2.4.Перспективи розвитку нетрадиційних видів сільського зеленого туризму

Традиційним та найцікавішим в організації сільського зеленого туризму в Закарпатті :

- Природознавчий туризм, приваблює відвідувачів передусім величчю та природою.

- Фольктуризм – участь у різноманітних традиційних народних обрядах і святкуваннях.

- Водний туризм – рефтинг. Це спуск на надувних човнах, плотах, катамаранах чи каяках гірськими річками.

- Історико-етнографічний туризм. Людей, незалежно від того, звідки вони приїжджають, цікавить багатовікова історія та культура краю, який вони відвідують.

- Велотуризм. Цей вид має чимало шанувальників.

Нетрадиційні види сільського зеленого туризму:

Туризм для незрячих на Закарпатті

Цей вид туризму називається тіфлотуризм.

В Україні близько 50 000 незрячих, для яких пізнавальний туризм практично недосяжний. Напередодні Міжнародного дня туризму в Ужгороді відкрили одну з перших туристично-інформаційних дошок, виконаних шрифтом Брайля.

В Ужгороді відкрили незвичну інформаційну карту для сліпих і слабозрячих туристів. Карту розмістили на стіні пасажу Баті у центрі міста, поряд із звичайними туристичними мапами Закарпаття, картою туристичних маршрутів краю та картою Ужгорода.

Завідувач кафедри туризму Ужгородського університету Федір Шандор, один з тих, хто працював над проектом, впевнений у тому, що якби біля всіх видатних архітектурних споруд та монументів в Україні почала з'являтися туристична інформація шрифтом Брайля, то державу можна було б називати цивілізованою. Один з відвідувачів зачитав уголос: "Ужгород – місто у центрі Європи. Це є заголовок. Наше місто Ужгород розташоване на межі між Карпатськими горами та середньо дунайською низовиною. Майже у самому серці Європи".

Макет історичної архітектурної споруди, яку можна відчути руками і отримати уяву про архітектурну форму, виконав скульптор Михайло Колодко. Кафедральний собор - це своєрідна архітектурна візитка міста, яка має дуже виразну форму для споглядання і тактильного відчуття для людей із обмеженим зором.

Кінний туризм

На Закарпатті надзвичайно багато організацій, що надають послуги кінного туризму, та пропонують цікаві програми. Наприклад, кінні тури у традиційному та сучасному сідлі, або на санках (у зимовий період), по снігу, чи по високій траві знову ж таки у весняно літній та осінній період. Подорожі на конях тривають в залежності від готовності та бажання туриста.

Існують прогулянки по рівнинній та гірській місцевості, від звичайної прогулянки до декілька денного переходу.

Прийняти участь у кінному поході може будь хто, хто не має протипоказань лікаря, і при цьому не обов’язково бути досвідченим наїзником. Протипоказано здійснювати кінні мандрівки у алкогольному стані, та без проходження інструктажу з техніки безпеки, яку повинен надати інструктор. На багатьох турбазах є досвідчені інструктори, котрі навчають новачків та туристів, що мають незначний досвід, і як правило, до завершення прогулянки чи туру. Цікавою є подорож на гуцульських конях в Карпатах.

Довідка: Гуцульські коні ― низькорослі, мають міцну конституцію й добре розвинутий тулуб. Вони невибагливі й вирізняються великою працездатністю, зокрема в умовах крутих схилів і бездоріжжя.

"Квітка полонини ” – єдиний в Україні санаторій, де розроблена система іппотерапії. Іппотерапія – лікування з допомогою коней та їзди верхи – зцілює не тільки психологічно. При санаторії працює конеферма, в якій 25 коней. Інструктори проводять з відпочиваючими заняття в школі верхової їзди. Для дітей придбали спеціальних низькорослих коней гуцульської породи. Іппотерапія ефективна у випадках дитячого церебрального паралічу, у хворих на аутизм, з синдромом Дауна, з наслідками різноманітних травм опорно-рухового апарату.

Мілітарі – туризм на Закарпатті

Це вид екстремального туризму, де значна увага приділяється знайомству з військовою справою через характеристики, співучасть, самостійне переживання. Включає знайомство з історією, традиціями, героїчними сторінками української армії, кращими бойовими досягненнями минулого і сучасності, можливість історичної реконструкції різних періодів і воєн із зброєю того часу.

Військова техніка різних часів та кількох народів. Понад три тисячі експонатів зброї, спорядження, амуніції й медичних інструментів зібрали закарпатські ентузіасти. Вони взялися популяризувати мілітарі-туризм, розповідаючи історію воєнних і повоєнних часів. Унікальна оборонна "лінія Арпада", яка дісталася закарпатцям з часів Другої світової війни, вже стала туристичною принадою краю.

Військово-оборонні споруди Лінії Арпада, що розташовані у центральній частині Національного природного парку «Синевир», працівники парку досліджували, вивчали та впорядковували не один рік. Результатом довготривалої і копіткої роботи стало відкриття військово-історичного музею «Лінія Арпада».

Винний туризм (промисловий туризм)

Закарпаття належить до старих районів виноградарства, які народжувались завдяки близькості північних кордонів Римської імперії, що проходили по Дунаю. Враховуючи сприятливі ґрунтово-кліматичні умови низинної зони, а також схили, що захищені з півночі горами, виноградарство в ХІІ-ХІІІ ст. стало активно розвиватися на всій території Середньо-дунайської низовини.

Вина Закарпаття – одне з головних скарбів області. Ґрунти, рельєф і клімат Закарпаття чудово підходять для виноградарства і виноробства. Особливо, в найтепліших районах області – на південних схилах передгір’їв Карпат і прилеглих до них ділянок рівнини. Ідеальне місце для вирощування винограду в Закарпатті – неширока смуга передгір’я від Ужгорода до Виноградова.

Історичним центром закарпатського виноробства можна вважати Чорну гору під Виноградовим, де з давніх-давен вирощують виноград. Саме про Севлюш, що в перекладі – Виноградне, йде річ у першому документі, в якому конкретно згадується виноградарство на території Закарпаття. Це державна грамота угорського короля Ладислава І, датована 1093 роком.

Позитивні зрушення у збереженні історичних традицій виноградарства та виноробства, пропагування досягнень виноробів Берегівщини відбувається з часу проведення у 2000 році першого Берегівського Міжнародного фестивалю вина. Середнянський район Закарпатської області – найвідоміший район виноградарства і виноробства. Тут вирощують технічні сорти винограду: Трамінер, Гарс Льовелю, Фурмінт. Виноград Рислінг італійський і Леанка використовуються для виготовлення столових марочних вин «Середнянське» і «Берегівське». У селі Середнє розташовані старовинні винні підвали, яким більше 400 років. Вони створюють відмінні умови для витримки вин.

Викопані підвали в туфі – породи вулканічного походження. Через капіляри породи в підземелля постійно проникає свіже повітря. Це дуже важливо для витримки вина і дуже важко забезпечити штучним чином. Тому середнянські вина – одні з кращих в Закарпатті.

Важливими об’єктами промислового туризму виступають соляні промисли . Селу Солотвине на Закарпатті дістався багатий дарунок природи — соляні шахти. А над ними — соляні озера, що суперничають щодо своїх унікальних властивостей iз Мертвим морем...

Тут зосереджені унікальні природні рекреаційні ресурси, що не мають аналогів в Україні і СНД:

- солотвинські соляні шахти, що використовуються в спелеотерапевтичних цілях;

- карстові соляні озера, що утворилися на місці виходу на поверхню купола Солотвинського масиву кам'яної солі;

- розсоли шахтних вод.

Солотвинські солекопальні - єдині в Україні і СНД, у яких можливе лікування в підземних умовах, а також сполучення спелеотерапії і бальнеогрязелікування з використанням розсолу і бруду озер. Унікальність методів лікування припускає використання підземних галерей Української алергологічної лікарні, розташованої у суцільному масиві солі. Саме цей природний фактор забезпечує практично 85-90% виліковування хворих протягом декількох лікувальних курсів, середня тривалість яких складає 24 дня. Лікуються важко виліковувальні, як астма, артрит, ревматизм, радикуліт, шкірні захворювання (екзема, псоріаз) і т.д.

Розчин солотвинських солоних озер належить до високо мінералізованих (30-32 г/л), слабко лужних, хлоридно-натрієвих лікувальних вод.

Найглибший лікувальний заклад в Україні розміщений в Солотвині на глибині 300 метрів, у соляних печерах розташовано алергологічну клініку. Спелеотерапія — один з методів не медикаментозної реабілітації і лікування захворювань органів дихання, в основі якого лежить використання мікроклімату підземних об'єктів (соляних шахт і карстових печер).

Геотуризм

Даний вид туризму спрямований пізнання туристом геологічних знахідок, що стосуються життя, побуту людей на території Закарпаття.

Такий різновид відпочинку, як туризм давніми рудниками, шахтами в пошуках мінералів вже відпрацьований у Європі (Чехія, Італія, Швейцарія, Словаччина), де користується значною популярністю. Середньовічні копальні, мінералогічні музеї, древні шахти, можливість самому намити золото в потічку, колекціонування мінералів – усе це в європейських країнах приносить прибуток, при цьому популяризуючи саму державу.

Мета :

• Ознайомлення з мінералами Закарпаття;

• Анімативні ігри (пошук мінералів, намиття золотого піску);

• Складання колекції мінералів Карпат.