Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Закарпаття.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3.41 Mб
Скачать

2. Колочава запрошує на фестиваль україно-чесько-словацької дружби «Колочавське відлуння Тереблянської долини».

3. Фестивалі вина: “Угочанська лоза” м. Виноградів, “Сонячний напій”, «Фестиваль молодого вина» м. Ужгород, Фестиваль вина у Берегові, Фестиваль «Червене вино» м. Мукачеве

4. Фестиваль “Сорго” у Закарпатті

“Турінформ Закарпаття” у Мукачівській РДА, фестиваль традиційного промислу “Сорго” проходить щорічно в с. Чомонин, Мукачівського району.

Мета: популяризацію місцевого ремесла, зміцнення та обміну знаннями, культурними та народними традиціями.

Програмою передбачено – виставка продукції, виготовленої із сорго, майстер-класи з виготовлення віників, виступи колективів самодіяльності , а також спортивні змагання.

5. Фестиваль Гамора 2012. Найкращий фестиваль традиційного ковальського мистецтва, народних промислів та фольклору (Додаток 4)

2.3.Види сільського зеленого туризму та центри розвитку

Зелений туризм (відомий також як сільський або екологічний туризм) – новий поширений вид туризму на Закарпатті, під час якого відпочиваючі мають змогу пізнавати природу, культуру та історію краю, займатися активним відпочинком (рибалка, збирання грибів, малини, ожини, чорниць, лікарських рослин).

Інфраструктура зеленого туризму в Закарпатті недорога, комфортна, ефективна і доступна. Сільська родина за певну плату із задоволенням прийме туристів, зручно їх розмістить, нагодує, надасть різні види послуг. Ви зможете не тільки відпочити і відновити сили в екологічно чистому регіоні, а й краще пізнати культуру, побут, традиції, кухню місцевого населення. Урізноманітнити відпочинок допоможуть екскурсії по краю. Відпочинок в Закарпатті можна поєднати з лікуванням (мінеральні джерела, термальні води, грязелікування, спелеотерапія тощо).

Перелік основних історичних сіл, природних та архітектурних пам’яток:

  • с. Воловець(місцевість сучасного Воловця була заселена в добу бронзи)

  • Вододільний хребет (Східні Бещади або Верхови́нський Вододі́льний хребе́т)

  • г. Пікуй 1408,3 м (найвища вершина Вододільного хребта)

  • с. Щербовець (засноване у 1612 р.)

  • Водоспад «Воєводин»

  • Полонина Руна 1479 м (Рівна, Полонина Рівна)

  • с. Лумшо́ри (бальнеологічний курорт)

  • Лумшорські водоспади (водоспад Партизан – висота падіння води 4 м та Соловей)

  • с. Чорноголо́ва (було заселено ще у 1-му тисячолітті до н.е.)

  • Церква св. Миколи, XVII ст., 1794 (с. Чорноголова)

  • с. Великий Березний(перша згадка поселення припадає на 1409 рік)

  • Невицький замок (ХІІ-ХІV ст.)

У Закарпатті нараховується 474 домогосподарства, які приймають туристів і надають їм відповідні послуги (проживання, харчування). У розрізі районів області найбільша кількість садиб наявна у Берегівському, Свалявському, Міжгірському районах (відповідно 79, 61 та 56 сільських садиб). У відсотках до всієї кількості садиб у Закарпатській області на Берегівський район припадає 16,7 %, Свалявський – 12,9 %, Міжгірський – 11,8 %.

Найменша кількість садиб нараховується в таких районах, як Ужгородський, Іршавський та Виноградівський (9, 10 та 7 садиб відповідно), у відсотках до загальної кількості – 1,9 %, 2,1 % та 1,5 %. Аналізуючи розташування сільських садиб, можна зробити висновок, що найбільша їх кількість сконцентрована в популярних туристичних курортах, які спеціалізуються на різних видах туризму (оздоровчий, лікувальний, гірськолижний, екологічний, винний тощо).

Пріоритетами щодо розвитку зеленого туризму в Закарпатській області повинні стати:

— ініціювання розвитку асоціацій зеленого туризму;

— стимулювання проведення методичних та навчальних програм для бажаючих здавати туристам сільські садиби;

— залучення приватного сектора, особливо у сільській місцевості, до рекреаційно-туристичного підприємництва та зеленого туризму;

— визначення умов щодо сплати податку або купівлі ліцензії на право здачі сільських садиб туристам;

— розроблення системи категоризації та визначення критеріїв присвоєння категорій сільським садибам;

— ініціювання створення відповідних нормативно-правових актів, які б регулювали відносини у цій сфері;

— соціальна реклама в підтримку розвитку сільського туризму.