. kmu.gov.ua.

5. Статистичний бюлетень 2009 (скорочено) // Матеріали серверу Державної туристичної адміністрації [Електронний ресурс]. — Режим доступу:http://www.tourism.gov.ua.

6. Свида І.В. Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. - 2010. - Вип.4. Організаційні аспекти розвитку «зелених екологічних маршрутів» (на прикладі Закарпатської області)

7. Храбовченко В.В. Экологический туризм. Учебно-методическое пособие. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 208 с.

8. Чеглей В.М. Сільський зелений туризм як вид рекреаційної діяльності- 2011. - Вип. 163 частина 1

9. http://zakarpattyachko.com.ua/component/content/article/45-andriy/994-2012-05-15-11-46-35

10. http://zakarpattyatourism.info/product_info.php?products_id=510

11. http://dobravolya.at.ua/index/turistichna_karta_zakarpattja/0-53