6.7. Титульний лист

1. Титульний лист дипломної роботи повинний бути оформлений відповідно до додатка 4

6.8. Зміст

6.8.1. Зміст включає найменування всіх розділів, підрозділів, пунктів (якщо вони мають найменування) із указівкою номерів сторінок, на яких розміщається початок матеріалу розділів (підрозділів, пунктів).Див. додаток 6. На останній сторінці роботи перед списком студент ставить свій підпис і дату закінчення роботи.

6.9. Список використаних джерел

1. Список повинний містити перелік джерел, використаних при виконанні дипломної роботи.

2. Зведення про джерела, включених у список, необхідно давати відповідно до правил бібліографічного опису (див. 6.11)

3. При оформленні списку використаних джерел варто використовувати алфавітний спосіб угруповання літератури. Заголовок книги, якщо автор не зазначений, треба абеткувати. Однак спочатку списку варто виділити:

• Конституція України;

• закони України (за хронологією);

• укази Президента (групуються в зворотному хронологічному порядку);

• постанови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, інших центральних виконавчих органів і органів влади ( у тому числі і НБУ);

• внутрішні інструктивні матеріали установ банків;

• всі інші літературні джерела подаються в алфавітному порядку.

6.10. Додатки

1. Додатки оформлюють як продовження дипломної роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті.

2. Кожен додаток необхідно розміщати з нового листа (сторінки) із вказівкою в правому верхньому куті слова "ДОДАТОК", написаного (надрукованого) великими буквами. Кожен додаток повинний мати змістовний заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки.

3. Якщо в роботі більш одного додатка, їх нумерують послідовно арабськими цифрами (без знака №), наприклад: "ДОДАТОК 1"

4. Рисунки, таблиці, формули, які поміщаються в додатках, нумерують арабськими цифрами в межах кожного додатка, наприклад: "Рис.Д.1.1." (перший малюнок першого додатка). 'Табл. Д. 1.2." (друга таблиця першого додатка).

6.11. Основні правила бібліографічного опису використаних джерел

1. Об'єктами бібліографічного опису є закони України, укази Президента України, постанови виконавчих і розпорядницьких органів, а також друковані твори: книги, періодичні чи триваючі видання, статті в книгах, у випуску періодичного чи триваючого видання, глава, чи розділ параграф книги і т.д.

2. Якщо джерело, яке приводиться в списку літератури, використовується в роботі цілком, варто дати його бібліографічний опис. Якщо ж використані окремі його частини, необхідно виконати аналітичний бібліографічний опис.

3. Бібліографічний опис складається з елементів, об'єднаних в області, і заголовків.

4. У бібліографічному описі областям і елементам передують наступні умовні розділові знаки:

• крапка і тире - перед першим елементом кожної області, крім першої;

• крапка - у зведеннях про відповідальність;

• кома; двокрапка - перед зведеннями, що відноситься до заголовка перед найменуванням видавництва;

• крапка з комою; коса риска - перед зведеннями про відповідальність;

• дві косі риси - перед зведеннями про документ в аналітичному описі його складової частини.

5. У заголовку опису книги одного або двох авторів приводять прізвища в називному відмінку, наприклад:

Рудяк Ю. Пластиковий гаманець. – Х.: Фактор, 2004. - 348 с.

Эдгар М. Морсман Управление кредитным портфелем/Пер. с англ.. – М.:Альпина Бизнес Букс, 2004. – 208 с.

У заголовку опису книги трьох авторів і більш приводять прізвище автора, зазначеного в книзі першим, з додаванням слів "і ін.". При необхідності в заголовку опису книги трьох авторів приводять прізвища всіх авторів, наприклад:

Бездітко Ю.М., Мануйленко О.О., Стасюк Г.А.. Валютне регулювання. Навч. пос. – Херсон: ОЛДІ-плюс, 2004. – 272 с.

6. У заголовках опису вищих органів державної влади і управління, а також робіт колективних авторів (установ, організацій) перед найменуванням установи вказують найменування країни, відокремлюючи його крапкою, наприклад:

Україна. Президент. Указ про заходи щодо посилення захисту прав громадян, які є вкладниками банків, та інших клієнтів банків і забезпечення стабільності у банківській системі № 919 від 05.07.06.

Україна. Кабінет Міністрів. Національний банк. Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типових формах захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактам), що передбачають розрахунки в іноземній валюті: Постанова № 444 від 21 червня 1995 р.

7. Заголовок, що містить позначення виду матеріалу, включає назву країни в називному відмінку і вид матеріалу, відокремлюючи його крапкою. Наприклад:

Україна. Закони. Про електронні документи та електронний документообіг: Закон від 22.05.03 № 851-1У.

8. Зведення про відповідальність (інформація про осіб і організації, які брали участь у створенні і підготовці книги і публікації) приводять в описі після зведень, що відносяться до заголовка, і відокремлюють знаком "коса риска", що передує тільки першій групі зведень. Між собою групи зведень про відповідальність розділяють крапкою з коми; однорідні зведення усередині групи - комою. Наприклад:

Банківські операції: Підручник. – 2-ге вид., випр. і доп. / А.М.Мороз, М.І.Савлук, М.Ф.Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М.Мороза. – К.:КНЕУ, 2002. – 476 с.

9. Схема аналітичного бібліографічного опису.

10. 1. Перед зведеннями про документ, у якому поміщена основна частина, застосовують знак // "дві косі риски" із пропуском до і після знака. Бібліографічні зведення в описі вказують у тому виді, у якому вони дані в документі, чи формулюють їх на підставі аналізу документа.

Кожній області бібліографічного опису, крім першої, передує знак . – "крапка і тире"

Приклади аналітичного бібліографічного опису:

Статті зі збірників:

Бондаренко В.В. Вплив факторів ризику при формуванні власних коштів банку. - в кн.: Розвиток грошово-кредитних відносин в Україні: Матеріали конференції. К.,2004. - С. 54-55.

Статті з періодичних видань:

Гетьман Т. Економічна характеристика ризиків у процесі банківського інвестування на фондовому ринку// Вісник НБУ. – 2003. - № 6. – С.40-41.