3.Swot-аналіз розвитку сільського зеленого туризму в Закарпатській області

Таблиця 3.2

Сильні сторони	Слабкі сторони
1. Найбільш екологічно чистий регіон України 2. Наявність значного природно-ресурсного потенціалу, ще не до кінця вивченого та освоєного 3. Чудові довколишні краєвиди на території всієї області 4. Етнокультурна самобутність регіону, збережені сільські традиції 5. Стимул для облаштування сільських осель, особливо найстаріших та найбільш колоритних 6. Невисокі ціни на проживання й харчування, що робить доступним даний тур-продукт для всіх категорій туристів 7. Традиційна гостинність місцевого населення	1. В більшості агросадиб низька якісь нічліжної бази, проблеми з водопостачанням 2. Неналагоджена система резервування місць 3. Відсутність системи категоризації сільських садиб 4. Відсутність програм перебування й відпочинку в садибах 5. Слаба державна й регіональна підтримка розвитку сільського туризму 6. Відсутність програми просування даного тур-продукту на ринок 7. Відсутність продуманого рекламно-інформаційного забезпечення зеленого туризму
Можливості	Загрози
1. Запобігти масовому виїзду місцевого населення на заробітки 2. Покращити матеріальне становище селян 3. Сприяти розвитку суміжних галузей переважно сфери послуг (народні промисли, екскурсійна діяльність, медицина, транспортне обслуговування та ін.) 4. Популяризувати регіон ще одним видом спеціалізованого туризму 5. При правильній маркетинговій політиці із залученням тур-агенсттв — вихід на зарубіжні ринки 6. Сприяння розвитку благоустрою та соціальної інфра- структури, від чого виграють не тільки туристи, а й селяни	1. Погіршення якості послуг через відсутність прийнятої системи сертифікації й категоризації сільських садиб 2. Відсутність однозначної позиції щодо визначення сплати податку (або купівлі ліцензії) 3. Незахищеність від неконтрольованих перевірок контролюючими органами, в результаті власники садиб неохоче рекламують свої можливості 4. Розвиток сільського туризму тримається переважно на ініціативі місцевих мешканців та представників туристично- консультаційних центрів 5. Відсутність пропозицій комплексного тур-пакету перебування в сільських садибах

4. Розробка туристичного маршруту

« Зачарований край »

Географічне положення. Закарпатська область розташована на південно-західних схилах і передгір’ях Східних Карпат, а також включає Закарпатську низовину. На півдні граничить з Румунією, на південному заході – з Угорщиною, на заході – із Словаччиною, на північному заході – з Польщею. На півночі і сході граничить з двома іншими областями України – Львівською і Івано-Франківською.

Мета маршруту: пізнати природу, культуру та історію краю, займатися активним відпочинком далеко від міст в агросадибах.

Загальна кількість населених пунктів: 1-місто і 7-сіл. М. Воловець, с. Чинадієво, с. Довге, с. Іза, с. Сокириця, с. Колочава, с. Синевір, с.Пилипець.

Характеристика районів маршруту

Економічно-соціальний рівень районів зростає за рахунок залучення інвестицій передбачається розбудова таких перспективних туристично-рекреаційних територій: полонини Драгобрат у Рахівському районі, Боржавського масиву у Міжгірському районі, полонини Руна у Перечинському районі; будівництво якірного підіймача та крісельної дороги в селі Вишка Великоберезнянського району, крісельних доріг у селі Річка Міжгірського району та райцентрі.

Будівництво численних об`єктів освіти, культури, охорони здоров`я, спорудження і реконструкцію шляхів та мостів, виконання чималого обсягу робіт з газифікації населених пунктів, здійснення протипаводкових і протизсувних заходів.

Туристично-рекреаційна галузь області відіграє дедалі вагомішу роль в соціально-економічному розвитку краю. За останні роки туристично-рекреаційна галузь на Закарпатті має позитивну динаміку. Попитом користуються туристично-рекреаційні та готельно-ресторанні комплекси, які крім основних послуг (проживання, харчування, екскурсії) мають широкий спектр додаткових послуг. Основа концепцій розвитку рекреації та туризму покладене збереження екологічного стану та природного ландшафту краю. Ці концепції лягають в основу локальних інвестиційних проектів і враховуються при створенні генеральних планів розбудови сіл і селищ.

В районах маршруту діють такі структури: «Спілка сприяння розвитку сільського туризму» м. Іршава, «Спілка сприяння розвитку сільського туризму „Полонина”» та «Центр регіонального розвитку „Трембіта”» с. Синевір, Міжгірський р-н., «Рахівське агентство агро-еко туризму» м. Рахів.