2.2.Екскурсійні об’єкти

Культура і традиції: самобутність культури Закарпаття - у збережених звичаях і традиціях русинів-українців, які етнічно поділяються на гуцулів, лемків, бойків. Кожна етнічна група має свою мелодію коломийки, свою техніку вишивання, свої обряди. З ними пов’язані звичаї і традиції угорців, німців, словаків, румунів, інших народів. Історичні літописи розвитку краю можні знайти в документах, написаних латиною, угорською, німецькою, чеською, словацькою, старослов’янською та іншими мовами.

В Закарпатській області загальна кількість пам’яток історії, археології, містобудування, монументального мистецтва – 674 , на державному обліку перебуває 152 пам'ятки архітектури.

В передмісті Ужгорода Горяни зберігся найдавнішій на Закарпатті храм - ротонда, який датується XII-XIII ст. і відомий під назвою костьолу Св. Анни або церкви Св. Миколая. Значну історико-художню цінність мають фрески XIV ст. в інтер'єрі ротонди.

Ужгород відомий з X ст. Міський замок споруджений у XVI ст., а в XVII добудований. Його внутрішній дворик оточений триповерховими житловими приміщеннями з чотирма кутовими баштами.

В Ужгородському замку з 1947 р. відкритий Закарпатський краєзнавчий музей, колекція якого налічує понад 80 тис. експонатів. Його філіал - Закарпатський художній музей, експозиція якого включає роботи майстрів України, Угорщини, Словаччини, Чехії.

Серед фортифікаційних споруд вирізняється Мукачівський замок, споруджений на вершині гори вулканічного походження. Цей комплекс складався упродовж тривалого історичного періоду і являє собою надзвичайно складну оборонну систему, що дозволяє простежити всі етапи розвитку фортифікаційного будівництва в Центральній і Середній Європі. Історики висловлюють припущення, що в IX-XI ст. на цій горі існувало невелике прикордонне укріплення Київської Русі, зруйноване татаро-монголами в 1242 р. Ядро фортеці датують кінцем XIV ст., пов'язуючи його спорудження з ім'ям Ф. Коріатовича, якому Мукачеве дісталося в дарунок від угорського короля Сигізмунда.

В 1663 р. оборонна система замку була суттєво вдосконалена, споруджені нові кам'яні бастіони, що збереглися до наших днів, система підйомних мостів. Сьогодні це один із найбільших оборонних комплексів на території України.

В Мукачівському замку міститься історичний музей.

Ще один давній комплекс оборонних споруд Гуцілів у с. Невицьке. Його ядро (виникло в кінці XIII - на початку XIV ст.) наближається до овалу, по периметру якого усередині розташоване приміщення, яке на рубежі XIV-XV ст. було додатково укріплене кам'яним оборонним муром із чотирма баштами. Ще через століття на під'їзді до замку споруджено південну в'їзну башту з довгим дерев'яним мостом на високих кам'яних опорах. Зруйнований у 1644 р. З 1879 р. замок стає туристичним об'єктом. З 1968 р. тут ведуться реставраційні роботи.

Над містом Хуст височить замок, - заснований у XIV ст., він неодноразово піддавався перебудові. В 1766 р. в результаті удару блискавки, який припав на пороховий льох, замок злетів у повітря і після цього вже не відбудовувався.

В місті Берегове, що лежить у долині Тиси, знаходиться пам'ятка архітектури XVII ст. - Графське подвір'я.

В селищі Чинадієве в Мукачівському районі збереглися парк, закладений у 1848 p., замок XIV-XVI ст. і палац 1890-1895 pp. (нині - головний корпус санаторію "Карпати").

В області діють 3 музеї з 6 філіалами і відділами. Закарпатський музей народної архітектури і побуту відкрито в Ужгороді у 1970 р. на схилах Замкової гори. В ньому представлені споруди всіх районів області, характерні для українських, румунських і угорських поселень Закарпаття. Будівлі побутового і господарського призначення з хатнім начинням, предметами повсякденного вжитку, знаряддями праці репрезентують матеріальну і духовну культуру населення Закарпаття на історичному відрізку від XVII ст. по 40-і pp. XX ст.

Михайлівська церква збудована у 1777 у с. Шелестів (зараз у складі смт Кольчино Мукачівського р-ну).

У 1974 (за іншими даними - у 1976) церкву перенесли у Закарпатський музей народної архітектури і побуту. В інтер'єрі виділяється 4-хярусний іконостас, оздоблений різьбленим орнаментом рослинного характеру. Він змонтований з ікон XVII-XIX ст.

Пам'ятка являє собою класичний зразок лемківської школи зодчества.

Виставки:

Щороку відбувається Міжнародна виставку-ярмарок „Тур’євроцентр – Закарпаття 2013” і туристичний фестиваль „Євро Карпати – 2013”, у рамках святкування Днів туризму на Закарпатті.

Заходи проходять у самісінькому центрі міста над Ужем, у модерному та величному Закарпатському обласному українському музично-драматичному театрі імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв.

Метою є можливість ознайомитись із туристичним продуктом різних областей України та іноземних країн. Закарпатський туристичний продукт буде презентовано у розрізі районів та міст області.

Під час виставки-ярмарку відбулася презентація сільського зеленого туризму, на якій власники кращих приватних сільських садиб представляли різні райони Закарпатської області, а саме: Ужгородський, Тячівський, Свалявський, Перечинський, Виноградівський та Мукачівський райони.

Фестивалі:

1. Гастрономічні. «Фестиваль Гуцульська бринза». Фестивалі Закарпаття у вересні традиційно відкриває вже 14 унікальний фестиваль, що демонструє гуцульські традиції, розваги, культуру, гастрономію та звісно овечий сир “Гуцульська бриндзя”. Експерти “Турінформ Закарпаття” , розробляють програму ”Сирний туризм Закарпаття“, що дозволить гостям краю познайомитись з культурою виробництва традиційної молочної продукції Закарпаття, з овечого, коровячого, буйволячого молока, а фестиваль “Гуцульська бринза” є одним з головних гастрономічних фестивалів, що формує культуру споживання традиційного Карпатського продукту, та пропонує ближче познайомитись з культурою та традиціями жителів краю.

Гастрономічний фестиваль “Золотий гуляш” (Додоток 1)

Фестиваль «Берлибашський бануш». Кухня гуцулів включає в себе не тільки оригінальні страви з молока, але й колорит господинь, легенди які можна буде почути у селі Костилівка. Усі гості фестивалю окрім традиційної бринзи, вурди (овечого сиру), матимуть змогу скуштувати страви з ріпи (картоплі) із шкварками, мелайний пиріг, гурку, домашню ковбаску, кремзлики, вареники по-костилівськи, голубці, а також власноруч приготовані яфинівку, горіховку, грушівку, навіть «берлибашський коньяк» – міцний напій, настояний на різних гірських травах.

Фестиваль «сливового леквару» на Закарпатті

Фестиваль барбекю в Ужгороді