3. Задачі.

3.3.1 Визначити (з чисельними показниками) вигляд завади від сигналу колірної піднесійної червоного (варіант – синього) рядка в каналі яскравості, тобто на екрані чорно-білого телевізора.

3.3.2 Обчислити відносні значення сигналів D_R-Y та D_B-Y для пурпурової смуги восьмикольорового випробувального сигналу.

3.3.3 Обчислити відносні значення сигналів D_R-Y та D_B-Y для жовтої смуги восьмикольорового випробувального сигналу.

3.3.4 Обчислити відносні значення сигналів D_R-Y та D_B-Y для блакитної смуги восьмикольорового випробувального сигналу.

3.3.5 Обчислити частоти сигналів колірності f_R та f_B для червоної смуги восьмикольорового випробувального сигналу, якщо сигнал E_R= 1В, E_B=E_G=0, а крутість модуляційної характеристики генератора сигналів колірності S_ЧМГ= 200 кГц / В.

3.3.6 Обчислити частоти сигналів колірності f_R та f_B для синьої смуги восьмикольорового випробувального сигналу, якщо сигнал E_В= 1В, E_R=E_G=0, а крутість модуляційної характеристики генератора сигналів колірності S_ЧМГ= 200 кГц / В.

3.3.7 Обчислити частоти сигналів колірності f_R та f_B для зеленої смуги восьмикольорового випробувального сигналу, якщо сигнал E_G= 1В, E_B=E_R=0, а крутість модуляційної характеристики генератора сигналів колірності S_ЧМГ= 200 кГц / В.

3.3.8 Обчислити частоти сигналів колірності f_R та f_B для пурпурової смуги восьмиколірного випробувального сигналу, якщо сигнал E_G = 0, E_B = E_R = 1В, а крутість модуляційної характеристики генератора сигналів колірності S_ЧМГ = 200 кГц / В.

3.3.9 Обчислити частоти сигналів колірності f_R та f_B для жовтої смуги восьмиколірного випробувального сигналу, якщо сигнал E_В = 0, E_R = E_G = 1В, а крутість модуляційної характеристики генератора сигналів колірності S_ЧМГ = 200 кГц / В.

3.3.10 Обчислити частоти сигналів колірності f_R та f_B для блакитної смуги восьмиколірного випробувального сигналу, якщо сигнал E_R = 0, E_B = E_G = 1В, а крутість модуляційної характеристики генератора сигналів колірності S_ЧМГ = 200 кГц / В.

3.3.11 Визначити частоти сигналів колірності для білої смуги. Сигнали E_R=E_G=E_B= 1 B.

4 Каскади відеотракту. Амплітудний селектор

1. Мета занять за даною темою – засвоїти методику розрахунків каскадів відеотракту, насамперед тих, в яких здійснюються основні корекції телевізійного сигналу та фіксація рівня.

4.2 При самостійній підготовці до занять за цією темою перш за все потрібно згадати відповідний матеріал з розділу «Широкосмугові та імпульсні підсилювачі». Вивчаючи телевізійні аспекти теми, треба звернути особливу увагу на енергетичний характер протишумової корекції та на принцип дії фіксаторів рівня. Необхідний матеріал викладений [1, с. 200-207]. Можливо також користуватись [3] або [4]. Нижче наведені основні розрахункові співвідношення.

При розв`язанні задач цього розділа слід пам`ятати, що для верхніх частот смуги пропускання відеопідсилювача, як і іншої схеми, має силу співвідношення

, (4.1)

де m_В – коефіціент частотних спотворень на частоті f ;

R_e – еквівалентний опір кола;

С_e – загальна шунтуюча ємність.

У схемах протишумової корекції співідношення сигнал/шум пов`язано з опором навантаження R_Н приблизним виразом

К_С-Ш (R_Н )^1/2 . (4.2)

Відносний перекіс пласкої вершини імпульсу може бути обчислений, як

(4.3)

де С – розділова ємність;

R – еквівалентний вхідний опір каскада.

Показник степеня наскрізної характеристики телевізійного тракту «по світлу» ДСТУ 3837-99 рекомендує мати в межах 1,0...1,2 2. В системах кольорового телебачення його звичайно приймають рівним 1,0.

Показник степеня характеристики кінескопа згідно з ДСТУ 3837-99 дорівнює 2,8.

4.3 Задачі.

4.3.1 Обчислити опір навантаження передавальної трубки для випадку простої протишумової корекції, якщо вихідна ємність трубки С_вих=6 пф, вхідна ємність камерного підсилювача С_вх=7 пф та ємність монтажа С_м=8 пф. Верхня гранична частота відеотракту дорівнює 6 МГц. Співвідношення сигнал/шум у порівнянні з некоректованою схемою має збільшитися втричі.

4.3.2 Обчислити значення індуктивності дроселя схеми складної протишумової корекції, вважаючи вихідні дані такими самими, як в задачі 4.3.1. Вважати, що дросель поділює ємність монтажа навпіл.

4.3.3 Опір навантаження передавальної трубки R_н=36 кОм. Вихідна емність трубки С_вих=8 пф, вхідна ємність камерного підсилювача С_вх=7пф та ємність монтажа С_м=10 пф. Верхня гранична частота відеотракту дорівнює 6 МГц. Обчислити покращання співвідношення сигнал/шум у порівнянні з некоректованою схемою.

4.3.4 Обчислити показник степеня амплітудної характеристики гама-коректора, якщо показник степеня світлової характеристики відікона _пер= 0,7.

4.3.5 Обчислити величину розділової ємности між каскадами камерного відеопідсилювача, якщо вхідний опір другого каскада дорівнює 10 кОм, а перекіс пласкої вершини імпульсів з частотою полів та щілинністю q=2 не повинен перевищувати величини = 0,02. Фіксатор рівня в схемі відсутній.

4.3.6 В схему задачі 4.3.5 додано некерований фіксатор рівня. Обчислити величину розділової ємності та опір ключа некерованого фіксатора рівня, якщо степінь відновлення заряда ємності повинна бути не гірше 0,95.

4.3.7 Обчислити параметри колекторного кола відеопідсилювача, якщо розмах відеосигналу на катоді кінескопа (від рівня чорного до рівня білого) U_в=40 В, а загальна ємність навантаження (кінескопа та монтажа) С_н=25 пф.

4.3.8 Обчислити параметри базового кола амплітудного селектора, якщо вихідний опір попереднього каскада – 50 Ом, вхідний опір базового кола відкритого транзістора – 150 Ом, відносний рівень заряда розділової ємності за час одного рядкового синхроімпульса – 0,9.