2. Соціально-політичні процеси в Україні
Період після парламентських виборів 2006 року був насичений подіями, що відбувалися в різних сферах суспільного життя країни. Через політичні суперечності зазнала невдачі спроба створити коаліцію політичних сил, що під час Помаранчевої революції підтримували Віктора Ющенка. Була утворена нова парламентська більшість, очолена Партією регіонів, внаслідок чого Прем’єр-міністром став Віктор Янукович. Зазнали невдачі спроби налагодити політичне співробітництво між пропрезидентським Блоком «Наша Україна» та новоствореною
Антикризовою коаліцією, що врешті призвело до загострення взаємин між Президентом і урядом, між Президентом і парламентською більшістю. Кульмінацією цього стало припинення Президентом повноважень Верховної Ради України і призначення позачергових парламентських виборів. Як саме громадяни сприймали події, що відбувалися? Врешті-решт, оскільки громадяни є суб’єктом суспільно-політичних процесів, від сприйняття політичних подій громадською думкою залежить їх перебіг . У першій половині 2006 р., по закінченні парламентських виборів, більшість громадян досить скептично оцінювали діяльність «помаранчевої» влади.
Разом із тим, невдовзі після виборів соціальні сподівання громадян частіше були пов’язані із відновленням єдності «помаранчевих» політичних сил і створенням «помаранчевої» парламентської коаліції. Так, за даними опитування, що проводилося у травні 2006 р., відповідаючи на запитання «Який склад коаліції депутатських фракцій був би найкращим для країни?», найчастіше респонденти давали відповідь «коаліція з фракцій Блоку Юлії Тимошенко, Блоку «Наша Україна», Соціалістичної партії України (9,6%). Однак після тривалих переговорів спроби створити таку коаліцію зазнали невдачі. Рішення керівництва Соціалістичної партії України про вихід з «помаранчевої» коаліції та створення коаліції з Партією регіонів і Комуністичною партією громадяни України, як свідчить опитування, проведене у середині липня 2006 р., найчастіше пояснювали політичними амбіціями Олександра Мороза, прагненням обійняти посаду Голови Верховної Ради, підкупом Партією регіонів керівництва Соціалістичної партії, суперечностями між Соціалістичною партією, Блоком «Наша Україна» і Блоком Юлії Тимошенко стосовно бачення шляхів розвитку країни, суперечностями бізнес-інтересів членів фракцій Соціалістичної партії з інтересами членів фракцій Блоку «Наша Україна» і Блоку Юлії Тимошенко. Найрідше подібні дії керівництва СПУ пояснювалися турботою про інтереси народу та країни та ідеологічною близькістю Соціалістичної партії до Партії регіонів і Комуністичної партії
Громадськість, втомлена безплідністю спроб співробітництва «помаранчевих» політичних сил, почала схилятися до сприйняття доцільності іншого формату коаліції – Партія регіонів, КПУ, СПУ. Соціологічне опитування, проведене в липні 2006 р., засвідчило, що створення Антикризової коаліції підтримували ,% опитаних, не підтримували – 8,%. Частіше таку підтримку висловлювали жителі Східного (66,%) і Південного (9,8%) регіонів, тоді як більшість жителів Західного (7,6%) і відносна більшість жителів Центрального (8,%) регіонів поставилися до цього негативно. ,2% опитаних висловили точку зору, що Президент В. Ющенко має співробітничати з новоутвореною Антикризовою коаліцією. 2,7% поставилися тоді негативно до ідеї розпуску Президентом парламенту і призначення позачергових виборів, лише 2,% респондентів висловили згоду стосовно такої ідеї. Спроба політичного діалогу між політичними силами різного спрямування знайшла прояв у підписанні Універсалу національної єдності, з яким частина політикуму пов’язувала сподівання стосовно початку процесу політичної консолідації в Україні.
Однак, як засвідчують результати соціологічного опитування, проведеного у вересні 2006 р., очікування громадян від підписання цього документа були досить стриманими: лише 7% респондентів вважали, що Універсал національної єдності матиме сильний позитивний вплив на розвиток ситуації в Україні, 20% – що він матиме незначний позитивний вплив, 2% – що не матиме жодного впливу, а 6% – що він матиме негативний вплив
До того ж громадяни частіше схильні були вважати, що представники всіх органів влади і політичних сил, які підписали Універсал національної єдності, не дотримуватимуться його повною мірою. Одночасно з підписанням Універсалу національної єдності трьома політичними силами «Нашою Україною», Партією регіонів і СПУ – був підписаний Меморандум про створення Коаліції національної єдності, який передбачав створення широкої коаліції у складі «Нашої України», Партії регіонів, СПУ та КПУ. Завдяки підписанню цього меморандуму до новоствореного уряду увійшла значна кількість представників Блоку «Наша Україна», відбувалися переговори про створення широкої коаліції.
Процеси формування такої коаліції не дістали однозначної оцінки громадської думки. У вересні 2006 р. її створення підтримували 6,%, що статистично значуще не відрізнялося від частки тих, хто таку коаліцію не підтримував (,%)Жителі Східного і Південного регіонів частіше підтримували створення такої коаліції, жителі Західного регіону – частіше не підтримували, а в Центральному регіоні частки тих, хто підтримує, і тих, хто не підтримує створення коаліції, статистично значуще не відрізнялися Створення цієї коаліції переважно підтримували ті респонденти, які на останніх парламентських виборах голосували за Партію регіонів та за КПУ, переважно не підтримували – ті, хто голосував за БЮТ і «Нашу Україну», серед представників електорату СПУ частки тих, хто підтримував, і тих, хто не підтримував створення коаліції, статистично значуще не відрізнялися
А що на той час в уряді були представлені політичні сили, які мали досить відмінні погляди на шляхи розвитку країни, то в громадській думці не склалося домінуючої точки зору, які наслідки для країни – позитивні чи негативні –це матиме. Однак дещо частіше зустрічалася точка зору, що це матиме більше негативні наслідки (7,7%), ніж позитивні (27,%)Якщо у Південному і Східному регіонах частіше зустрічалася точка зору, що призначення В. Януковича на посаду Прем’єр-міністра та його діяльність на цій посаді сприяли подоланню суперечностей між різним регіонами України, то в Західному і Центральному регіонах – що це або сприяло поглибленню суперечностей, або ж не мало на них жодного впливу
Більшість опитаних громадян України (70%) не погодилися з оцінкою ситуації в країні, яку висловив у вересні 2006 року Президент В. Ющенко, вважаючи, що після підписання Універсалу національної єдності в Україні настав період політичної стабільності
Як засвідчили подальші події, громадська думка більш адекватно оцінила як поточну ситуацію в країні, так і її подальший розвиток, ніж Президент держави. Очікування нестабільності