Тема 4. Аналіз інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств

4.1. Поняття, завдання і джерела аналізу.

4.2. Аналіз капітальних інвестицій по формуванню основного стада.

4.3. Методика аналізу капітального будівництва.

4.4. Аналіз капітальних інвестицій для придбання основних засобів і закладання багаторічних насаджень.

4.5. Економічна оцінка показників ефективності капітальних інвестицій.

4.6. Іноземне інвестування в АПК України.

4.1. Поняття, завдання і джерела аналізу

У процесі сільськогосподарського виробництва відбувається по­ступовий знос, а потім і вибуття із нього діючих основних засобів, що викликає необхідність у їх відтворенні — простому або розшире­ному. Джерелом відтворення основних засобів є капітальні інвестиції.

Капітальними інвестиціями в сільське господарство називають грошові кошти, спрямовані на відновлення, розширення і рекон­струкцію діючих основних засобів. Капітальні інвестиції поділяють на виробничі і невиробничі. До виробничих капітальних інвестицій відносять затрати, пов'язані з виробництвом продукції. Це за­трати на придбання тракторів, сільськогосподарських машин, ро­бочої і продуктивної худоби, на спорудження приміщень для тва­рин, будівництво доріг і ін. До капітальних інвестицій виробничого призначення відносять також затрати на формування основного ста­да і капітальний ремонт основних засобів. Однак по діючій системі обліку в склад капітальних інвестицій ці затрати не включаються і враховуються окремо. Капітальні інвестиції в основне стадо здій­снюється частково за рахунок коштів, виручених від реалізації ви­бракуваної робочої і продуктивної худоби. Затрати на капітальний ремонт, призначені для часткового відновлення основних засобів, формуються за рахунок амортизаційних відрахувань. До невиробни­чих капітальних інвестицій відносять затрати на будівництво житла, будівель культурно-побутового призначення і охорони здоров'я. Капітальні інвестиції — це потенціальні основні кошти, вони пере­творюються в основні засоби після введення в експлуатацію відповід­них об'єктів.

Загальноприйнято розмежовувати капітальні інвестиції, які спря­мовують безпосередньо в сільське господарство і на розвиток сіль­ського господарства по всьому комплексу робіт. Крім грошових коштів, які виділяють безпосередньо на розвиток сільського госпо­дарства, капітальні інвестиції на розвиток сільського господарства по всьому комплексу робіт включають цілий ряд інших затрат: кошти для будівництва підприємств і організацій по постачанню аграрних підприємств технікою і її ремонту, сільськогосподар­ських науково-дослідних установ, на створення підприємств по ви­робництву будівельних матеріалів, переробці сільськогосподарської продукції і ін.

Сума всіх капітальних інвестицій за будь-який період називається сукупними капітальними вкладеннями. Питомими капітальними інвестиціями називають суму капітальних інвестицій, що припадають у розрахунку на гектар земельних угідь (сільгоспугідь, ріллі) або одне скотомісце.

Основними напрямами використання капітальних інвестицій у сільськогосподарське виробництво вважають:

• капітальне будівництво і реконструкцію виробничих приміщень рослинництва і тваринництва, майстерень, житла, культурно-побутовнх об'єктів та ін.;

• придбання знарядь виробництва (машин, обладнання), робочої худоби, а також формування стада продуктивних тварин;

• капітальний ремонт основних засобів виробничого і невиробни­чого призначення;

• меліорація земель, закладання і вирощування багаторічних на­саджень і ін.

Загальний розмір капітальних інвестицій у кожному сільськогос­подарському підприємстві залежить від обсягу виробництва і перспек­тив розвитку. Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій товариств і фермерських (селянських) господарствах є власні кошти. До них відносять амортизаційні відрахування, вируч­ку від реалізації дорослої продуктивної і робочої худоби, відраху­вань, від чистого доходу та ін.

Проте аналіз господарської діяльності останніх років показує, що в сільськогосподарських підприємствах України різко змінилися характер і обсяги джерел фінансового забезпечення відтворення ос­новних засобів виробництва: прибутку, амортизаційного фонду, державних капітальних вкладень, кредитування та ін. Вони настільки мізерні, що не здатні забезпечити навіть простого відтворення техніки в сільському господарстві. Це основна причина тенденцій, що спостерігаються на нинішньому ринку сільськогосподарської техніки.

Погіршилась також система кредитування. Тепер кредити «виби­вають», бо кредити здійснюються головним чином комерційними банками, їм же вигідніше інвестувати приватний сектор, переважно торгівлю. Там вищі прибутки.

Але будь-які виділені кошти вимага­ють поглибленого аналізу їх використання за цільовим призначенням, тому завданнями економічного аналізу є:

контролювати ефективність використання коштів, виділених на капіта­льні вкладення;

досліджувати, як змінюється породний склад основного стада худоби в

результаті виконання плану капітальних вкладень на його формування;

встановлювати, як змінюється структура основних засобів за рахунок введення в дію нових об'єктів, виробничих приміщень;

контролювати, як виконуються графіки освоєння коштів на капітальні інвестиції та введення в дію нових будівель і споруд.

Джерелами аналізу є: нормативна база, кошториси витрат на будів­ництво, титульні списки, а також дані синтетичного і аналітичного обліку та ін. Використовують "Зведений фінансовий план", "Баланс підприємства" і дані статистичної звітності.